Внутрішнє і зовнішнє становище України після революції
З кінця 1920 р. для створеної більшовиками радянської держави настав час мирного розвитку. Міжнародна обстановка залишалась нестабільною. Головним союзником РРФСР є з квітня 1922р. – УСРР. Вона ( УРСР) має право укладати і підписувати міжнародні договори від імені України.
На початку 1922р. Україна підписала договір про дружбу і братерство з Туреччиною, а також уклала власні торгівельні угоди з Австрією, Німеччиною, Чехословаччиною. А раніше в 1921р. підписує мирні договори та встановлює дипломатичні відносини з Литвою, Латвією, Естонією.
Внутрішнє становище УРСР в 1921р. було надзвичайно важким. У 1920р. Україна одержала лише 10 % довоєнної промислової продукції. З 11 тис. підприємств, розташованих на території УСРР, 1922р. працювали 2552, з 57 доменних печей – лише одна. Було повністю знищено близько 4тис.км залізничних колій. Вціліло лише 40% паровозів.
Кризу переживало і сільське господарство. Посівні площі з 20,9 млн.десятин, у 1913р. зменшилися до 15,4 млн. десятин. у 1920р. Погіршення обробітку грунту, норм сівби, втрата елітного насіння спричинили зниження врожайності сільськогосподарських культур. Цю ситуацію ускладнив і неврожай 1920р., починається голод. Зростає невдоволення політикою уряду, спалахують повстання. У лютому 1921р. ЦК КП(б)У зафіксував на території України 118 значних повстань, спрямованих проти політики « воєнного комунізму».
В 1920 р. наприкінці грудня відбувся VІІ Всеросійський з’їзд рад, що ввійшов в історію завдяки прийнятому плану ГОЕЛРО (план електрифікації Росії). Починається плануватись будівництво в Україні потужних гідроелектростанцій – серед них Дніпровську ГЕС.
|
|
|
3. НЕП на Україні і його наслідки
На Х з’їзді РКП(б), який відбувся в березні 1921р., В.Ленін оцінив внутрішній стан РРСФР як катастрофічний. Щоб виправити становище, що склалося в країні, була запропонована і схвалена постанова «Про заміну продовольчої розкладки продовольчим (натуральним) податком». Це перший і найголовніший крок до нової економічної політики – неп, який запроваджували більшовики протягом 1921 – 1928рр.
Суть непу:
ü скасовувалася політика «воєнного комунізму»;
ü вводився замість продрозкладки натуральний продовольчий податок, розміри якого встановлювались на початку року. Після здачі продовольчого податку залишки сільськогосподарської продукції селяни вільно могли продавати на ринку і купувати собі все необхідне. (Введення НЕПУ в сільське господарство співпало з голодом в 1921-1922р. і це відсунуло нормалізацію становища на рік);
ü дозволялась торгівля;
ü відновлювались товарно-грошові відносини, відновились гроші- червінці;
|
|
|
ü дрібні і середні підприємства (магазини, майстерні, ресторани, перукарні) поверталися їх колишнім власникам, яких стали називати новою радянською буржуазією – або непманами;
üстворювались спільні підприємства з капіталістами заходу, але таких було мало. Капіталісти не довіряли радянській владі і не бажали вкладати свої гроші в радянську економіку.
Проте історики констатують, що неп була грамотною економічною політикою і про це говорять такі факти:
üчервінець був конвертованою валютою і мав більшу цінність, ніж англійський фунт-стерлінг (на той час в Європі долари США взагалі не ходили);
üРосія воювала майже вісім років (з 1914 -1921р.), а свою економіку відбудувала за 4 роки (1921-1925 рр.) Відбудова закінчилась і Росія вийшла на рубіж 1913 р.;
üекономісти Європи заговорили про «радянське економічне диво», але дива не було, була грамотна економічна політика.
В цілому неп позитивно вплинув на стан економіки: почали працювати заводи, багато галузей промисловості (вугільна, металургійна, машинобудівна, харчова, легка, електроенергетика) були відновлені і вийшли на довоєнний рівень виробництва, почала виконуватися енергетична частина плану ГОЕЛРО, на довоєнний рівень виробництва продукції вийшло сільське господарство, була скасована карткова система, відновлено грошовий обіг і крамниці почали поповнюватися промисловими і сільськогосподарськими товарами. Нарешті зріс матеріальний рівень життя населення.
|
|
|
Після смерті В.Леніна, вже в 1925 р., керівництво СРСР, прийняло рішення, які сприяли скасуванню непу (курс на індустріалізацію і колективізацію). У 1929 р. неп був скасований.
Україна і створення СРСР
В роки громадянської війни між радянськими республіками, які утворились після розвалу Російської імперії, був підписаний військово-політичний союз. Республіки разом боролися проти ворогів і перемогли. В роки громадянської війни у 1919 р. була сформована спільна для всіх республік армія, єдине військове керівництво, єдина фінансова система, керівництво найважливішими галузями народного господарства.
В мирний час треба було узаконити відносини між собою. ЦК РКП(б) створив комісію по підготовці проекту рішення про відносини РСФРР з іншими республіками. 23-24 вересня 1922р. комісія затвердила розроблений Йосипом Віссарійоновичем Сталіним (Джугашвілі), наркомом національних справ РСФРР проект, який дістав назву плану «автономізації». Цей план розглядався на пленумах ЦК компартій радянських республік. З критикою проекту виступив лише ЦК Компартії Грузії. В Україні з критикою цього плану активно виступили голова уряду Християн Раковський та нарком внутрішніх справ Микола Скрипник. На відміну від них, перший секретар ЦК КП(б)У Дмитро Мануїльський підтримав Сталіна.
|
|
|
В.Ленін не брав участі у попередньому обговоренні проекту резолюції ЦК. Але відразу після одержання відповідних матеріалів він виступив з критикою плану «автономізації». Головною вадою його Ленін вважав жорстокий централізм. Ленін відкинув проект Сталіна і запропонував Союз вільних республік, які добровільно входять в союз на однакових правах. «Ми визнаєм себе рівноправними з Українською СРР та ін. і разом і нарівні з ними входимо в новий союз, нову федерацію» - писав Ленін.
Прихильники «автономізації» під тиском Леніна відмовилися від своїх поглядів. Його пропозиції затвердив пленум ЦК РКП(б) 6 жовтня 1922р. Характерно що за кожною союзною республікою пропонувалося залишити право вільного виходу із Союзу.
30 грудня 1922 р. в Москві відбувся І зїзд Рад СРСР. В ньому взяли участь делегації:
Російської
Української
Білоруської
Закавказької радянських республік.
Зїзд затвердив Декларацію про Утворення Союзу РСР і Союзний договір. Було обрано Центральний Виконавчий Комітет СРСР. Його очолили чотири співголови (від України - Г.Петровський). В 1924р. була прийнята Конституція СРСР, а в 1925р. – Конституція УСРР.
Україна в складі радянського союзу перебувала з 1921 до 1991р. В ці роки СРСР нараховував 15 республік:
європейські
Естонія, Латвія, Литва, Білорусія, Україна, Молдова, Російська федерація;
Закавказзя
Грузія, Вірменія, Азербайджан;
Середньої Азії
Казахстан, Киргизія, Туркменія, Таджикістан, Узбекістан.
У відповідності з Конституцією СРСР і УСРР:
ü уряд України керує сільським господарством, внутрішніми справами, правосуддям, освітою, соціальним забезпеченням, охороною здоров’я;
ü союзний уряд вирішує питання, міжнародних відносин, армії, флоту, зовнішньої торгівлі, транспорту, засобів зв’язку;
ü союзно-республіканські наркомати мали право вирішувати питання фінансів, продовольства, промисловості, робочої сили;
ü саме в складі СРСР Україна вперше з часів Гетьманщини територіально визначилась, отримала чіткі кордони, державні органи влади.
Політика українізації
Після ХІІ зїзду РКП(б) -1923 р. впроваджувалась в усіх радянських республіках «коренізація», а в Україні називалась «українізація» - офіційний курс більшовістської партії. Який передбачав виховання кадрів із представників корінної національності.
На керівні посади призначались переважно українці
В роботу партійного, господарського, радянського апарату впроваджувалась рідна для населення мова, офіційною мовою на Україні стає українська.
Зростає кількість українських шкіл, вищих навчальних закладів.
Це було зустрінуто з великим ентузіазмом. На Україну в 20-х рр. повертається ряд відомих діячів, котрі залишили Україну в 18-20 рр. Зокрема, для наукової роботи повернувся видатний історик М.Грушевський. Частина представників західно-української інтелігенції переїхала на Наддніпрянщину, щоб своєю працею сприяти національному відродженню.
У 1930 р. чисельність шкіл з українською мовою навчання становила 85 %, на українську мову було переведено 75% діловодства державних установ, українською мовою видавалося 90% газет і більше половини книжок і журналів. Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35 до 54%.
Відбувався бурхливий розвиток української культури : в республіці видавалося понад 20 літературно-художніх альманахів і збірників, 55 журналів, виникли багаточисельні літературно-художні об’єднання, працювало 45 професійних театрів і т.д. Українізація сприяла зростанню національної свідомості українців, стимулювала націонал-комуністичні настрої.
В 1924 р. після тяжкої хвороби помер голова Раднаркому РРФСР В.Ленін. Після його смерті в керівництві країною кілька років точилася гостра політична боротьба. Вона була завершена приходом до керівництва країною Сталіна.
Сталін був супротивником українізації. В 1933р. Сталін назвав місцевий націоналізм основною загрозою для єдності Радянського Союзу. Активних учасників українізації було репресовано, політику українізації було згорнуто.
Питання
1. В чому полягає політика «воєнного комунізму» ?
2. Яким було внутрішнє і зовнішнє становище в Україні після Першої світової, громадянської воєн ?
3. Що таке неп, в чому полягає його суть та які наслідки його на Україні?
4. Як було створено СРСР?
5. В чому полягає політика «українізації»? Назвіть причини згортання «українізації».
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 2678; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!