Тема 5. Облік товарно-матеріальних цінностей



План самостійної роботи

1. Характеристика П(С)БО 9 "Запаси".

2, Класифікація запасів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Характеристика П(С)БО9 "Запаси" Література: 5.9.

П(С)БО 9 "Запаси" визначає методологічні засади форму­вання у бухгалтерському обліку інформації про запаси і роз­криття її у фінансовій звітності. Структура П(С)БО 9 "Запаси":

• загальні положення;

• визнання та первісна оцінка запасів;

• оцінка вибуття запасів;

• оцінка запасів на дату балансу;

• розкриття інформації про запаси в примітках до фінан­сової звітності.

Згідно з П(С)БО 9 під запасами розуміють активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичай­ної господарської діяльності;

• перебувають у процесі виробництва з метою подаль­шого продажу продукту виробництва;

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управ­ління підприємством.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалі­зації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очі­куваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовір­но визначено.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховують­ся на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є со­бівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

« суми, що сплачуються згідно з договором постачальни­ку (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

. суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запа­сів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризи­ків транспортування запасів);

« інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для ви­користання у запланованих цілях.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому їх було здійснено (встановлено):

• понаднормові втрати І нестачі запасів;

• фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати";

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, які без­посередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для викорис­тання у запланованих цілях.

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, про­даж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється згідно з П(С)БО 9 за одним із таких методів:

. ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

. середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітнос­ті згідно з П(С)БО 9 за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

• методи оцінки запасів;

• балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

• балансову (облікову) вартість запасів, яких відображе­но за чистою вартістю реалізації;

• балансову (облікову) вартість запасів, переданих у пе­реробку, на комісію, в заставу;

• суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведено оцінку запасів.

Питання 2. Класифікація запасів

Література: 9, с. 276 - 278.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплекту­ючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуго­вування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді незавершеної об­робки І складання деталей, вузлів, виробів та незакінчених тех­нологічних процесів. Незавершене виробництво на підприєм­ствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

• готову продукцію, що виготовлено на підприємстві, призначено для продажу і відповідає технічним та якісним хара­ктеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбано (отримано) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що викорис­товуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

• поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за П(С)БО 9, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Сировина і матеріали - це предмети праці, з яких виго­товляють продукцію; вони утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.

Сировина - це продукція сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) і видобувної промисловості (вугілля, руда то­що), а матеріали - продукція переробної промисловості (бо­рошно, тканина, цукор тощо).

Поділ матеріалів на основні та допоміжні має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, вико­ристаного на виробництво різних видів продукції.

До групи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливістю використання окремо виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.

Паливо виділяють в окрему групу з причини його велико­го економічного значення та специфіки споживанім. Паливо поділяють на екологічне, моторне (пальне) і господарське (на опа­лення),

Товари - матеріальні цінності, які придбано і зберігаються на підприємстві з метою подальшого продажу. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, послуги.

До тари і тарних матеріалів належать предмети, які ви­користовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки тощо).

Запасні частини служать для ремонту І заміни спрацьо­ваних деталей та обладнання.

Незавершене виробництво виступає у вигляді незакінче-них обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакін-чених технологічних процесів.

Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виго­товленні продукції вони виконують таку саму роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Зворотні відходи виробництва - це залишки, що утворились у процесі пе­реробки сировини і матеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).

До окремої групи виділяють малоцінні та швидкозношу­вані предмети, що використовуються протягом не більше одно­го року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Поточні біологічні активи - біологічні активи, здатні да­вати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологіч­ні активи, що здатні приносити в інший спосіб економічні виго­ди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тва­рини на вирощуванні та відгодівлі.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 442; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!