Тема 5. РОЗВИТОК ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
У другій половині 1940-х – на початку 1990-х рр.
План
1 Відбудова залізничного транспорту у повоєнні роки.
2 Електрифікація та технічне удосконалення залізниць СРСР.
3 Розвиток соціальної сфери на транспорті.
4 Будівництво залізниць в СРСР та світі.
Термінологічний словник
Міністерство шляхів сполучення СРСР – орган керівництва всіх залізниць, реорганізований з Народного комісаріату шляхів сполучення 15 березня 1946 р.
Газотурбовоз – локомотив з газотурбінним двигуном. Такий двигун був збудований в Росії у 1900 р. за проектом інженера П. Д. Кузьминського. Вперше газотурбінна установка була використана для створення тяги на локомотиві американцями у 1948 р., в СРСР – у 1955 р. на Коломенському тепловозобудівному заводі.
Монорельсова дорога – транспортна система, у якій вагони для пасажирів або вантажні вагонетки пересуваються по балці – монорейці, встановленій на опорах або естакаді.
Автоблокування – автоматична система регулювання руху поїздів на перегонах і огородження останніх колійними світлофорами, показники яких змінюються автоматично під впливом потягів, що рухаються.
Автоматизована система оперативного керування перевезенням (АСОКП) – система, що дозволяла проводити аналіз й оперативне планування експлуатаційної роботи залізниць, відділень і станцій.
Байкало-Амурська магістраль – залізнична лінія, що забезпечує транспортно-економічний зв’язок регіонів Далекого Сходу. Ідея будівництва залізниці виникла ще наприкінці ХІХ ст., розпочато будівництво у 1932 р., основна частина була прокладена у 1974 – 1984 рр.
|
|
|
Радіозв’язок – електрозв’язок, який здійснюється за допомогою радіохвиль. На залізницях використовується станційний, поїзний, маневровий радіозв’язок.
Персоналії
Баренбойм Ісаак Юлісович (1910 – 1984) – інженер-мостобудівник, Герой Соціалістичної праці (1943 р.), заслужений будівник УРСР (1963 р.). Під час ВВв брав участь у відновленні мостів через Дніпро, Дон, після війни керував будівництвом мостів через Дніпро, Дністер, Десну, Сіверський Донець, Прут, Південний Буг та ін.
Бєщев Борис Павлович (1903 – 1981) – інженер шляхів сполучення (закінчив ЛІІЗТ), міністр шляхів сполучення СРСР (1948 – 1977 рр.), за його керівництва було проведено електрифікацію залізниць, модернізацію рухомого складу, відбувся перехід на тепловозну та електровозну тягу.
Лазарян Всеволод Арутюнович (1909 – 1978) – учений в галузі механіки, академік, начальник Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту (1940 – 1957), його ім’ям названий цей навчальний заклад – зараз Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту.
|
|
|
Бондар Микола Герасимович (1920 – 1994) – інженер-механік, мостобудівник, академік АН УРСР (1979 р.), заслужений діяч науки і техніки УРСР. З 1958 р. керував кафедрою мостів у ДІІТ.
Іноземцев Володимир Григорович (1931 – 2003) – фахівець у галузі систем управління, тяги, процесів гальмування. З 1985 р. – ректор МІІТ. Під його керівництвом була створена унікальна лабораторія для випробування гальм рухомого складу, розроблені методи керування важковаговими потягами.
Конарєв Микола Семенович (1927 – 2007) – академік, віце-президент Академії транспорту РФ, випускник ХІІТу (1949 р.), почесний громадянин Харкова, міністр шляхів сполучення СРСР (1982 – 1990 р.) З його ініціативи у Харкові був збудований метрополітен. Іменем міністра названий потяг «Николай Конарев» № 19/20 Харків – Москва.
Найважливіші події
1946 р. – в СРСР повністю відновлено залізниці, зруйновані під час війни.
1946 р. – замість Народного комісаріату шляхів сполучення було створено Міністерство шляхів сполучення СРСР.
1946 р. – при Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту організований інститут мостів.
1947 р. – в СРСР розпочато виробництво суцільнометалевих вагонів з довжиною кузова 23,6 м. Конструктори вагона були нагороджені Сталінською премією.
|
|
|
1947 р. – на Харківському заводі транспортного машинобудування почалось виготовлення тепловоза ТЕ-1.
1947 р., 27 вересня – видання наказу МШС «Про організацію відділень залізниць», згідно з яким з 1 жовтня 1947 р. було ліквідовано відділи руху, паровозні відділи, пасажирські відділи і створено комплексні відділення для керівництва усіх господарських підприємств.
1947 р. – прокладена перша в Албанії залізнична лінія Дуррес-Пекіні довжиною 42 км.
1948 р. – в США вперше у світі на локомотиві використана газотурбінна установка (газотурбовоз).
1950 р. – засновано Міжнародне бюро залізничної документації.
1951 р. – на території Ліберії прокладена перша залізниця.
1953 р. – в СРСР почалось оснащення гальмівних систем рухомого складу автоматичними регуляторами.
1953 р. – МШС СРСР провело укрупнення багатьох залізниць.
1953 р. – збудована перша залізниця на території Перу.
1953 р. – на Харківському локомотивно-будівному заводі був створений перший двосекційний тепловоз ТЕ-З, серійний випуск якого розпочався у 1955 р.
1954 р., серпень – з МШС було виділено Міністерство транспортного будівництва СРСР.
|
|
|
1955 р., 19 лютого – відкрито регулярне залізничне сполучення Москва – Берлін.
1955 р., 28 березня – французький електровоз СС 7107 встановив світовий рекорд швидкості – 331 км/год.
1955 р. – на Коломенському заводі в СРСР була виготовлена газотурбінна установка.
1956 р., лютий – прийняття постанови ЦК КПРС «Про генеральний план електрифікації залізниць», розрахований на 15 років, який передбачав перехід на електричну тягу близько 40 тис. км залізниць.
1956 р., серпень – припинення випуску паровозів в СРСР. На Коломенському заводі був випущений останній паровоз.
1957 р. – в СРСР створена перша автономна система автоведення поїзда – автомашиніст – для приміських поїздів.
1965 р. – в Німеччині збудована високошвидкісна лінія Мюнхен-Аугсбург для обслуговування Міжнародної транспортної виставки.
1968 р. – збудований найдовший у світі залізничний міст – 6770 м (Китай).
1972 р. – запроваджена європейська система «Інтерсіті».
1974 р. – ЦК КПСР та Рада Міністрів СРСР прийняли постанову про будівництво Байкало-Амурської магістралі від м. Усть-Кут до м. Комсомольськ-на-Амурі довжиною 3145 км.
1975 р. – заснована Міжнародна конференція з пасажирських тарифів.
1980 р. – введена в дію залізнична переправа Іллічівськ (Україна) – Варна (Болгарія).
1981 р. – у Японії закінчилось формування загальнонаціональної мережі для високошвидкісного транспорту – «Сінкансен».
1984 р., 1 березня – на Жовтневій магістралі (Ленінград-Москва) почав регулярний рух швидкісний електропоїзд ЕР200, який долав відстань в 650 км за 4 год та 39 хв, розвиваючи швидкість 200 км/год.
1986 р. – підписання СРСР у Женеві конвенції про міжнародні магістральні перевезення.
1988 р., січень – запровадження господарчого розрахунку на залізничному транспорті СРСР.
1989 р. – довжина залізниць СРСР перевищила 146 тис. км, щорічно залізниці перевозили понад 4 млрд тонн вантажів та понад 4 
млрд. пасажирів.
Теми рефератів і повідомлень
1 Будівництво монорельсових швидкісних залізниць в Європі.
2 Відкриття метрополітенів у СРСР.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 111; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!