VI. Визначення переможців та нагородження



1. Учасники конкурсу оцінюються за:

1) професійно-діловими якостями:

 

• розуміння мети, завдань, принципів гуманістичних виховних систем та пріоритетних напрямів виховання, сучасної філосо-фії освіти, педагогіки і психології;

 

рівень знань міжнародних і державних нормативно-право-вих актів;

 

• системний підхід до організації виховної діяльності (діагнос-тика, прогнозування, проектування, планування, організа-ція, координація, педагогічний аналіз тощо);

• забезпечення єдності цілей, завдань, принципів, змісту, форм та методів досягнення мети;

• застосування сучасних педагогічних технологій, конструк-тивне поєднання відомих методик, впровадження оригіналь-них авторських ідей, форм, методів виховання;

• забезпечення соціально-педагогічного та психологічного за-хисту неповнолітніх, створення оптимальних умов для само-реалізації особистості школярів, організація індивідуальної роботи з учнями;

• уміння координувати виховні впливи сім'ї, педагогічного та учнівського колективів, громадськості, соціуму, референт-них груп;

• забезпечення результативності та ефективності виховного процесу;

• уміння використовувати різні форми післядипломної освіти для підвищення професійного рівня, педагогічної майстер-ності, загальної культури.

2) інтелектуально-творчими якостями:

• рівень креативності (здатність продукувати нові ідеї, гіпоте-зи, знаходити нетрадиційні способи розв'язання виховних проблем, винахідливість);


 

168


• ступінь творчої уяви (здатність до самостійного створення но-вих образів, що реалізуються в оригінальних та цінних про-дуктах виховної діяльності);

• рівень інтелектуальної активності (здатність мислити за ме-жами заданої ситуації);

• рівень дивергентності мислення (здатність мати кілька під-ходів до розв’язання одного завдання, бачити проблему та об’єкти в різних ракурсах);

• оригінальність мислення (здатність виробляти думки, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів).

3) особистісними якостями:

• педагогічна культура;

• педагогічна етика;

• організаторські здібності;

• тактовність, уміння вести діалог, дискусію;

• дисциплінованість, обов’язковість у словах і справах, своє-часне виконання намічених справ;

• здатність до самоаналізу, об’єктивне ставлення до критики, думки колективу.

2. Переможці обласного конкурсу визначаються у номінаціях:

• «Класний керівник і підліток» (5–8 класи);

• «Класний керівник і старшокласник» (9–11 класи).

3. За поданням журі ІІІ етапу організаційний комітет приймає

рішення про нагородження переможців.

 

4. Переможці конкурсу нагороджуються Почесними диплома-ми управління освіти і науки.

 

5. Почесний диплом учасника обласного конкурсу дає право педагогічним працівникам на проходження позачергової атеста-ції, присвоєння педагогічного звання, одержання матеріальної нагороди.


ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАННЯ БАТЬКІВ З ПИТАНЬ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

 

Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 17.11.04 р. №1/9-573

 

 

Кожна шоста людина на землі – це підліток. Рішення, які прийматимуть у майбутньому ці молоді люди, щоб змінити наш світ та долю наступних поколінь на краще, залежить сьогодні від кожного з нас.

 

Щоб зберегти здобуте і продовжити рух вперед, кожна дитина і доросла людина повинна розуміти закономірності природи, вчи-тися бути здоровою. Отже, здоров’я людини, тривалість її життя, творче довголіття багато в чому залежить від неї самої.

 

Відомо, що понад 50 % смертності людей припадає на 10 най-більш поширених хвороб, які зумовлені шкідливими звичками: курінням, вживанням алкоголю, наркотиків, переїданням, стре-сами тощо. Здоров’я слід розглядати як результат самодисциплі-ни, самовиховання, дотримання норм поведінки та принципів здорового способу життя.

 

Особливу шкоду здоров’ю наших дітей завдають тютюно-куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, поширення інфекційних хвороб (ВІЛ/СНІД, туберкульоз та ін.). Ці негативні явища можуть увійти практично в кожен дім, кож-ну сім’ю.

 

Саме тютюн, алкогольні напої та наркотики послаблюють імунну систему організму, зумовлюють численні захворювання, а в нашій країні, на жаль, дуже багато курців серед дівчат та жінок. Жінки — це берегині, продовжувачки роду, а пристрасні молоді курці та ті, що вживають алкогольні напої, не можуть на-родити здорових дітей.

 

В багатьох екологічно-забруднених країнах світу відмічається послаблення у значної частини людей активності імунної систе-ми і, як результат, — збільшення частоти інфекційних захворю-вань. На жаль екологічна ситуація і в Україні невтішна, особливо в районах після аварії на Чорнобильській атомній електростан-ції. Від цього в першу чергу страждає імунна система. Тому не-


 

170


обхідно дбати про збереження навколишнього середовища, бо від нього залежить життя і здоров’я всіх живих істот.

 

Навчальним закладам необхідно планувати і проводити ме-дико-педагогічне навчання батьків з питань імунопрофілактики та збереження здоров’я дітей і підлітків із залученням медичних працівників.

 

Організація та проведення заходів з питань імунопрофілакти-ки передбачає інформування батьків про імунітет та шляхи зміц-нення імунітету, збереження здоров’я дітей.

 

Колись давно митець створив людину. Одні називають цього митця Богом і кажуть, що він створив людину з глини, інші – при-родою. Якщо пильніше придивитись до грудочки глини, то поба-чимо, що вона складається з окремих піщинок. Організм людини також складається з окремих частинок. Ці частинки називаються клітинами. Клітини поділяються на окремі групи. Кожна група має свої обов’язки: одні відповідають за постачання їжі; інші – за продовження роду, захист організму від ворогів, ріст та розвиток. Якщо гине одна із груп клітин, то може загинути весь організм.

 

З давніх-давен людство страждає через біди, які спричиняють інфекційні хвороби. Від чуми, віспи, холери, черевного тифу, кору в минулому помирало багато народів. А епідемія чуми у XIV столітті продовжувалась 50 років.

 

Можливо, люди старшого покоління пам’ятають пандемію грипу 1918–1919 років, яка забрала більше життів ніж перша сві-това війна. Остання велика пандемія грипу, що охопила всі краї-ни світу, була в 1957 році. Перехворіло грипом більше половини населення земної кулі.

 

Ще недавно дифтерія була одним із найбільш розповсюдже-них і тяжких дитячих захворювань, яке забирало тисячі дитя-чих життів.

 

Отже, перші поняття про несприйнятливість до інфекційних хвороб склалися в далекому минулому. Народна спостереж-ливість випередила деякі висновки, що були зроблені пізніше в результаті наукових досліджень, про особливості заразних хвороб та методи захисту від них. Вже в глибоку давнину було відомо, що люди, які перехворіли деякими інфекційними захво-рюваннями (чумою, віспою, кором та іншими), як правило, не хворіють ними вдруге, тобто організм після одужання набуває особливих, специфічних властивостей і функцій, що поперед-жають повторний розвиток хвороби. Такий специфічний захист організму від інфекційних захворювань називають імунітетом. Вже тоді люди одержали перші поняття про імунітет придбаний після захворювання.


 

171


Тепер відомо, що імунітет — (від латинського іmmunitos – звіль-нення від чого-небудь) — це комплекс фізіологічних факторів, які перешкоджають розмноженню мікробів та дії їх на організм.

 

Імунітет може бути вродженим і набутим. Вроджений імунітет залежить від притаманних людському чи тваринному організму властивостей, які придбані ним в процесі довгого еволюційного розвитку. Правильно було б його назвати видовим імунітетом.

 

Завдяки видовому імунітету людина несприятлива до ряду захворювань, які вражають тварин — чума собак, куряча холе-ра, чума великої рогатої худоби та інші, і навпаки тварини не хворіють у звичайних умовах черевним тифом, поліомієлітом, кором та іншими захворюваннями, до яких сприйнятлива лю-дина. Надійність видового імунітету дуже висока і зберігаєть-ся протягом всього життя. Він значно сильніший, ніж всі види придбаного імунітету. Набутий імунітет виробляється протягом життя, або після перенесення інфекційного захворювання (при-родний набутий імунітет), або після вакцинації (штучний набу-тий імунітет).

 

Докладне вивчення вченими механізмів вироблення організ-мом несприйнятливості до певних інфекцій дозволило створити та застосувати вакцини й сироватки для профілактики та ліку-вання інфекційних захворювань.

 

У наш час є вакцини, які створені для профілактики захво-рювання віспою, чумою, туберкульозом, дифтерією, кором, прав-цем, поліомієлітом туляремією, бруцельозом та іншими захворю-ваннями.

 

Захистом людей від інфекційних хвороб шляхом проведення щеплень і займається імунопрофілактика.

 

У боротьбі з інфекційними захворюваннями у дітей головну роль відіграють профілактичні щеплення, які радикально діють на епідемічний процес. Саме завдяки щепленням за останні роки досягнуто великих успіхів щодо зниження захворюваності ба-гатьма інфекційними хворобами. Імунологічна реактивність значно вища у людей, які вчасно проводять попереджувальні щеплення.

 

Необхідно знати про те, що імунітет залежить від багатьох чинників, а саме: наявності необхідної кількості лейкоцитів

 

у крові (тому періодично необхідно перевіряти аналіз крові дити-ни); раціонального харчування — наявності жирів, білків, вугле-водів, вітамінів, необхідних мікроелементів (Са, Мg, Zn); спосо-бу життя (прогулянок на свіжому повітрі — не менше 2 годин на добу); дотримання режиму сну та відпочинку (спати необхідно 8—9 годин на добу); заняття фізкультурою (не перевтомлювати-


 

172


ся, уникати стресів); профілактики застудних захворювань у ді-тей та підлітків.

 

Роботу з батьками необхідно будувати на засадах довіри, спів-праці та взаємної поваги.

 

Починати роботу з означеного питання доцільно за трьома на-прямками: організація праці та відпочинку дитини в сім’ї; спіл-кування батьків з дітьми; спільна діяльність педагогів, батьків і дітей.

 

Організацію освіченості батьків з проблем імунопрофілакти-ки доцільно здійснювати через: батьківські збори, лекції, бесіди, дискусії, зустрічі за «круглим» столом, педагогічні практикуми-консультації, проведення вечорів запитань і відповідей, масових заходів спільно з педагогами і дітьми, перегляд та обговорення ві-деофільмів, телепередач, індивідуальних консультацій, зустрічей з лікарями, юристами, психологами, випуск бюлетенів, газет.

 

Для медико-педагогічного навчання батьків бажано підбирати теми занять з актуальних питань збереження та зміцнення здоров’я, організації сімейного виховання та формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків, висвітлювати питання впливу родинних традицій, способу життя на здоров’я дітей.

 

Батькам необхідно: дбати про загартування організму дити-ни; слідкувати за тим, щоб дитина не перегрівалася в теплу і не перемерзала в холодну пору року (одяг дітей повинен бути з на-туральних матеріалів — бавовни, вовни, хутра); забезпечити дітям регулярне гаряче харчування, щодня пити гарячий чай з лимоном, молоко, соки; слідкувати за гігієною — регулярно ми-тися в теплій воді з милом (дітям необхідно мати особистий руш-ник, чисті носові хусточки); проводити профілактику захворю-вань — збільшувати в раціоні харчування вживання фруктів, овочів (яблука, цитрусові, цибуля, часник, зелень), які містять велику кількість вітаміну С.

 

Для нормального росту та розвитку дитини батьки повинні слідкувати за унормованим вживанням: полівітамінів, що по-кращують обмін речовин в організмі; достатньої кількості води (за добу здорова людина повинна вживати біля 2–3-х літрів ріди-ни, враховуючи всі компоненти раціону), яка активізує обмін ре-човин і очищує організм від шлаків; вуглеводів (максимально об-межити вживання солодощів, картопляних, борошняних страв). Найпоширеніша причина порушення обміну речовин в організмі і є наслідком ожиріння, цукрового діабету, алергії, карієсу зубів.

 

Що ж потрібно нашим клітинам для того, щоб вони нормально росли, розвивалися, виконували свої функції? Організм люди-ни навіть під час сну виконує певну роботу (дихає, б’ється серце,


 

173


рухається кров) для цього йому необхідна енергія, яку постачає їжа.

 

Дуже важливо дотримуватися режиму харчування. Для учнів лі-карі пропонують чотирьохразове харчування, а при великих затратах енергії – п’ятиразове. Інтервали між споживанням їжі повинні бути не менше, ніж три години і не більше, ніж 4–4,5 години.

 

Найбільшу кількість їжі необхідно споживати під час обіду (40 %), менше за сніданком (30 %) і ще менше за вечерею (20 %). На другий сніданок чи полудень припадає 10 % добового раціону. Вечерю слід з’їдати не пізніше, ніж за 2 години до сну, щоб не по-рушити спокійний сон і не спричинити відкладання жиру.

 

Рекомендуємо провести з батьками бесіду «Що таке якісне харчування?» за таким планом:

 

• чому дітям корисно вживати молочні продукти? Молоко та страви з нього мають багато сполук кальцію, які легко за-своюються і є основним мінеральним компонентом твердих тканин зубів і кісток, надають їм міцність та є джерелом жит-тєво необхідних білків;

• для чого людині необхідні овочі та фрукти? Овочі та фрук-ти — депо різних мінералів, зокрема кальцію (особливо ка-пуста, сира чи відвар з неї), а також вітаміни, без яких жит-тєдіяльність організму неможлива;

• чи можна їсти яйця в необмеженій кількості? Ні в якому разі. Хоч яйця — це сукупність всього, що потрібно для живого ор-ганізму, адже пташеня розвивається без доступу інших по-живних речовин, та складові яйця теж в надлишку приносять шкоду. Дорослому досить 1 яйце на день (або двох через день), краще варене, дитині — вдвічі менше;

• чим шкідливі продукти з борошна? Борошно та картопля ба-гаті на крохмаль, який під впливом травних соків перетво-рюються в цукор. Перевантаження організму цукром веде до надмірного відкладання жиру, порушення функцій багатьох органів. Серед борошняних виробів треба надавати перевагу вівсяній та гречаній крупі.

Батьки мають усвідомити, що для зміцнення імунітету дітей

 

велике значення має фізична культура, відпочинок на свіжому повітрі (рухові вправи, прогулянки в парку, в лісі або біля річки).

 

Одним із способів підвищення імунітету є загартування ор-ганізму, зокрема загартування повітрям. Під впливом повітря рефлекторно звужуються та розширюються кровоносні судини, що має тренуючий вплив на механізм регуляції температури. Під впливом рухової активності підвищується тонус м’язів, витри-валість серцево-судинної системи, покращання кровопостачання


 

174


всіх органів і тканин, поліпшуються процеси травлення і обміну речовин.

 

Перед усім рекомендовано: влітку – турпоходи, взимку – ка-тання на ковзанах, лижах. Водні процедури у вигляді обтирань, обмивання, душу, купання. Купання у водоймах є найсприят-ливішим способом загартовування.

 

Доцільно нагадати батькам про те, що здавна люди жили у певній відповідності до вимог біоритмів не тільки тому, що користувалися часом відповідно до Сонця, але й тому, що знали з власного досвіду — найпродуктивніше працювати зранку. Рано лягали спати, рано просиналися і продуктивно працювали про-тягом дня. Навіть є таке прислів’я: «Хто рано встає, той скрізь поспіває». Після обіду відпочивали, щоб відновити сили до кінця трудового дня. Такі умови диктувала природа. Однак природні біоритми залишились такими ж, але в багатьох дорослих і дітей виробилася звичка пізно лягати спати і пізно вставати. Порушен-ня сну приводить до зниження працездатності організму. Тому насамперед, необхідно добре відпочивати, постійно дбати про ра-ціональний режим праці та відпочинку.

 

Значними навантаженнями на здоров’я дітей є тривалий за ча-сом перегляд телевізійних передач та захоплення комп’ютерними іграми. Дивитися телепередачі дітям потрібно не кожного дня і лише ті, які призначені для них. Тому що тривале зорове на-пруження, погане освітлення, недотримання правил збереження гарного зору – основні причини розвитку хвороб очей.

 

Одним із основних аспектів формування здорового організму дитини є гігієнічне навчання і виховання.

 

Система гігієнічного виховання учнів включає наступне: знайомство з основними гігієнічними вимогами та формуванням гігієнічних навичок відповідно до навчальної програми та в про-цесі позакласної роботи; гігієнічне виховання в сім’ї; формуван-ня в учнів розуміння необхідності здійснення найпростіших за-ходів щодо збереження власного здоров’я.

 

Варто було б згадати про епідемію грипу і про те, що на початку епідемії для підвищення несприйнятливості організму до захворю-вання здійснюється екстрена профілактика, до якої відноситься ви-користання таких препаратів: оксолінова мазь, мефеномінова кисло-та, лейкоцитарний інтерферон, протигрипозний імуноглобулін та ін.

 

Хворі діти, виявлені під час прийому, у колектив не допускаються, а того, хто захворів протягом дня, розміщують у ізоляторі до приходу батьків (у дитячих садках) чи до госпіталізації (у колективах інтер-натного типу). Персонал з ознаками гострої респіраторної інфекції до роботи в дитячі установи не допускається.


 

175


У період епідемії грипу припиняється відвідування дітей в ус-тановах інтернатного типу та обмежується або забороняється проведення масових заходів у закритих приміщеннях: дитячих ранків, кіносеансів, спортивних змагань, відвідин театру.

 

Вчитель повинен повідомити батьків про те, що для сезонної профілактики грипу використовують імунокорегуючі і загаль-нозміцнюючі препарати в осінньо-зимовий періоди та навесні. Вказана профілактика орієнтована в основному на корекцію імунного статусу. Для таких осіб рекомендується постійне про-ведення загальновідомого комплексу загартовуючих процедур, самомасажу, ранкової гімнастики.

 

Батьків необхідно інформувати про епідемію туберкульозу в Україні. Віками людство стикалося із туберкульозною інфек-цією, що знаходиться у навколишньому середовищі. Оскільки цей процес відбувався протягом багатьох поколінь, в організмі людини вироблялися механізми захисту від туберкульозу і тому людьми була успадкована стійкість до цього захворювання. Лі-карі займаються цим питанням і проводять щеплення проти туберкульозної інфекції, тобто готують організм до зустрічі зі збудником. Але коли порушується рівновага на користь збудни-ка і людина може захворіти, тоді імунна система пригнічується і розвивається імунна недостатність (імунодефіцит). Застудні за-хворювання, запалення верхніх дихальних шляхів, негігієнічні умови життя, нераціональне харчування, зловживання алкого-лем, наркотиками, тютюнокуріння значно послаблюють опір-ність організму. Будь-яка інфекція виснажує захисний потенціал людини і спричиняє імунну недостатність.

 

Організаторам медико-педагогічного навчання батьків з пи-тань імунопрофілактики та збереження здоров’я учнів варто оз-найомити батьків з такими основними питаннями щодо туберку-льозної інфекції.

 

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, яке викликаєть-ся мікобактеріями туберкульозу (МБТ) — паличками Коха. Ту-беркульоз існує стільки, скільки існує людство та є найбільш не-безпечною і надзвичайно підступною інфекційною хворобою, яка й досі не переможена.

 

Захворювання виникає при порушенні імунітету. Це може статися внаслідок збільшення кількості збудника, коли людина перебуває в тісному спілкуванні з хворою людиною, що виділяє МБТ в довкілля. Зараження може також статись при догляді, тісному контакті із хворою твариною, птахами. В такому випад-ку навантаження на імунну систему може виявитися надмір-ним.


 

176


Завдяки тому, що інфекція легко передається повітряно-кра-пельним шляхом, ризик інфікування дуже великий. Краплин-ки мокротиння, які вміщують МБТ, виділяючись при розмові, кашлі, чханні, залишаються в повітрі до 1,5 години і можуть розповсюджуватися на відстань до 3-х метрів. Вони також осіда-ють на підлозі, одязі, стінах, меблях тощо, де МБТ зберігаються тривалий час, можуть попасти в легені здорової людини разом з повітрям та пилом.

 

Для своєчасного виявлення туберкульозу у дорослих та під-літків необхідно хоча б один раз у два роки, а краще — щорічно, враховуючи нинішню епідемію туберкульозу в Україні, проходи-ти профілактичне флюорографічне обстеження легенів.

Важливим елементом профілактики туберкульозу серед дітей

 

є регулярне (щороку) профілактичне флюорографічне обстежен-ня всіх працівників пологових будинків, дитячих лікарень, ди-тячих дошкільних закладів, шкіл, шкіл-інтернатів тощо.

 

Нині найбільш відомою своєю фатальністю для імунітету

 

є ВІЛ-інфекція/СНІД. Ось чому ВІЛ-інфіковані найчастіше по-мирають саме від туберкульозу.

 

Батькам необхідно наголосити на те, що починаючи важливу розмову з дитиною про СНІД/ВІЛ-інфекцію, необхідно врахову-вати багато аспектів, у тому числі вік дитини. У будь-якому ви-падку ця розмова повинна відбуватися тільки тоді, коли дитина до цього готова. Маленьких дітей варто знайомити з хворобою поступово, маленькими порціями інформації. Це можуть бути короткі прості відповіді на безліч неминуче виникаючих у дити-ни питань.

 

Старші діти вже можуть зрозуміти більше. Дуже важливо правильно побудувати процес подання інформації дитині та чес-но відповідати на її питання. Якщо дитина одержує неповну ін-формацію від своїх близьких, вона обов’язково одержить спотво-рену інформацію в іншому місці. При цьому виникає атмосфера недовіри, перебороти яку надзвичайно важко.

 

Доцільно обговорювати з батьками шляхи передачі ВІЛ-інфек-ції/СНІДу через: народження дитини від ВІЛ-інфікованої матері; годування немовляти груддю; переливання крові; спільне користу-вання голками та шприцами для ін’єкцій та голками для проко-лювання вух; статеві зносини без використання презервативів.

 

Особливе пригнічення імунітету відбувається при тривалому стресі, коли нервова система реагує виділенням різноманітних біологічно активних речовин (адреналіну, ендоморфінів), які стимулюють клітини, що здійснюють імунологічні реакції. При постійних стресах резервні можливості клітин імунного захисту


 

177


виснажуються і це приводить до їх функціональної неспромож-ності. Ось чому необхідно дбати про психічний розвиток дітей як в домашніх умовах так і в шкільному колективі.

 

Зауважимо, що імунітет послаблюють інфекційні хвороби, які передаються статевим шляхом (гонорея, сифіліс, трихоманоз, вірусний гепатит В). Профілактика ХПСШ — дотримання норм сексуальних стосунків.

 

Батькам необхідно добре пам’ятати, що найголовніше — зміц-нення імунітету дитини від дня її народження.

 

Сповідування принципів здорового способу життя, бажання жити у гармонії з людьми та навколишнім середовищем, уміння створювати собі та іншим гарний настрій, посміхатися і виявля-ти турботу про навколишніх — все разом буде чудовим профілак-тичним засобом від небезпечних хвороб.

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 414; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!