Джерела первинної інформації. Переваги й недоліки .
При проведенні маркетингових досліджень використовують два види інформації: вторинну і первинну.
Первинна інформація — це інформація, що збирається вперше для рішення чітко визначеної проблеми.
В якості джерел первинної інформації можуть виступати різні суб’єкти та об’єкти. До суб’єктів відносяться, наприклад потенційні та реальні споживачі, фірми, партнери та посередники, співробітники, спеціалісти-експерти та інші особи. Щоб отримати дані від джерел первинної інформації, дослідники використовують польові методи збирання інформації, які реєструють поведінку або думку досліджуваної сукупності суб’єктів на визначений проміжок часу. Документи, які містять ці зареєстровані відомості, називаються первинними документами, або первинними джерелами.
Переваги первинних даних:
· збираються відповідно до чітко визначених цілей конкретного дослідницького завдання;
· методологія збору інформації відома і контролюється фірмою;
· відсутність суперечливих даних з різних джерел;
· можливе визначення надійності;
· результати доступні фірмі й обмежені для конкурентів.
Недоліки первинної інформації:
· збір даних може зайняти багато часу;
· можуть виникнути великі витрати;
· деякі види інформації можна не одержати;
· підхід фірми може мати обмежений характер;
|
|
|
· фірма може виявитися нездатною зібрати необхідну інформацію.
Джерела вторинної інформації. Переваги й недоліки .
Вторинна інформація — це дані, зібрані раніше з метою, що відрізнялася від цілей, пов'язаних з рішенням досліджуваної проблеми.
Переваги вторинної інформації:
· коштує недорого;
· легко одержати;
· є основою для первинної інформації;
· наявність декількох джерел інформації.
Недоліки вторинної інформації:
· може бути недоступною;
· може не бути корисною;
· може бути неточною;
· може бути застарілою;
· може бути недостатньою.
Головними джерелами вторинної інформації, що застосовують при проведенні так званих кабінетних маркетингових досліджень, є внутрішні і зовнішні джерела.
Джерела внутрішньої вторинної інформації:
· бюджети;
· дані про збут;
· дані про прибуток і збитки;
· розрахунки клієнтів;
· дані про запаси;
· результати попередніх досліджень;
· письмові повідомлення.
Зовнішні джерела вторинної інформації:
· видання державних установ (статистичні дані, довідники);
· періодика;
· книги (загальноекономічної, спеціалізовані, монографії, статті в збірниках наукових праць);
|
|
|
· торгово-промислова палата;
· торгові представництва;
· торгові асоціації;
· комерційна інформація.
Якщо вторинні дані не дають інформації, достатньої для досягнення цілей дослідження, і необхідно зібрати первинні дані, проводять так звані польові маркетингові дослідження.
Сутність методу спостереження. Види спостережень.
Спостереження - метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності.
Для спостереження характерними є систематичність, планомірність і цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою порівняно з іншими соціологічними методами є синхронність із досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі ("саме те", "саме тут", "саме зараз"). Дослідник особисто спостерігає явище, котре вивчає (трудовий колектив, мікрогрупу, певну особу, інше).
Використання методу спостереження ефективне в таких випадках:
- у процесі отримання попередньої інформації, необхідної для уточнення напрямів запланованого дослідження, оскільки професійно проведене спостереження надає дослідникові нові характеристики досліджуваного об'єкта, допомагає звільнитися під традиційного підходу до вирішення соціальної проблеми;
|
|
|
- для отримання ілюстративних даних, які суттєво доповнюють статистичний аналіз даних, одержаних за допомогою масового опитування;
- за умови, що саме спостереження є найпридатнішим, найефективнішим методом досягнення цілей дослідження, перевірки вироблених гіпотез.
Спостереження — пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою — життєвим спостереженням — користується кожна людина у своїй повсякденній практиці.
На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.
При спостереженнях спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою наукових інструментів. Наприклад, спостереження за зорями ведеться за допомогою телескопів.
Об'єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів.
Методи спостереження:
1.Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).
2.Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).
3.Відкрите й приховане.
4.Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану).
5.Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 4249; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!