ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ СВЯТ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
Методичний лист Міністерства освіти і науки України від 14.10.04 р. № 14/18.1—866
Життя людини наповнене різноманітними подіями. Найбільш значущими є день народження, хрестини, вступ та закінчення школи (вищого навчального закладу), початок трудової діяль-ності, весілля, народження дітей тощо. Повсякденне життя в ос-новному складається із буденних справ (навчання, професійна діяльність, домашня робота, інше). У вихідні дні люди мають можливість відпочити і набратися сил для подальшого навчання та трудових звершень.
Але є особливі дні – це свята, коли люди не просто відпочи-вають, а збираються у колі близьких, друзів, знайомих, колег, однокласників, щоб разом поспілкуватися, цікаво провести час. Тому так важливо навчити учнів, вихованців з користю розпо-ряджатися своїм вільним часом, відпочивати, цікаво проводити дозвілля, знати і вміти відзначати різні свята.
Визначення свята можна дати по-різному. По-перше, це день, який встановлено у пам’ять чи на честь кого-небудь, якоїсь події. По-друге, це традиційна форма відзначення важливих у житті лю-дей історичних дат, видатних подій, значних явищ, великих до-сягнень. У цей день з’являється можливість глибоко осмислити, по-новому пережити їх та емоційними засобами передати досвід новому молодому поколінню, прилучивши його до цінностей сус-пільства. Зважаючи на це, нагадуємо про більш значущі свята та даємо деякі рекомендації з їх відзначення (перелік – у додатку).
|
|
|
Свята бувають міжнародні (всесвітні), державні (всеукраїнські),
народні, релігійні, професійні, регіональні, сімейні, шкільнітаінші. Кожне з них має обов’язкові традиційні пам’ятні елементи, ритуали, церемонії, обряди. Їх проведення потребує об’єднання людей для відповідних колективних дій, в яких виявляється став-лення до того чи іншого святкового заходу, відбувається безпосе-редній вираз почуттів, настроїв у зв’язку з пам’ятними подіями у житті суспільства, колективу, сім’ї, особи.
Головними в країні є державні свята, які визначаються Вер-ховною Радою України і затверджуються Президентом Украї-ни. Під час їх проведення вулиці всіх населених пунктів, від
139
великих міст і до маленьких містечок та селищ, приміщення закладів, установ, організацій, підприємств прикрашаються державною символікою, яка визначена і описана Конституцією України, і є обов’язковою складовою їх оформлення. У навчаль-них закладах вона присутня у кабінетах, бібліотеках, актовій залі, адміністративних приміщеннях і використовуватись при проведенні офіційних церемоній, урочистих заходів. Учні по-винні знати ідейну сутність державних символів, правила їх ви-користання та етичні норми поведінки під час цих урочистостей. Цю роботу слід проводити відповідно до вікових категорій дітей та учнівської молоді.
|
|
|
Нагадаємо, що найбільш важливими святами є День Консти-туції України (28 червня)іДень Незалежності України (24 серп-ня), відзначаються під час літніх канікул, тому доцільно згадатипро них на початку навчального року. Це варто робити при прове-денні Першого уроку або виховних годин.
Кожна людина, закінчуючи загальноосвітній навчальний за-клад, вибирає свій життєвий шлях. У першу чергу, вона повинна визначитись, чим буде займатися у подальшому житті, яку обере професію. Учнівська молодь повинна знати, що це дуже важли-вий і відповідальний крок. Усі професії є почесними і потрібними, але важливо, щоб вибір був до душі і подальша робота приносила задоволення. Учням, особливо старшої школи, слід нагадати на-передодні про професійне свято, яке буде відзначатись. Той, кого цікавить відповідна професія, у цей день (у більшості він припа-дає на вихідний) на радіо і телебаченні може отримати інформа-цію або побачити матеріали про людей – найкращих представни-ків тієї чи іншої професії, про їх професійні труднощі та трудові перемоги. Це спонукає молоду людину до роздумів і утвердження правильності власного вибору щодо майбутньої професії.
|
|
|
Учні повинні знати, що українці мають тисячолітнє корін-ня своєї культури. Можна нагадати, що у часи дохристиянської доби, ще в період язичництва, перші свята у житті людей були нерелігійними. З появою релігійних вірувань світським святам намагалися надати релігійного характеру. Згодом з’явилися суто релігійні свята, але в багатьох з них збереглися дохристиянські звичаї (виготовлення писанки на Великдень, клечання світлиці зіллям на Святу Трійцю, запалювання вогнищ на Івана Купала, приготування куті й узвару на Святий вечір). Ці свята у більшості складаються з комплексу заходів, які доповнюють і збагачують одне одного. Це музичні, поетичні, театральні, обрядові, іноді карнавальні дійства, які включають у себе молитви, закликан-ня, приспівки, ритуальні страви тощо.
140
В Україні проживають представники багатьох національнос-тей, існує декілька конфесій. У державі поважають релігійні по-чуття громадян і надають можливість для відзначення найваж-ливіших релігійних свят: Різдво Христове, Великдень, Трійця.
|
|
|
На уроках з народознавства, літератури, історії, дисциплін художньо-естетичного циклу педагоги повинні давати дітям ін-формацію про різні свята, у тому числі й релігійні, роз’яснюючи їх суть. Крім того, в практичній діяльності, особливо у позанав-чальний час, на заняттях у гуртках, студіях, інших творчих об’єднаннях, педагоги та керівники творчих об’єднань розучу-ють з дітьми пісні (наприклад, різдвяні колядки), танці (весняні хороводи), виготовляють обрядові предмети (писанки, крашанки на Великдень). Це розширює кругозір дітей, допомагає заглиби-тись у культурно-історичні витоки свого народу.
Учнівська молодь повинна знати, що кожний народ має свої тра-диційні свята та обряди, які відрізняються своєрідними звичаєви-ми діями, що пов’язані з побутовими традиціями або релігійними віруваннями. Слід розповісти, що обряди виникли у первісному суспільстві внаслідок багаторазового повторення дій, зумовлених трудовою діяльністю, побутовими умовами, суспільними відноси-нами. Багато з них мали магічний та міфологічний характер. До-цільно повідомити про найбільш поширені свята, що відзначають інші народи, і які пов’язані з відповідними традиційними ритуа-лами та обрядами: в Україні – Щедрування, в Росії – Масниця, на Кавказі – Свято збору винограду, в Узбекистані – Свято червоної троянди, у народів Півночі – Свято оленя і т. д.
Народні свята кожної пори року мають свою виховну спрямо-ваність, життєстверджуючу силу, оспівують щедрість людської душі, віру в краще майбутнє, пронизані побажаннями здоров’я, щастя, добробуту. Педагогічні працівники знайомлять з ними учнів і на уроках, і в позаурочний час, використовуючи народо-знавчі матеріали.
На сучасному етапі найкращі народні традиції, звичаї, обря-ди повертаються, вписуються у сьогодення і благотворно вплива-ють на формування та розвиток творчої гармонійної особистості. Пізнаючи свою культуру, історію, знаючи свій родовід, усвідом-люючи нерозривний зв’язок з минулими поколіннями, дитина морально і духовно самовдосконалюється.
Шкільне життя– це особливе життя, наповнене яскравимисторінками, насичене багатьма подіями. Але дуже важливо з са-мого початку перебування дитини у навчальному закладі, крім формування системи знань, вводити її у світ національних куль-турних надбань та знайомити з історичним шляхом розвитку ук-
141
раїнського та інших народів. Кожний педагогічний працівник по-винен пам’ятати, що дитина тут не просто навчається, а зростає, відбувається її становлення та формування як громадянина своєї держави. Перші кроки учня починаються зі Свята першого дзво-ника,який сповіщає про значний етап у житті кожної дитини.А закінчується водночас радісним Святом останнього дзвоника (учень стає дорослим і розпочинає нове самостійне усвідомлене життя) і трохи сумним (настав час розставання зі школою, улюб-леними вчителями, своїм класним колективом, разом з яким тут проведено багато захоплюючих годин дитячого та юнацького життя). Невід’ємним ритуалом і красивою формою завершення шкільного життя є проведення випускного вечора.
Проведення кожного святкового заходу у школі має свою нав-чальну, розвиваючу і виховну мету. Відзначення його вважаєть-ся визначною подією у житті шкільного колективу і важливим засобом патріотичного, морального, естетичного, трудового ви-ховання учнів. Тому бажано, щоб кожна дитина брала активну участь у святковому дійстві, отримала позитивні емоції. Різний їх зміст зумовлює і різні форми святкування. Але незалежно від того, що форми проведення й їх тематика є різними, вони повинні бути наповнені цікавим змістом, щоб участь у них була бажана для кожного учня і охоплювала їх переважну більшість. При цьому слід враховувати вікові особливості дитини, її творчі можливості та особисті побажання. Це сприятиме комунікатив-ному входженню у колектив, утвердженню серед своїх одноліт-ків, розкриттю здібностей, тобто допоможе стати впевненішим у собі, позбутися комплексів, відчувати радість і насолоду від своєї діяльності. Кожний такий захід згуртовує дитячий колек-тив, об’єднує однодумців, діти тягнуться до краси, до цікавої роботи.
Більш глибоко та емоційно зрозуміти і пережити ідеї свята допомагає мистецтво. Адже воно містить у собі людський досвід в усіх сферах життя та великий естетично-емоційний потенціал, тим самим збільшуючи позитивний вплив на людину. При про-веденні різних свят можна використовувати художні твори, які допоможуть глибше і дохідливіше розкрити зміст і значення того чи іншого свята. Музика, пісні, танці є обов’язковим доповнен-ням і неодмінним атрибутом естетичного оформлення свят. Щоб воно мало своє обличчя, педагогічному і учнівському колективу слід проявити фантазію і творчість, розробити комплекс оригі-нальних заходів або обрядів, які мають свою естетичну своєрід-ність і можуть стати традиційними для того чи іншого навчаль-ного закладу.
142
Позитивним моментом є допомога і участь батьків у підготовці та проведенні шкільних свят (виготовлення костюмів, оформлен-ня класів, коридорів, актової зали, репетиція номерів вдома, без-посередня участь у виступах з дітьми або особисто тощо).
Форми проведення святкових заходів можуть бути різними. Щоб учням було цікавіше, перевагу слід надавати найбільш ви-довищним формам, таким, де буде задіяна максимальна біль-шість учнів – різноманітні театралізовані дійства, святкові гуляння, фестивалі, тематичні композиції тощо, куди можна ор-ганічно включити різні види і жанри мистецтва, які підсилять значимість та органічність дійства. Кожне свято повинно нести певну цікаву інформацію і проводитись на високому естетичному та художньому рівні, оскільки має великий вплив на формуван-ня поведінки і світогляду, на смаки дітей.
Слід констатувати, що сьогодні інтерес до мови, культури, історії України зростає не тільки серед українців, а й у всьому світі. Тому вчителі покликані змалку прищеплювати дітям лю-бов до рідного слова, розкриваючи його красу і чарівність, форму-вати активну життєву позицію, сприяти вихованню ціннісного ставлення в першу чергу до себе, як до носія духовних, фізичних і соціальних сил, а також до праці, мистецтва, довкілля, своєї культури, держави, суспільства.
Підсумовуючи вищесказане, зробимо висновок, що проведен-ня свят у навчальних закладах має велике значення у формуван-ні позитивної поведінки, розвитку моральних і духовних якостей характеру, самостійності, утвердженні своєї особистості, тобто сприяє вихованню високоморальних, національно свідомих гро-мадян, патріотів України – спадкоємців і продовжувачів прогре-сивних національних ідей і традицій.
Директор Ю. І. Завалевський
Орієнтовний перелік свят
Січень
01.01 Новий рік
07.01 Різдво Христове
14.01 Старий Новий рік
19.01 Водохреща
22.01 День Соборності України
29.01 День пам’яті героїв, що полягли під Крутами
— День працівників пожежної охорони
Лютий
14.02 День святого Валентина (свято закоханих)
143
28.02 День захисника Вітчизни Масляна
Березень
08.03 Міжнародний Жіночий день 09–10.03 — Шевченківські дні 27.03 Всесвітній день театру
— Тиждень дитячої та юнацької книжки (весняні канікули)
Квітень
01.04 День гумору
07.04 Всесвітній день здоров’я
11.04 Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
12.04 День космонавтики
17.04 Всесвітній день довкілля
18.04 Міжнародний день пам’ятників та історичних місць
22.04 День Землі
26.04 День Чорнобильської трагедії
30.04 Всесвітній день поріднених міст
— Великдень
Травень
1.05 Міжнародний день солідарності трудящих
3.05 Міжнародний день преси
5.05 День Європи
7.05 Міжнародний день радіо
8.05 Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
9.5 День Перемоги над фашизмом у Великій Вітчизняній війні
2-а неділя День Матері
15.05 Міжнародний день сім’ї
18.05 Міжнародний день музеїв
20.05 День науки
21.05 Всесвітній день культурного розвитку
24.05 День слов’янської писемності і культури
31.05 Всесвітній день без тютюну
— День хіміка
Червень
1.06 Міжнародний День захисту дітей
5.06 Всесвітній День охорони навколишнього середовища
144
6.06 День журналіста
8.06 День працівників легкої промисловості
3-я неділя День медичного працівника
26.06 Міжнародний день боротьби з наркоманією
25.06 День митної служби України
28.06 День Конституції України остання неділя — День молоді
— День Святої Трійці
Липень
01.07 День архітектури України
05.07 Міжнародний день кооперації
06.07 День працівників морського та річкового флоту
07.07 Івана Купала. Народне свято краси
13.07 День рибалки
20.07 День металурга
27.07 День працівників торгівлі
Серпень
03.08 День залізничника
10.08 День будівельника
24.08 День Незалежності України
30.08 День авіації
31.08 День шахтаря
— День Військово-Морських Сил України Сорочинський ярмарок. Тиждень Української землі
Вересень
01.09 День Знань
01.09 Міжнародний день грамотності
11.09 День Українського кіно
1-а неділя — День підприємця 2-а субота — День фізичної культури й спорту
2-а неділя — День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості
— День танкістів 3-ій вівторок — Міжнародний день миру
3-я субота — День винахідника і раціоналізатора
3-я неділя — День працівників лісу
27.09 Міжнародний день туризму
30.09 Всеукраїнський день бібліотек
4-а неділя — День машинобудівника
145
Жовтень
01.10 Міжнародний день людей похилого віку
01.10 Міжнародний день музики
1-а неділя — День працівників освіти
08.10 День юриста
2-а неділя — День художника
14.10 Покрова Пресвятої Богородиці
14.10 День Українського козацтва
17.10 Міжнародний день боротьби з бідністю
3-я неділя — День працівників харчової промисловості
24.10 Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй 28.10 День визволення України від німецько-фашистських за-
гарбників остання субота — День рятівника
остання неділя — День автомобілістів
Листопад
03.11 День ракетних військ і артилерії
04.11 День прикордонника
04.11 День Національної гвардії України
04.11 День заснування ЮНЕСКО (міжнародної організації
з питань освіти, науки й культури)
06.11День визволення м. Києва від фашистських загарбників 07.11 День пам’яті борців проти тиранії 09.11 День української писемності та мови 15.11Міжнародний день некуріння 16.11 Міжнародний день толерантності
— День працівників радіо, телебачення та зв’язку 17.11 Міжнародний день студентів 3-я неділя — День працівників сільського господарства
4-а субота — День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій
Грудень
01.12 Річниця референдуму, що підтвердив Акт проголошення незалежності України
01.12 Всесвітній день боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом
01.12 Міжнародний День волонтера
03.12 Міжнародний день інвалідів
06.12 День Збройних Сил України
10.12 Міжнародний день прав людини
2-а неділя — День сухопутних військ України
19.12 — День Святого Миколая
146
3-я неділя — День енергетика
20.12 День української міліції
24.12 День архівіста
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 512; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!