Композиція орнаменту трикотажного полотна
Формування орнаментального трикотажного полотна обумовлено рядом художніх, технологічних, функціональних та економічних вимог. Таким чином, в орнаменті втілюється синтез мистецтва, науки та технології.
Композиція – з лат. це розташування, з’єднання, складання.
Композиція орнаменту – виразна художня система, співвідношення її елементів між собою та формою виробу, залежить від модних тенденцій і відноситься до області художньої творчості.
1. Пропорції.
Співвідношення елементів по відношенню до цілого та один до одного. За рахунок пропорції виріб набирає естетичну цілісність, виразність та гармонійну завершеність.
Пропорції – це математичні відношення, які виражають правильність геометричної побудови форми.
Пропорційне співвідношення в елементах виробу чи в орнаменті повинні бути пов’язані з особливостями зорового сприйняття форми людиною. Пропорції повинні бути пов’язані з масштабними характеристиками (масштаб визначається як міра відповідності розмірам людського тіла).
„Золотий перетин” – закономірність органічного світу; пропорційні співвідношення квадрату – основа побудови неорганічного світу (виражають спокій, рівновагу).
Ритмічні рухи діляться двома способами:
- рівні частини – спокій, рівновага, статика;
- нерівні частини – рух, динаміка, різноманітність.
2. Ритм і пластика.
Ритм – закономірність повторення мотивів, фігур однієї групи та інтервалів між ними.
|
|
Ритмічне повторювання – одна з закономірностей руху.
Ритм організовує рух в орнаменті, переходи: плавні, різкі, від меншого до більшого, від простого до складного, від світлого до темного, чи повторювання однакових форм через рівні чи різні інтервали.
Простий ритмічний рух – закладений принцип однаковості (однакові мотиви через однакові інтервали).
Складний ритмічний рух – принцип різноманітності чи поєднання обох.
Приклад ритмічних рядів: орнамент смуги чи клітинки.
Для лінійнорапортних і сітчаторапортних характерне повторювання через однакові інтервали ритмічного руху по горизонталі, вертикалі, діагоналі під різними кутами.
Якщо ритмічні рухи врівноважені, то орнаментальна композиція статична.
Ритмічні рухи діляться на:
- лінійні рухи – горизонтальні, вертикальні, похилі (всі точки пересуваються в одному напрямку);
- обертові рухи – обертання ліній, фігур навколо будь-якої точки на визначений кут.
Новизна композиції не в нових мотивах, а в нових ритмічних побудовах,, співвідношеннях орнаментальних елементів.
Ритмічний ряд – наявність трьох, чотирьох орнаментальних мотивів.
Пластикою в орнаментальному мистецтві називають плавні переходи від одних елементів форми до інших.
|
|
В ритмічних рухах елементи знаходяться на деякій відстані один від одного. З точки зору пластичної характеристики полотна поділені на важкі та легкі. Важкі – квадрат, куб, коло, куля. Легкі – лінії, прямокутники, еліпси.
Будь-який орнамент будується на трьох емоційно-відрізняючих один від одного ліній: прямих, циркульних дугах і колах чи параболах та спіралях з різними співвідношеннями цих видів.
3. Симетрія.
Симетрія – це співрозмірність, властивість фігури чи орнаменту накладатися так що всі точки при цьому займають первинно визначене положення.
До категорії симетричних відносяться:
- площина симетрії – уявна площина, яка ділить на рівні (дзеркальнорівні) частини, розташовані одна відносно одної як предмет та її дзеркальне відображення;
- вісь симетрії – пряма лінія, відносно якої декілька разів повторюються однакові фігури (від 1 до ∞).
а), б) – фігури з однією площиною симетрії;
в) – фігури з двома площинами симетрії;
г) – фігури з чотирма площинами симетрії;
д) – вісь симетрії першого і другого, третього, четвертого і шостого;
е) – поступове перенесення фігури паралельно до самої себе – трансляція.
|
|
- вісь трансляції – це вісь, відносно якої виконується перенос. В лінійно-рапортному – одна вісь трансляції, а в сітчато-рапортному – дві.
ж) – площина сковзаючого відображення – сукупність площин симетрії та паралельного переносу;
к), л) – антисиметрія (негатив) – фігура пофарбована в один колір може дорівнювати фігурі, пофарбованій в інший.
Використовують білу і чорну гамму.
м), н) – симетрія подібності – перенесення фігури з одночасним їх зменшенням;
и) – поєднання симетрії подібності і антисиметрії.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 956; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!