Рельєфні орнаментальні полотна
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний університет технологій та дизайну
художнє проектування трикотажних полотен
Конспект лекцій
Для студентів напрямку 6.0918 «Легка промисловість»
спеціальності 7.091803 «Технологія і дизайн тканин і трикотажу»
КИЇВ КНУТД 2006
УДК 677.025
Художнє проектування трикотажних полотен: Конспект лекцій для студентів напрямку 6.0918 «Легка промисловість», спеціальності 7.091803 «Технологія і дизайн тканин і трикотажу»/ упор. Махіня Т.О.
Упорядники:Махіня Т.О. доц.
Класифікація орнаментальних трикотажних полотен
Орнамент – система закономірного (на основі законів симетрії ритму) поєднання геометричних чи образотворчих моментів. Повинен бути пов’язаний зі структурою трикотажу, може залежати від його призначення.
Трикотажні орнаментальні полотна класифікуються по наступним ознакам:
1. Композиції орнаменту.
2. Кольорово-пластичним.
3. Образотворчому початку мотиву орнаменту.
4. Способом формування.
5. Призначення.
1. По композиції орнаменту.
Основна закономірність орнаменту – повторення мотиву. Орнаментальні композиції, в яких мотиви повторюються через однакові інтервали називають рапортними. Основні прийоми композиційного вирішення – симетрія. На основі симетрії орнаменти поділені на 4 групи:
- монорапортні;
- лінійнорапортні;
|
|
|
- сітчаторапортні;
- комбіновані.
І група – монорапортні – це фігури з симетрією нульового виміру (частіше штучні вироби: хустини, шарфи, ковдри, килими, рукавиці) можуть бути з різним контуром в формі квадрату, кола, більш складних фігур.
ІІ група– лінійнорапортні – мотив (рапорт) повторюється вздовж однієї прямої, яка називається віссю переносу (вісю трансляції). Ці орнаменти називають одномірними і безкінечними фігурами, використовуються на тасьмах у вигляді кайми, мережива. Може бути як кулірним, так і основов’язаним. В о/в більш варіювання за рахунок зміни кольору.
ІІІ група – сітчаторапортні – мають дві вісі переносу: вертикальну і горизонтальну, їх відносять до безкінечних двовимірних фігур. Розрізняють 5 паралельних систем точок, які створюють основу композиції:
1. Квадратна.
2. Правильного трикутника.
3. У вигляді ромбу.
4. Прямокутника.
5. Похила.
Трикотаж квадратний і прямокутний.
Рапорти завжди прилягають один до одного, не залишаючи проміжки і не перекриваючи.
Існує 17 видів симетрії двовимірного сітчастого орнаменту.
2. По кольорово-пластичним ознакам.
Виділяється поверхнева структура полотна:
1. Фактура полотна (видима структура поверхні).
|
|
|
2. Кольорове вирішення полотна (нитки різних кольорів).
На основі фактурних ознак діляться на 3 групи:
1. гладкі (площині) – матові, блискучі, відтінюючи.
2. структурні – рельєфні, ажурні, ворсові.
3. комбіновані.
По ознакам кольору:
1. монохромні, одноколірні (гладкофарбовані);
2. поліхромні, багатоколірні.
3. По образотворчому початку мотивів.
1. Геометричні (прямолінійні, криволінійні, комбіновані).
2. Образотворчі (рослинні, тваринні, антропоморфічні – зображення людини, комбіновані).
3. Комбіновані.
4. По способам формування.
Два принципи:
1. З використанням візерунково утворюючих пристроїв.
2. Структура переплетення.
По першому принципу ділення на 4 групи:
- полотна, які отримують при простому способі в’язання без використання допоміжних пристроїв;
- полотна, які отримують при груповому відборі голок, використовуючи голки декількох позицій (двох чи більше) або рисунчастий прес на о/в машині;
- полотна, які отримують при індивідуальному відборі голок (жаккард, пресовий і т.д.);
- комбіновані.
По структурі елементів – на 12 груп.
5. За функціональним призначенням.
Поділяються на одяг і трикотаж для інтер’єрів.
|
|
|
Схема класифікації і комбінування орнаментальних полотен
Ажурні орнаментальні полотна
Ажурний візерунок отримуємо завдяки отриманню отворів. Малюнки цього орнаменту гарно сприймаються як світлі фігури на темному фоні і навпаки. Велике значення для сприйняття має фон. Композиція ажурного орнаменту буває двоколірною (двотоновою) чи трьохтоновою – сполучення напіважуру, гладкого ажуру і ажуру.
По принципу співвідношення площин світлих, середніх і темних ділянок (по світлоті) поділяємо на три групи:
1. Полотна на ажурній сітці – на визначеній відстані розташовані мотиви з світлих плям (щільні ділянки в’язання) та темні плями (більш великі отвори). Така композиція характерна для о/в гардинних та мереживних полотен.
2. Полотна, в яких на світлому фоні розташовані мотиви з ажурними отворами (білизняний та верхній трикотаж).
3. Полотна, в композиції яких ділянки щільного, середнього і ажурного в’язання заповнюють орнаментальну поверхню в однакових співвідношеннях.
Рельєфні орнаментальні полотна
Ефект досягається завдяки світла і тіні. Світлі і темні ділянки різні за розміром, формою, опуклі ділянки освітлені, а заглиблені – в тіні. Часто зустрічаються матові поверхні, які мають слабкий блиск, промінь світла по такій поверхні розсіюються по всіх напрямках. Таке явище характерне для полотен к/в машин середніх і високих класів з неблискучої пряжі. Блискучі (глянцеві) поверхні – це розмите дзеркальне відображення (ідеальних поверхонь не існує). Наприклад, перехідне положення від матових до глянцевих можуть займати о/в полотна (сукно, шарме). Є полотна, в яких блиск утворюється за рахунок пряжі (віскоза, ацетат). Рельєфні чи структурні нерівності (утворюють тіні).
|
|
|
Три види полотен з рельєфним орнаментом:
1. Полотна, поверхня яких повністю заповнена рельєфним орнаментом певного характеру.
2. Полотна, на поверхні яких розташовані гладкі і рельєфні різного мотиву ділянки, переважають гладкі.
3. Полотна, в яких ділянки рельєфу і гладкі знаходяться в однакових пропорційних співвідношеннях.
На характер рельєфу впливають властивості пряжі і ниток (пружність, еластичність, усадка). Сприйняття візерунка рельєфного орнаменту залежить від кольору полотна і освітленості. На полотні темного кольору рельєф менш помітний.
Рельєфні форми можуть бути чотирикутними, ромбічними, круглими, мати правильні замкнуті контури.
Геометричний орнамент
До геометричних відносяться мотиви, які складаються з різних ліній та їх комбінацій, геометричних фігур.
Класичні орнаменти з візерунком смуги чи клітини.
Елементи геометричного орнаменту: відрізки, лінії, криві, трикутники, квадрати, еліпси.
Комбіновані геометричні орнаменти можуть нагадувати образотворчі форми (природні).
Образотворчі орнаменти
Використовують мотиви, які відтворюють конкретні предмети реального світу (рослини, тварини, люди), але відрізняються від живопису і графіки, так як перероблюються, а не відтворюються, вимагають спрощення, стилізації, типізації. Художник спрощує форму об’єкта при цьому він здобуває нові якості, зберігаючи сутність, відбувається перетворення мотиву природи в мотив орнаменту. Об’єкт замальовується засобами графіки. При цьому на першому етапі максимально передається схожість, подібність, із факту вилучається зміст. Змістом може стати перехід від замальовки до умовно орнаментальної форми. Цей етап називається трансформацією, стилізацією мотиву.
Кожне зображення ніколи не являється точною копією об’єкту, а представляє собою структурні еквіваленти, навіть фотографія.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 929; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!