Стаття 4 . Мови міжнаціонального спілкування

Мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови.

Українська РСР забезпечує вільне користування російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.

Стаття 5 . Право громадян користуватися будь-якою мовою

Громадянам Української РСР гарантується право користува-тися своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою.

Громадянин вправі звертатися до державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій україн-ською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятою для сторін.

Відмова службової особи прийняти і розглянути звернення громадянина з посиланням на незнання мови його звернення тяг-не за собою відповідальність за чинним законодавством.

Рішення по суті звернення оформляється українською мовою чи іншою мовою роботи органу або організації, до якої звернувся громадянин. За бажанням громадянина таке рішення може бути видане йому в перекладі російською мовою.

Стаття 6 . Обов’язок службових осіб володіти мовами роботи органів і організацій

Службові особи державних, партійних, громадських органів, установ і організацій повинні володіти українською і російською мовами, а в разі необхідності — і іншою національною мовою в обсязі, необхідному для виконання службових обов’язків.

Незнання громадянином української або російської мови не є підставою для відмови йому у прийнятті на роботу. Після прий-няття на роботу службова особа повинна оволодіти мовою роботи органу чи організації в обсязі, необхідному для виконання служ-бових обов’язків.

Стаття 8 . Захист мов

Будь-які привілеї чи обмеження прав особи за мовною озна-кою, мовна дискримінація неприпустимі.

Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворен-ня української або інших мов в офіційних документах і текстах, створення перешкод і обмежень у користуванні ними, проповідь ворожнечі на мовному ґрунті тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Голова Президії Верховної Ради Української РСР В. Шевченко Секретар Президії Верховної Ради Української РСР М. Хоменко

м. Київ 28 жовтня 1989 року № 8312-ХІ

ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ Закон України

від 13.05.1999 №651-XIV

Цей закон визначає правові, організаційні та фінансові за-сади функціонування і розвитку системи загальної середньої

освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Ук-раїні.

С тат тя 1 . Законодавство України про загальну середню освіту

Законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту», цього закону, інших нормативно-правових актів та між-народних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 2 . Основні завдання законодавства України про за-гальну середню освіту

Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є:

• забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;

• забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку за-гальної середньої освіти;

• забезпечення нормативно-правової бази щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;

• визначення структури та змісту загальної середньої освіти;

• визначення органів управління системою загальної середньої освіти та їх повноважень;

• визначення прав та обов’язків учасників навчально-вихов-ного процесу, встановлення відповідальності за порушення

законодавства про загальну середню освіту.

Стаття 3 . Загальна середня освіта

Загальна середня освіта — цілеспрямований процес оволодін-ня систематизованими знаннями про природу, людину, суспіль-ство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практич-ної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої ос-віти і трудової діяльності.

Загальна середня освіта є обов’язковою основною складовою безперервної освіти.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебіч-ного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах на-уковості, полікультурності, світського характеру освіти, систем-ності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспіль-ства, держави.

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 546; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 111213 14 15 16 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!