Сутність лекцій як виду заняття



Ле́кція — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Лекція є основною формою навчального процесу у вищій школі. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки , з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях. Вузівська лекція має структуру набуття нових знань і містить такі елементи: 1.вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання; 2.викладення в логічній послідовності окремих частин лекції; 3. висновки , що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею; 4. конкретне завдання на самостійну роботу; 5.відповіді на запитання. Основні вимоги до лекції: високий теоретичний рівень інформації, посилання на законодавчі та нормативні акти, на нові досягнення науки; розкриття наукових засад курсу; зв’язок теорії з практикою, зосередження уваги студентів на питаннях, які вирішуються у світлі сучасних вимог; рекомендації до поглибленого самостійного вивчення тем, необхідних для практичної роботи. Види лекцій: вступна, тематична, оглядова, інформаційна, підсумкова (заключна), комплексна. Залежно від методів викладу навчального матеріалу лекції поділяються на монологічні, інформаційно-проблемні, проблемні, лекції-бесіди тощо. В ході лекції використовуються прийоми усного викладення інформації, як в розповіді, підтримання уваги протягом тривалого часу, активізації мислення слухачів, прийоми забезпечення логічного запам’ятовування, переконання, аргументації, доказів, класифікації, систематизації і узагальнення. Найкращім прикладом може бути лекція-діалог.

Білет №19

Суть та завдання технологічного підходу до навчання

Зміст навчання охоплює не тільки навчальний матеріал, що підлягає засвоєнню, а й те, що і на якому рівні, яким чином, засвоєно, тобто включає в себе технології і форми організації навчальної діяльності, методи навчання і діагностику його результатів - в тій мірі, в якій все це впливає на навченість, освіченість, розвиток особистості. Під технологією навчання розуміють всю сукупність проблем, пов'язаних з цілями, змістом, організацією і проведенням навчального процесу , принципи і засоби його оптимізації та керованості, підвищення ефективності, систему методичних, дидактичних, психологічних та педагогічних процедур, які здійснюють необхідні зміни в діяльності учнів; особливі комбінації методів і прийомів навчання, що гарантують досягнення планованих результатів; системний метод створення, застосування та визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти. У сучасному розумінні технологія навчання повинна бути спрямована на розвиток особистості і творчих здібностей, для чого в неї слід включати систему різнорівневих творчих завдань, дослідницьких проектів . Вже на молодших курсах педагогічна технологія евристичного типу, що базується на мотивації навчально-пізнавальної діяльності через спілкування та співробітництво, впливає на інтелектуальний та поведінковий статус учнів . Потреба у спілкуванні виникає там, де потрібно не відтворення, не виконання, а робота думки, спонукувана нестандартної ситуацією.

Розкрийте поняття: виробнича практика, виробниче навчання, виробничий досвід, виробничий процес.

Виробнича практика – складова частина навчального процесу, необхідна для підготовки робітників та спеціалістів, сприяє зміцненню й перевірці набутих учнями теоретичних знань, встановленню тісного звя'зку навчальних закладів з виробництвом. Виробнича практика учнів організовується на підприємствах, оснащених сучасним устаткуванням. ЇЇ обсяг, зміст і строки передбачені навчальними планами та програмами навчальних закладів.проходить

Виробничий досвід – досвід промислових підприємств (колективів, бригад,цехів,змін), який характеризує досягнутий рівень виготовлення і реалізації продукції для задоволення потреб людей, народного господарства.

Виробничий процес – це сукупність взаємозв’язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. В залежності від призначення продукції всі виробничі процеси діляться на: основні, допоміжні, обслуговуючі. Основні – це технологічні процеси, які перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізуються дане підприємство. Допоміжні процеси – допомагають безперебійному протуканню основних виробничих процесів. Отримана таким чином продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва. Обслуговуючі процеси – створюють умови для успішного виконання основних і допоміжних. До них відносяться між- і внутрішньоцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 447; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!