Культурно-освітнє життя України в 1917 – 1920 рр.



Культура України в 1917 – 1920 рр. розвивалась в складних політичних умовах, пов’язаних з громадянською війною:

ü господарська розруха, нестача коштів на розвиток культури;

ü загибель та еміграція багатьох діячів науки та культури в 1917 – 1920рр. ;

ü боротьба двох напрямів – національної культури, заснованої на традиціях ХІХст, і нової пролетарської , що виникла в період революції і громадянської війни при сприянні радянської влади.

Незважаючи на складність і стан ситуації 1917 – 1920 рр. українська культура саме в цей час має численні досягнення. ЦР, Гетьманщина, Директорія, більшовики докладали зусиль до розвитку культури, виходячи зі свого розуміння першочергових завдань у цій сфері, за цей період було утворено:

ü Українську Академію наук 24 листопада 1918 р. (голова В. Вернадський);

ü відкрито в 1918 р. вищі та середні навчальні заклади з українською мовою викладання (університети в Києві , Кам’янці - Подільському) ;

ü розширено мережі вищих навчальних закладів. В 1920 р. працювали 38 вузів, це було набагато більше ніж до революції. Скасовано платню за навчання, введено стипендію ;

ü створено умови для вступу у вузи робітничої та селянської молоді за допомогою підготовчих робітничих факультетів (робітфаків);

ü розпочато ліквідацію неписьменності. У 1920 р. письменними стали 51 % населення (порівняно з 27, 9 %, до революції). Ліквідація неписьменності здійснювалась радянською владою за допомогою державних і недержавних заходів, якими було охоплено доросле населення до 50 років. Дітей з 8-ми років навчали грамоті у школі ;

ü відроджувалась культурно-освітня діяльність «Просвіт»;

ü з’явились талановиті творів в літературі;

ü спостерігалося вільне існування різних напрямків у літературі : неокласицизм, революційний романтизм, символізм, панфутуризм ;

ü в 1918 р. був заснований Український театр-драми та опери; створено інші театральні колективи ;

ü в 1920 р. у Винниці засновано театр імені І. Франка (пізніше театр переїде до Києва) ;

ü в 1918 р створено Державний Симфонічний оркестр, музичні хори, капели . В цей час в Україні працювали видатні композитори : Леонтович, Степовий, Ревуцький, Лятошинський та ін.;

ü створено чисельні самодіяльні колективи ;

ü розвивалось образотворче мистецтво, була утворена Українська Академія мистецтв (листопад 1917 р.), членами якої стали видатні українські художники ( М. Бойчук, М. Бурачек, М. Жук і ін.) ;

ü в 1918 р. в Ромнах (на Сумщині) був відкритий перший в Україні пам’ятник Т.Шевченку (скульптор І.Кавалерідзе) .

Культура опинилась в епіцентрі політичної боротьби, діячі культури поділялися владою на «своїх» і «чужих».

 

 

Питання

 

1. Що сприяло зростанню авторитету радянської влади ?

2. Які надзвичайні заходи були вжиті керівництвом України для швидкого виходу із соціальної кризи ?

3. Коли і чому був підписаний Варшавський мирний договір ?

4. Охарактеризуйте зміст і наслідки Варшавського договору .

5. Коли розпочалась радянсько – польська війна ? Назвіть причини цієї війни .

6. Дайте характеристику воєнних дій радянсько – польської війни.

7. Що таке « лінія Керзона » ?

8. Охарактеризуйте причини підписання і зміст Ризького мирного договору .

9. Хто керував залишками денікінської білогвардійської армії ?

10. Охарактеризуйте бойові дії радянських військ з військами Врангеля .

11. Порівняйте культурно-освітнє життя України за період керівництва ЦР, гетьмана, Директорії, більшовиків.

 

ХVІІІ. УСРР В УМОВАХ НЕПУ (1921-1928 рр.)

План

 

1. Політика воєнного комунізму.

2. Внутрішнє і зовнішнє становище України після революції.

3. НЕП на Україні, наслідки.

4. Україна і створення СРСР.

5. Політика українізації.

 

Політика « воєнного комунізму»

Ще в роки громадянської війни в Наддніпрянській Україні більшовики в 1918-1921 рр. проводили політику « воєнного комунізму ». Багаторічна війна спричинила величезну розруху в народному господарстві. Загальна сума збитків завданих Україні громадянською війною, оцінювались в 12 млр. крб.

Катастрофічний розвал економіки, фізична і моральна втома населення, непевність зовнішньополітичної ситуації потребували швидких і ефективнимх заходів для відродження виробничих сил, нової економічної політики. Економічна політика уряду після громадянської війни була спрямована на ліквідацію приватних підприємств, поміщицького і капіталістичного землеволодіння .

Методи проведення цієї політики були різноманітними : націоналізація; фізичне знищення капіталістів і поміщиків; насильницьке впровадження колгоспів, радгоспів, комун, в яких власність спільна ; продовольча диктатура, репресії.

Навесні 1921р., виправдовуючи жорстокість при проведенні соціалістичної економічної політики, Ленін назвав таку політику « воєнним комунізмом » - явищем тимчасовим, надзвичайним, породженим війною. Суть її:

ü продовольча диктатура ( продовольча розкладка) ;

ü заборона торгівлі, підприємницької діяльності ;

ü скасування грошей, замість них вводились карточки на продовольчі та інші товари для працюючих ;

ü зрівнювальна система оплати праці ( через картки);

ü репресії.

Ця політика закінчилась голодом 1921р. в Поволжі, на Південній                                                                                      Україні і Росії. Ленін від світу голод не приховував, і приймав допомогу голодуючим з-за кордону.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 988; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!