Виробничий та фінансовий цикл підприємства
Основними задачами управління оборотними активами є:
1) забезпечення безперервності процесу виробництва;
2) прискорення оборотності оборотних активів;
3) підвищення рентабельності оборотних активів;
4) мінімізація ризиків і витрат, пов’язаних з формуванням і використанням оборотних активів.
Для забезпечення безперервності процесу виробництва необхідно сформувати окремі види активів у відповідності з обсягами господарської діяльності підприємства і тривалістю його операційного циклу.
Виробничий цикл підприємства – характеризує період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів, який використовується для обслуговування виробничого процесу.
Обслуговування виробничого процесу починається з моменту надходження сировини, матеріалів, напівфабрикатів на підприємство і закінчується моментом відвантаження виготовленої продукції покупцям.
Тривалість виробничого циклу підприємства визначається:
ТВЦ = ПОсм + ПОнв + Помп,
де ТВЦ – тривалість виробничого циклу;
ПОсм – період обороту середнього запасу сировини (в днях);
ПОнв – період обороту середнього обсягу незавершеного виробництва (в днях);
ПОгп – період обороту середнього запасу готової продукції (в днях).
Фінансовий цикл підприємства (цикл грошового обороту) – період обороту грошових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і закінчують інкасацією дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію.
|
|
Фінансовий цикл відрізняється від операційного циклу на час обороту кредиторської заборгованості постачальників сировини та інших ресурсів.
На тривалість фінансового циклу впливають такі фактори:
1) тривалість комерційного циклу та його стадій;
2) темпи зростання обсягів виробництва;
3) рівень інфляції та необхідність створення страхових резервів виробничих запасів;
4) сезонність виробництва;
5) реалізація та постачання сировини і матеріалів.
Політика управління оборотними активами
Політика управління оборотними активами – частина загальної фінансової стратегії підприємства, яка полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структурних джерел їх фінансування.
Основні етапи формування політики управління оборотних активів:
1) аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді;
2) визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства;
3) оптимізація співвідношення постійної та змінної частини оборотних активів;
4) оптимізація обсягу оборотних активів;
|
|
5) забезпечення необхідності ліквідності оборотних активів;
6) забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів;
7) забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання;
8) формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів;
9) оптимізація структурних джерел фінансування оборотних активів.
Для виживання в ринковому середовищі кожне підприємство зобов'язане забезпечувати ефективне використання і прискорення оборотності активів, підтримувати на достатньому рівні свою платоспроможність і ліквідність балансу.
За цих умов підприємству необхідно розробляти політику комплексного оперативного управління оборотними активами, що полягає:
– у виборі оптимального рівня і раціональної структури оборотних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємства;
– визначенні величини і структури джерел фінансування оборотних активів.
Розрізняють три типи політики комплексного оперативного управління оборотними активами: агресивну, консервативну і помірковану.
Агресивна політика має такі ознаки:
– підприємство здійснює фінансово-господарську діяльність без обмежень збільшення обсягу оборотних активів;
|
|
– підприємство накопичує запаси сировини, матеріалів і готової продукції в обсязі, збільшує дебіторську заборгованість і вільні залишки коштів на рахунках у банку.
Політика управління запасами
Політика управління запасами – частина політики управління активами підприємства, які полягають в оптимізації усього розміру та структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат щодо їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.
Етапи формування політики управління запасами:
1) аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей в минулому періоді;
2) визначення цілей формування запасів;
3) оптимізація розмірів основних груп запасів
ОЗрз = ОСП / РПП × Срз,
де ОЗрз – сума операційних затрат по розміщенню замовлень;
ОСП – обсяг споживання;
РПП – середній розмір однієї партії поставки товарів;
Срз – середня вартість розміщення одного замовлення.
4) оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються до складу оборотних активів:
Зп = (Нтз × Оо) + Зсз + Зцп,
де Зп – оптимальна сума запасів на кінець періоду;
Нтз – норматив запасів збереження в днях;
Оо – одноденний обсяг виробництва чи реалізації в наступному періоді;
|
|
Зсз – планована сума запасів сезонного зберігання;
Зцп – планована сума запасів цільового призначення інших видів.
5) побудова ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві;
6) реальне віддзеркалення у фінансовому обліку вартості запасів товарно-матеріальних цінностей в умовах інфляції.
У практиці фінансового менеджменту для відображення реальної вартості запасів може використовуватися метод ЛІФО, що використовується в обліку останньої ціни придбання.
Виробничі запаси включають: сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети. Управління запасами являє собою складний комплекс заходів, в якому завдання фінансового та виробничого менеджменту переплітаються. Ефективне управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого, а отже і всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, визволити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, реінвестуючи їх в інші активи. Забезпечення цієї ефективності досягається за рахунок розробки й реалізації спеціальної фінансової політики управління запасами.
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 83; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!