Тема 1. Міжнародні принципи й організація обліку за національними стандартами



План самостійної роботи

1. Зміст та призначення стандартів бухгалтерського обліку.

2. Наказ про облікову політику підприємства.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1, Зміст та призначення стандартів бух­галтерського обліку

Література: 1, с. 498 - 504.

Стандарт перекладається з англійської мови як норми, зразок. Стосовно нормативної документації з бухгалтерського обліку - стандарт означає комплекс документально оформлених правил ведення обліку. Кожне з цих правил визначає терміноло­гію, методи, способи, суть обліку при відображенні того чи Ін­шого явища.

Стандарт обліку - облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки і надання облікової інформації, роз­роблені відповідними професійними організаціями.

Національні стандарти ~ нормативи з бухгалтерського обліку, які видаються для внутрішнього користування окремою країною.

В Україні розробкою принципів і стандартів займається Міністерство фінансів. Розробка положень (стандартів) з бух­галтерського обліку базується на загальноприйнятих методоло­гічних принципах, передбачених міжнародними стандартами і особливостями національної системи бухгалтерського обліку.

Іноді стандарт має додатки, де наводяться приклади розв'язання питань, розкритих у стандарті, відомості про досвід різних країн щодо даного питання.

Структура Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Украї'ні має такий вигляд:

• вступ - загальні положення;

• опис сутності. Він складається з кількох розділів і е найбільш містким.

Тут розкривається зміст даного об'єкту, його визначення та способи оцінки, методи обліку тощо;

• розкриття інформації, яка повинна обов'язково знай­ти відображення у змісті та примітках до неї;

• необхідні пояснення (примітки), що регулюють про­цедуру практичного застосування окремих вимог, що складають основу того чи іншого положення (стандарту);

• дата набуття чинності.

Кожне Положення присвячене окремій темі бухгалтерсь­кого обліку.

В Україні вже прийнято 32 положення (стандарти) облі­ку, які охоплюють усі діючі МСБО (крім стандартів, які стосу­ються звітності банків і пенсійних фондів). Деякі національні стандарти об'єднують положення декількох МСБО, а в деяких випадках розробляються стандарти, зміст яких не має аналогу в міжнародних стандартах. Але всі національні стандарти базу­ються на МСБО та не суперечать їм.

Питання 2. Наказ про облікову політику підприємства

Література: 9, с. 7 - 25.

Визначення терміну "облікова політика" дається в ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні" І в п. З П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансо­вої звітності".

 

Облікова політика - сукупність принципів, методів І про­цедур, які використовуються підприємством для складання і по­дання фінансової звітності.

Тобто, під обліковою політикою слід розуміти сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, прийняту підприємст­вом первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.

Основна її мета - забезпечити одержання достовірної ін­формації про майновий і фінансовий стан підприємства, резуль­тати його діяльності, що необхідні для всіх користувачів фінан­сової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Облікова політика складається з двох рівнів.

І рівень. Політика державних органів щодо розвитку об­ліку (в Україні):

визнання країною міжнародних бухгалтерських стан­дартів та впровадження їх національну систему обліку;

• вирішення питань щодо рівня регламентації обліку;

• розробка національного плану рахунків чи його відсут­ність;

• розробка та затвердження форм звітності методологіч­не і організаційне керівництво системою обліку в країні;

• сприяння підготовці кадрів та розвиток наукових до­сліджень з обліку;

• програма книговидання, забезпечення методичною лі­тературою бухгалтерів-практиків;

• питання оплати пралі, соціального забезпечення та ін. // рівень. Політика конкретного підприємства з метою

забезпечення надітої фінансової звітності:

• робочий план рахунків бухгалтерського обліку;

• форми первинних облікових документів;

• порядок проведення інвентаризації активів та зо­бов'язань;

• методи оцінки активів та зобов'язань;

• правила документообігу та технологія обробки обліко­вої інформації;

• порядок контролю за господарськими операціями;

• інші рішення, необхідні для організації бухгалтерсько­го обліку

Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватись лише в тому випадку, якщо: змінюються статутні вимоги; змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку; зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звіт­ності підприємства.

У разі зміни облікової політики у примітках до фінансо­вої звітності слід розкривати причини і сутність зміни, суму ко­ригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обгрунтування неможливості ЇЇ достовірного визначення.

Зміст облікової політики оформляється спеціальним на­казом про облікову політику, за розробку і формування якого несе відповідальність головний бухгалтер підприємства. Керів­ник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідаль­ність за його зміст; саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним.

У Законі "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні" І п. 18 П(С)БО 1 наводяться десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової полі­тики.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підпри­ємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1 січня п.р. всіма структурними підрозділами (включаючи виді­лені на окремий баланс) незалежно від місця їх розташування. Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінан­совій звітності є передумовою зіставленості фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 482; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!