Стаття 38 . Повноваження загальноосвітнього навчального
Закладу
Загальноосвітній навчальний заклад:
• реалізує положення Конституції України, Закону України «Про освіту», цього закону, інших нормативно-правових ак-тів у галузі освіти;
• задовольняє потреби громадян відповідної території в здобут-ті повної загальної середньої освіти;
• забезпечує єдність навчання і виховання;
• розробляє та реалізує варіативну складову змісту загальної середньої освіти;
• створює науково-методичну і матеріально-технічну бази для організації та здійснення навчально-виховного процесу;
• забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти Дер-жавному стандарту загальної середньої освіти;
• охороняє життя і здоров’я учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників загальноосвітнього навчального закладу;
• формує в учнів (вихованців) засади здорового способу життя, гігієнічні навички;
• забезпечує добір і розстановку кадрів (крім педагогічних пра-цівників державного і комунального загальноосвітнього на-вчального закладу);
• встановлює відповідно до законодавства України прямі зв’язки з навчальними закладами зарубіжних країн, міжна-родними організаціями тощо;
58
• додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу;
• видає документи про освіту встановленого зразка;
• здійснює інші повноваження відповідно до статуту загально-освітнього навчального закладу.
|
|
|
Президент України Л. Кучма м. Київ 13 травня 1999 року № 651-ХІV
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
від 10.01.2002 № 2947-ІІІ (витяг)
Розділ IV. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
Глава 18. УСИНОВЛЕННЯ Стаття 6 . Дитина
1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею пов-ноліття.
2. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотир-надцяти років.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Стаття 2 07. Поняття усиновлення
1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішен-ня суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього кодек-су.
2. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою
1. Усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього кодексу).
2. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
|
|
|
59
Стаття 2 0 9. Усиновлення дитини, яку не забрали з полого-вого будинку або яка була знайдена
1. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охо-рони здоров’я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші роди-чі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.
2. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усинов-лена після спливу двох місяців з часу її знайдення.
Стаття 210. Усиновлення братів та сестер
1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх уси-новленні.
За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за зго-дою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.
2. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.
Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.
2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років.
|
|
|
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п’ятій та шостій цієї статті.
Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.
Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може поста-новити рішення про усиновлення ними дитини.
5. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.
Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може поста-новити рішення про усиновлення ними дитини.
6. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку
з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлюва-чем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 446; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!