ХVІІ. РАДЯНСЬКА УКРАЇНА В 1920р.
План
1. Відновлення радянської влади в Україні.
2. Радянсько –польська війна і Україна.
3. Розгром Врангеля.
4. Культурно-освітнє життя України в 1917-1920 рр.
Відновлення радянської влади в Україні
Відновлення радянської влади розпочалося 11 грудня 1919 року зі створення Всеукрревкому, який був створений на спільному засіданні ЦВК і Раднаркому УСРР у Москві. В склад Всеукрревкому входили: Г.Петровський (голова), Д.Мануїльський, В.Затонський (від більшовиків), Г.Гринько, В.Качинський (від боротьбистів).
Завдання Всеукрревкому – відновити органи радянської влади в Україні: губернські, повітові, волосні, сільські революційні комітети; прийняти ряд важливих законів, у тому числі «Закон про землю» (поміщицьке землеволодіння скасовувалося, велика частина земель призначалася для розподілу між селянами). Виконавши свої задачі, Всеукрревком припинив існування, був замінений у лютому 1920 р. Раднаркомом на чолі з Х. Раковським і ВУЦВК на чолі з Г.Петровським.
Згідно з постановою ВУЦВК у квітні –травні 1920 року в Україні відбулися вибори до Рад. У результаті виборів більшовики одержали абсолютну більшість в органах влади. На ІV Всеукраїнському з’їзді рад, який проходив у травні 1920 р. у Харкові, з 811 делегатів 710 були членами КП(б)У. Такі підсумки виборів були обумовлені причиною зростання авторитету більшовиків . Цьому сприяли перемоги радянської армії над Денікіним; прийняття «Закону про землю» і вирішення національного питання: уряд погодив з керівництвом РСФРР питання про надання УСРР незалежності в складі Російської федерації.
|
|
|
Перемога більшовиків на виборах до Рад була потьмарена поразками на фронтах. Армія Пілсудського, яка почала наступ на українські землі в 1919 р., захопила значну територію України, а 7 травня 1920 р. вступила до Києва. Разом з польськими військами наступала 15 – тисячна армія С.Петлюри. У Криму частині денікінських військ, очолювані бароном П.Врангелем (А.Денікін у квітні подав у відставку), готувалися до контрнаступу. Однак радянський уряд і в умовах війни продовжував роботу по відбудові більшовицької влади.
Обстановка в країні була вкрай тяжкою; економіка зруйнована, більшість населення голодувала. Керівництво України вжило надзвичайних заходів в яких воно бачило вихід з такого становища:
ü воєнізація найважливіших підприємств і цілих галузей економіки;
ü створення української трудової армії, комнезамів, Промбюро;
ü широке використання безкоштовної праці на суботниках ;
ü передача землі селянам відповідно до «Закону про землю»;
ü поновлення з січня 1920 р. продрозверстки;
ü застосування військової сили для придушення опору селян під час продрозверстки;
|
|
|
ü заборона на вільну торгівлю хлібом;
ü формування однопартійної системи.
Надзвичайні заходи, вжиті урядом України не призвели до швидкого виходу з соціальної кризи.
Радянсько –польська війна і Україна
Наприкінці квітня 1920 року Україна і Білорусія стали ареною радянсько – польської війни. Вторгненню польських військ у Радянську Україну передувало підписання представниками УНР (за дорученням С. Петлюри) і Польщі Варшавського договору 24 квітня 1920 р. За яким визначались політичні, економічні і військові конвенції .
Зміст Варшавської угоди.
| Політичні та економічні питання: |
| 1. Польща визнавала УНР і владу Директорії. Директорія і Петлюра визнавалися найвищою владою в Україні. 2. Польща одержує території Східної Галичини, Західної Волині, Холмщини, Полісся. 3. УНР вводить спільну з Польщею валюту. 4. Права польських землевласників на землю в УНР зберігалися. 5. УНР погодилася на підпорядкування укр. залізниць польському управлінню. |
| Військові питання: |
| 1. Збройні сили Петлюри підпорядковуються польському командуванню. 2. Утримання польських військ в Україні здійснювалось за рахунок українського уряду. 3. Польщя і УНР домовляються вести спільні бойові дії проти Росії і Радянської України. |
|
|
|
Ця угода була таємним документом. Найблищі соратники С.Петлюри- В.Винниченко та М.Грушевський, які перебували в еміграції, засудили підписання Варшавської угоди. Ця угода суперечила Договору про «злуку» між УНР і ЗУНР, створювала умови для « законної » ліквідації ЗУНР, включення її територій до складу Польщі . Завдяки цьому документу Україна опинилась в залежному від Польщі становищі.
Польський уряд не визнав УСРР, яка була у військово-політичному союзі з РСФРР, уклав з дипломатичною місією УНР Варшавську угоду, спрямовану проти УСРР.
Керівництво РСФРР засудило позицію Польщі як ворожу і вважало неможливим продовжувати подальші спроби укладення мирного договору.
Наступного дня, після підписання військової конвенції в рамках Варшавської угоди – 25 квітня 1920 р. – польсько – українські війська почали наступ на територію України і Білорусії, який призвів до радянсько – польської війни.
Армії Польщі і УНР почали наступ на Київ і Правобережжя України.
Мета наступу – оточити і знищити радянську армію Південно -Західного фронту ; відновити Польщу в межах кордонів 1772р.
|
|
|
ü Чисельність армії УНР складала – 15 тис. чол., Польщі – 40 тис. (краще оснащена);
ü на бік Польщі перейшли дві бригади УГА ;
ü війська Пілсудського захопили Житомир, Бердичів, Коростень, і 7 травня 1920 року увійшли до Києва. Потім переправились на лівий берег Дніпра і продовжили наступ;
ü населення зустріло вороже польську окупацію. Поляки проводили реквізиції, репресії, єврейські погроми і грабежі.
ü УСРР і РРФСР об’єднали збройні сили і у травні 1920 р. розпочали контрнаступ.
Польська армія почала відступати. В контрнаступі вирішальні визвольні бої вела 1-а кінна армія під командуванням С. Будьонного (під Уманню). В червні червоноармійці вступили в Київ.
Війська Південно -Західного фронту під командуванням М. Тухачевського витіснили польські війська з території Білорусії.
У другій половині липня радянські війська вступили на територію Польщі.
Міністр закордонних справ Англії лорд Дж. Керзон за дорученням Верховної ради Антанти звернувся 11 липня 1920 р. до радянського уряду з нотою, в якій пропонував Росії перемир’я з Польщею. Польські війська мали відійти за так звану «Лінію Керзона», визнану в грудні 1919 року Антантою східним Кордоном Польщі. Ця лінія проходила (з півночі на південь) через міста – Гродно – Ялівка – Немирів – Берестя- Дорогуськ –Устілуг , на схід від Грубешова і Крилуга і далі на захід від Рави –Руської і на схід від Перемишля до Карпат. У своїй відповіді 17 липня радянський уряд відкинув вимоги Керзона, заявивши, що польський уряд має безпосередньо звернутися до Раднаркому РСФРР. Але наступ радянських військ тривав і після 22 липня 1920 р., коли польський уряд від свого імені запропонував розпочати мирні переговори.
23 липня 1920 р. контрнаступ радянських військ відновився, тому що ЦК РКП(б) прийняв рішення не підкорятися вимогам Антанти, викладеним у ноті Керзона.
14 серпня 1920 р. Червона Армія підійшла до Варшави.
17 вересня 1920 р. розпочався контрнаступ польських військ під Варшавою; радянські війська були відкинуті за Буг.
Через кілька днів після початку контрнаступу польська армія відтіснила радянські війська в район Житомира і Бердичева.
Війна виснажила сили противників, тому 12 жовтня 1920 р. Польща з одного боку, Радянська Росія і УРСР – з другого підписали перемир’я. А 18 березня 1921 р. у Ризі було підписано Ризький мирний договір, який стосувався не тільки земель України, але й Білорусії. Згідно з цим документом Польща визнавала УСРР і БСРР. До Польщі відходили – Західна Волинь, Західне Поділля, Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя і західнобілоруські землі. Зі свого боку Польща відмовлялася на користь України та Білорусії від усяких прав і претензій на землі, розташовані на схід від лінії кордону. Польща зобов’язувалась додержуватись національних прав українців, що мешкали на її території.
Розгром Врангеля
Залишки білогвардійських армій в Криму після Денікіна, очолив барон генерал П. Врангель. Ці війська були реорганізовані у так звану «Русскую армию». Це були добре озброєні, навчені, дисципліновані війська зі значним офіцерським складом, їх підтримували кораблі «Антанти». Врангель проголосив себе головою уряду Півдня Росії, намагався створити незалежну Кримську республіку.
Війська Врангеля розпочали наступ 6 червня, саме тоді, коли радянські війська вели бойові дії під Києвом. Це мало полегшити Польщі перемогу над Радянською Росією і Україною.
В Ялті 10 вересня 1920 року відбулись переговори делегації УНР з Врангелем. Але домовитись про союз з УНР не вдалося, тому що Врангель не визнавав незалежності України.
Наприкінці вересня Врангель намагався укласти військовий союз з Н. Махно, але успіху не мав. Бо Махно перейшов на бік більшовиків.
У запеклих боях в районі Перекопу, Чонгарських укріплень, Каховки, армії Врангеля вдається вийти на лінію – Херсон – Нікополь – Бердянськ.
У вересні їм вдалося захопити Олександрівськ - Синельнікове - Маріуполь . Але просунутися вглиб України врангелівським військам не вдалося.
В жовтні з району Каховки почався наступ радянських військ. 7 листопада 1920 року з величезними втратами, Червона армія увірвалась в Крим. Крим опинився під контролем радянських військ. А уціліла частина армії Врангеля евакуювалася до Туреччини.
В розгромі армії Врангеля брала участь і армія Махна. Після захоплення Криму радянське командування вирішило позбутися незручного союзника - Махновське військо.
Частини Червоної армії оточують армію Махна в Криму (в районі Євпаторії) і груп махновців на чолі з Махно, що знаходились в Гуляйполі (листопад 1920).
Махновці зуміли вийти з оточення. В районі Томаківки армія Махна зазнала нищівної поразки.
Невеличкий загін під проводом Махна продовжував бойові дії. Але в серпні 1921р. Махно змушений був відступити в Румунію і здався румунській владі.
Нестор Махно спочатку жив у Польщі, потім у Франції. Він помер у Парижі в 1934 р., залишивши 2 томи спогадів про громадянську війну в Україні.
Після знищення армій Врангеля і Махна громадянська війна в Україні, в основному завершилась перемогою радянської влади. Громадянська війна призвела до загибелі мільйонів людей, до руйнування промисловості та сільського господарства країни.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 928; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!