Види самостійної роботи студентів
Змістового модуля 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання”
| № з/п | Тема | Кількість годин |
| 1. | Підготовка до практичних занять, в тому числі: - Опанування навичками трактування даних променевих досліджень органів грудної порожнини; - Опанування навичками трактування даних ендоскопічного дослідження бронхів; - Опанування навичками трактування показників функції зовнішнього дихання; - Опанування навичками аналізу даних лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, загальний білок та білкові фракції, коагулограма, загальне та мікробіологічне дослідження харкотиння, загальне та мікробіологічне дослідження плевральної рідини); - Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій дихальній недостатності; | 20 |
| 2. | Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу | 2 |
| 3. | Індивідуальна робота: · Доповідь реферату на практичному занятті; · Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр; · Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті · Написання тез, статей; | 2 |
| разом | 2 4 | |
Практичне заняття № 20.
«Основні симптоми пульмонологічної патології та методи дослідження в пульмонології»
Актуальність проблеми.
За останні роки медико-соціальна значимість захворювань органів дихання значно зросла. Від 4 до 10% дорослого населення планети мають клінічні прояви хронічних обструктивних захворювань легенів (ХОЗЛ). Високими темпами поширюється й інше захворювання сучасності — бронхіальна астма (БА). Допомогу таким пацієнтам надають переважно на амбулаторному етапі. Лікарі загальної практики знають, що ХОЗЛ та БА є контрольованими захворюваннями, і при своєчасному призначенні адекватної терапії такі хворі можуть жити довго та повноцінно.
|
|
|
Учбові цілі
· Навчити студентів
А) збирати та трактувати скарги при захворюваннях органів дихання,
Б) проводити огляд та пальпацію грудної клітки,
В) проводити перкусію грудної клітки,
Г) аускультації легенів, основних дихальних шумів;
· Перевірити знання методів дослідження в пульмонології;
· Перевірити знання трактування результатів досліджень.
Що студент повинен знати
· Частоту захворюваності органів дихання;
· Причини кашлю, болей в грудній клітці, задишки, кровохаркання та легеневих кровотеч;
· Захворювання, при яких змінюється голосове тремтіння, рухомість легень, перкуторний звук;
· Зміни основних дихальних шумів;
· Патологічні стани, при яких вислуховуються побічні дихальні шуми (хрипи, крепітація, шум тертя плеври, плевроперикардіальні шуми).
|
|
|
· Методи обстеження, які застосовуються в пульмонології.
Що студент повинен вміти
· Проводити загальний огляд хворого;
· Проводити огляд і пальпацію грудної клітки;
· Проводити порівняльну і топографічну перкусію легень;
· Розрізняти везикулярне та бронхіальне дихання;
· Розрізняти побічні дихальні шуми;
· Систематизувати скарги, а також дані огляду, пальпації грудної клітки, перкусії та аускультації легень;
· Зробити висновок про характер патологічного процесу та його локалізацію, вираженість функціональних порушень;
· Читати дані флюорографії, рентгенографії, комп’ютерної томографії, бронхографії;
· Оцінити результати дослідження харкотиння (бактеріологічне, мікроскопічне), плеврального випоту;
· Оцінити функцію зовнішнього дихання за допомогою спірометрії та спірографії.
Перелік практичних навичок, якими студент повинен оволодіти
· Техніка опосередкованої та безпосередньої перкусії;
· Порівняльна перкусія легень;
· Правила топографічної перкусії легень;
· Правила аускультації легень.
Зміст теми
Анатомо-фізіологічні дані
Система органів дихання складається з верхніх і нижніх дихальних шляхів.
|
|
|
До верхніх дихальних органів належать порожнини носа і його додаткових пазух, що здійснюють, окрім інших функцій, кондиціонування й очищення повітря, яке вдихається, а також носоглотка і гортань. Патологія цих органів розглядається в оториноларингології.
Нижні дихальні шляхи представлені трахеєю та бронхіальним деревом. Трахея («дихальне горло») є трубкоподібним органом завдовжки 10—12 см і діаметром 1,5—2,5 см. На будові трахеї ми не зупиняємося, лише нагадаємо, що в кінці трахея роздвоюється (біфуркація), і тут в просвіт трахеї знизу обернена трахеальна шпора (карина).
Від біфуркації трахеї починається власне бронхіальне «дерево», що утворюється за рахунок дихотомічного поділу бронхів. Число поділів бронхіального дерева може досягати 23......28. Виходячи з ділення, що найбільш часто зустрічається, 23-кратного, в бронхах розрізняють: 1) кондуктивну зону (0—16-а генерації бронхів), в якій при диханні відбувається вентиляція; 2) транзиторну (перехідну) зону (17— 19-а генерації); 3) респіраторну (дихальну) зону (20—23-а генерації), що є респіраторними бронхіолами, альвеолярними ходами і мішечками.
Всупереч поширеній думці про те, що при вдиху повітря потрапляє в альвеоли, цього, насправді, не відбувається. Вентиляція здійснюється в кондуктивной зоні, а при форсованому диханні — і в транзиторній. Починаючи з рівня респіраторних бронхіол, обмін газів здійснюється за рахунок дифузії.
|
|
|
Морфофункціональною одиницею респіраторного відділу легень є ацинус (acinus pulmonalis), який включає всі розгалуження термінальної бронхіоли: респіраторні бронхіоли всіх порядків, альвеолярні ходи і альвеолярні мішечки з альвеолами, які знаходяться в їхній стінці. У кожній легені налічується близько 15000 ацинусів, що містять в собі близько 300 000 альвеол.
Стінки альвеол вистлані альвеолоцитами. Альвеолоцити I порядку (респіраторні) утворюють, разом із стінками капілярів, базальними мембранами і якнайтоншим прошарком проміжної речовини, альвеолокапілярну мембрану. Альвеолоцити ІІ порядку синтезують сурфактант.
Сурфактант є комплексом поверхнево-активних речовин, переважно фосфоліпідів, які створюють мономолекулярну плівку на межі повітря/рідина в респіраторній зоні легень. Сурфактант знижує поверхневий натяг в альвеолах, перешкоджаючи їхньому спадінню; створює градієнт поверхневого тиску в альвеолах і прилеглих до нього бронхіолах.
Дихання регулюються дихальним центром, який розташований у довгастому мозку. Відбувається також гуморальна регуляція, що здійснюється за рахунок впливу на дихальний центр змін газового складу крові та температури: дихання частішає при недостатності кисню та при надлишку вуглекислоти, збільшенні кислотності крові, підвищенні температури.
Акт дихання складається з вдиху та видиху. При вдиху грудна клітка розширюється за рахунок скорочення дихальних м’язів та діафрагми. Видих відбувається пасивно при спадінні грудної клітки та підйомі діафрагми.
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 50; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!