Досліджень окремих органів і систем організму



Система органів подиху

- Аналіз харкотиння клінічний.

- Дослідження мокротиння на БК і ати пічні клітки.

- Аналіз харкотиння на флору й чутливість до антибіотиків.

За показниками:

- Аналіз плеврального пунктату.

- Аналіз промивних вод бронхів

- Спірографія.

- Пневмотахометрія

- Пікфлоуметрія

- Томографія легень.

- Бронхоскопія.

- Бронхографія.

- Консультація фтизіатра, пульмонолога, торакального хірурга, онколога.

Система органів кровообігу

- Біохімічне дослідження крові: білковий спектр, ферменти, ліпідний спектр, показники азотистого обміну, коагулограма.

За показниками:

- Ревмопробы ( С-реактивний білок, церулоплазмін, сіалові кислоти, серомукоїди)

- Маркери некрозу міокарда (КФК, ЛДГ, тропоніни)

- Імунологічне дослідження крові.

- Эхокардіографія.

- Добове мониторування артеріального тиску і ЧСС

- Коронарографія.

- Велоергометрія.

- Консультація кардіолога, ревматолога, кардіохірурга, судинного хірурга.

Система органів травлення

- Аналіз шлункового соку.

- Аналіз дуоденального вмісту.

- Фіброгастродуоденоскопія.

- рН-метрія із цитологічним і гістологічним

дослідженням биоптату.

- Аналіз сечі на діастазу, жовчні пігменти.

- Біохімічне дослідження крові: АСТ, АЛТ, білірубін, білки крові, амілаза, ліпаза.

За показниками:

- Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту.

- Ректороманоскопія.

- Ірігоскопія.і.

- Холецистографія.

- Ультразвукове дослідження печінки, підшлункової залози, жовчного міхура.

- Консультація хірурга, проктолога.

Система органів сечовиділення

- Аналіз сечі за Нечипоренком.

- Аналіз сечі за Зимницьким.

- Аналіз сечі на флору й чутливість до антибіотиків.

- Біохімічне дослідження крові на продукти азотистого

обміну, білковий спектр, ліпідний спектр.

За показниками:

- Пієлографія.

- Ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура.

- Внутрішньовенна урографія.

- Консультація уролога, нефролога.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОДАТКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Аналіз кожного результату лабораторного методу дослідження.

2. Аналіз кожного результату інструментального методу дослідження.

3. Оцінка висновків фахівців.

Результати додаткових досліджень

Дата дослідження Назва аналізу і його результати Клінічний висновок
  10.10.10 І. Лабораторні дослідження 1. Аналіз крові клінічний Еритроцити 4.6.1012/л  Гемоглобін 148 г/л Кольоровий показник 0,9 Лейкоцити 6,2.109/л п- 3%. с- 57%. л-32%. м-8% ШОЕ 5 мм/год 2.Біохімія крові...   Аналіз у межах норми
  ІІ. Інструментальні дослідження 1.Е КГ 2.Рентгендослідження ОГК, ШКТ. 3.УЗД серца, ОЧП 4 ФГДС...…  
  ІІІ. Консультації фахівців Невропатолог - .... Окуліст - ..... Хірург - ....  

ОБҐРУНТУВАННЯ Й ФОРМУЛЮВАННЯ КЛІНІЧНОГО ДІАГНОЗУ

           1. На підставі даних розпиту (скарг, розпиту по системах, анамнезу захворювання й життя), фізикальних даних (огляду, пальпації, перкусії й аускультації), підтверджених результатами лабораторно-інструментальних досліджень (записати основні результати, що підтверджують діагноз) і висновками фахівців консультантів виділяються провідні синдроми й формулюється основний клінічний діагноз.

2. Обґрунтовують ускладнення основного діагнозу.

3. Обґрунтовують супутній діагноз

ФОРМУЛЮВАННЯ КЛІНІЧНОГО ДІАГНОЗУ

а) основний;

б) ускладнення основного захворювання;

в) супутній діагноз.

 

· ПРИКЛАД ОБҐРУНТУВАННЯ КЛІНІЧНОГО ДІАГНОЗУ

 

На підставі скарг на інтенсивний біля в епігастральній ділянці праворуч від середньої лінії живота, що виникають через 1,5-2 години після прийому їжі, нерідко біль “голодний” і нічний, що заспокоюється після прийому їжі; печію, відрижку кислим; салівацію;

анамнезу захворювання – виразкова хвороба з 1995 року, загострення захворювання в осінньо-весняний період (1997р., 1998р.);

анамнезу життя – порушення ритму харчування, перевага в харчовому раціоні гострої й смаженої їжі, часті негативні емоції, фізичні навантаження;

об'єктних даних – зниженого харчування, болісність у пілородуоденальній ділянці;

результатів додаткових методів обстеження:

а) лаб позитивна), дослідження шлункового вмісту - підвищена секреторна функція шлунка, висока кислотність базальної й стимулюючої секреції, висока дебіт/година вільної й загальної соляної кислоти;

б) інструментальних: рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту - “ніша” в ділянці цибулини дванадцятипалої кишки й конвергенція складок у напрямку до ніші;

в) фіброгастродуоденоскопії: виразковий дефект в ділянці цибулини дванадцятипалої кишки, дно виразки містить некротичні маси, вкрито фібрином

поставлено клінічний діагноз:

основний– виразкова хвороба, активна фаза, середньої важкості з помірно вираженим больовим і диспепсичним синдромом, з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка. Виразка цибулини дванадцятипалої кишки;

супутній –хронічний гастрит у стадії загострення.

 

      Далі в історії хвороби складається план лікування, щодня, а при необхідності важким хворим, ведуться щоденники спостережень, у яких відбивається динаміка загального стану й основних показників життєдіяльності хворого (температура, пульс, артеріальний тиск, частота дихання, дані зовнішнього огляду, аускультації легень, серця, пальпації живота; регулярність дефекації, контроль випитої й виділеної рідини: динаміка лабораторних даних тощо).

При виписці хворого зі стаціонару оформляється эпікриз –короткий лікарський висновок про особливості плину й результати обстеження й проведеного лікування даного хворого; даються рекомендації профілактичного характеру (режим, дієта, медикаментозне лікування для хронічних захворювань, працевлаштування).


ЧАСТИНА ІІ


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 406;