Загальні основи управління активами
Економічна сутність та класифікація активів
Активи – економічні ресурси підприємства в формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.
Управління активами – діяльність комерційної організації з прибуткового (з мінімальним ризиком) розміщення власних і залучених коштів.
Виділяють управління поточними активами, управління оборотними коштами, перетворення ліквідних активів у фактори виробництва, управління фіксованими активами (основними засобами), управління нематеріальними активами.
Активи підприємства підрозділяються за багатьма класифікаційними ознаками, основними з яких з позицій фінансового менеджменту є:
1. За формами функціонування:
- матеріальні активи;
- нематеріальні активи;
- фінансові активи.
2. За характером участі в господарському процесі та швидкості обороту:
- оборотні активи;
- необоротні активи.
3. За характером обслуговування видів діяльності:
- операційні активи;
- інвестиційні активи.
4. За характером фінансових джерел:
- валові;
- чисті.
5. За характером володіння:
- власні;
- орендовані.
6. За ступенем ліквідності:
- абсолютно ліквідні активи;
- високоліквідні активи;
- середньоліквідні активи;
- слабколіквідні;
- неліквідні активи.
Принципи формування активів
Головна мета системи управління активами – домогтися найвищих кінцевих результатів за раціонального використання всіх видів активів.
|
|
|
Формування активів підприємства пов'язане з трьома основними етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:
1. Створення нового підприємства. Це найбільш відповідальний етап формування активів (процес первісного їх формування), особливо при створенні великих підприємств. Формовані на цьому етапі активи багато в чому визначають потребу в стартовому капіталі, умови генерування прибутку, швидкість обороту цих активів, рівень їхньої ліквідності тощо.
2. Розширення, реконструкція і модернізація діючого підприємства. Цей етап формування активів можна розглядати як постійний процес його розвитку в розрізі основних стадій його життєвого циклу. Розширення і відновлення складу активів діючого підприємства здійснюється у відповідності зі стратегічними завданнями його розвитку з урахуванням можливостей формування інвестиційних ресурсів.
3. Формування нових структурних одиниць діючого підприємства (дочірніх підприємств, філій і т.п.). Цей процес може здійснюватися шляхом формування нових структурних майнових комплексів (на базі нового їх будівництва) або придбання готової сукупності активів у формі цілісного майнового комплексу (варіантами такого придбання є приватизація діючого державного підприємства, купівля збанкрутілого підприємства тощо).
|
|
|
Основою метою формування активів підприємства є виявлення і задоволення потреби в окремих їх видах для забезпечення операцій нового процесу, а також оптимізації їх складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності.
З урахуванням цієї мети, процес формування активів підприємства будується на основі таких принципів:
1) облік (урахування) найближчих перспектив розвитку операційної діяльності і форм її диверсифікації;
2) забезпечення відповідності обсягу і структури виробництва, збуту продукції;
3) забезпечення оптимального складу активів з позицій ефективності господарської діяльності;
4) забезпечення умов прискорення обороту активів у процесі їхнього використання;
5) вибір найбільш прогресивних видів активів з позицій забезпечення зростання ринкової вартості підприємства.
Для забезпечення ефективної діяльності підприємства в майбутньому періоді, процес формування його активів повинен носити цілеспрямований характер. Основною метою формування активів підприємства є виявлення і задоволення потреби в окремих їх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їх складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності.
|
|
|
Оптимізація складу активів
Оптимізація складу активів спрямована на забезпечення майбутнього повного корисного використання окремих їх видів і також спрямовані на підвищення сукупної потенційної їх спроможності генерувати операційний прибуток.
Процес цієї оптимізації здійснюється за наступними трьома етапами:
1. Оптимізується співвідношення сукупних розмірів необоротних і оборотних активів підприємства, що використовуються в процесі його операційної діяльності.
2. Оптимізується співвідношення між активною і пасивною частинами необоротних активів.
До активної частини необоротних активів відносяться: машини, обладнання, верстати, які безпосередньо задіяні в технічно-виробничому циклі.
До пасивної: будівлі, споруди, що використовуються в процесі управління операційною діяльністю
3. Оптимізується співвідношення трьох основних видів оборотних активів – суми запасів товарно-матеріальних цінностей, суми дебіторської заборгованості, суми.
Необоротні активи характеризуються такими позитивними особливостями:
|
|
|
а) вони практично не схильні до втрат від інфляції;
б) їм властивий менший комерційний ризик втрат у процесі операційної діяльності підприємства;
в) ці активи здатні генерувати стабільний прибуток, забезпечуючи випуск різноманітних видів продукції;
г) вони здатні до запобігання (або суттєвого зниження запасів ТМЦ підприємства в процесі їх зберігання);
д) їм притаманні великі резерви суттєвого розширення обсягу операційної діяльності в період підйому кон'юнктури товарного ринку.
Разом з тим, необоротні активи мають низку недоліків:
а) вони схильні до морального зносу;
б) ці активи важко піддаються оперативному управлінню, тому що пристосовуються до структури в короткому періоді;
в) в переважній частині вони належать до групи слаболіквідних активів і не можуть служити засобом забезпечення потоку платежів, що обслуговують операційну діяльність підприємства.
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 68; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!