Стаття 6 . Відокремлення школи від церкви (релігійних ор-ганізацій)
Державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер. Доступ до різ-них видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії.
Не допускається обмеження на ведення наукових досліджень, у тому числі фінансованих державою, пропаганду їх результатів або включення їх до загальноосвітніх програм за ознакою від-повідності чи невідповідності положенням будь-якої релігії або атеїзму.
Громадяни можуть навчатися релігійного віровчення та здо-бувати релігійну освіту індивідуально або разом з іншими, віль-но обираючи мову навчання.
47
Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутріш-ніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належать або надаються у користування.
Викладачі релігійних віровчень і релігійні проповідники зобов’язані виховувати своїх слухачів у дусі терпимості і пова-ги до громадян, які не сповідують релігії, та до віруючих інших віросповідань.
Голова Верховної Ради Української РСР Л. Кравчук м. Київ 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ
ПРО МОВИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР Закон України
від 28 жовтня 1989 року № 8312-ХІ
Українська РСР визнає життєдайність та суспільну цінність усіх національних мов і беззастережно гарантує своїм громадя-нам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність національних мов, ви-сока культура є основою духовного взаєморозуміння, культурно-го взаємозбагачення та зміцнення дружби народів.
|
|
|
Українська мова є одним з вирішальних чинників національ-ної самобутності українського народу. Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гаранту-вання його суверенної національно-державної майбутності.
Виховувати у громадян, незалежно від їхньої національної на-лежності, розуміння соціального призначення української мови; державної в Українській РСР, а російської мови як мови міжна-ціонального спілкування народів Союзу РСР — обов’язок держав-них, партійних, громадських органів та засобів масової інформа-ції республіки. Вибір мови міжособового спілкування громадян Української РСР є невід’ємним правом самих громадян.
І. Загальні положення Стат тя 1. Завдання законодавства про мови в Українській
РСР
Законодавство Української РСР про мови має своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку
|
|
|
48
і вживання української та інших мов, якими користується на-селення республіки, в державному, економічному, політичному
і громадському житті, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури і мови, дальшого зміцнення дружби
і співробітництва народів Союзу РСР.
Стаття 2 . Державна мова Української РСР
Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова.
Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціону-вання української мови в усіх сферах суспільного життя.
Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські ор-ганізації, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.
Стаття 3 . Мови інших національностей в Українській РСР
Українська РСР створює необхідні умові для розвитку і вико-ристання мов інших національностей в республіці.
В роботі державних, партійних, громадських органів, підпри-ємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сіль-ські і селищні Ради, сільські населені пункті, їх сукупність) мо-жуть використовуватись, поряд з українською, і їхні національні мови.
|
|
|
У разі, коли громадяни іншої національності, що становлять більшість населення зазначених адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, не володіють в належному обсязі національною мовою або коли в межах цих адміністративно-те-риторіальних одиниць, населених пунктів компактно проживає кілька національностей, жодна з яких не становить більшості на-селення даної місцевості, в роботі названих органів і організацій може використовуватись українська мова або мова, прийнята для всього населення.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 419; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!