Гравітаційні методи збагачення. Області їх застосування
гравітаційне збагачення корисних копалин – процес і дія збагачення корисних копалин, що ґрунтується на використанні гравітаційного поля, в якому мінерали відокремлюються від пустої породи внаслідок різниці їх густини і розміру частинок.
Здійснюється у водному, повітряному або важкому середовищі, в шлюзах, сепараторах, гідроциклонах, відсаджувальних машинах, на концентраційних столах і т.ін. Сучасна теорія Г.з. розглядає його як процес встановлення рівноваги і досягнення мінімуму потенц. енергії системою частинок, що перебувають в полі тяжіння в стані нестійкої рівноваги. Швидкість гравітац. розділення оцінюється за зниженням центру тяжіння системи, а його ефективність - за зменшенням потенц. енергії суміші. В основі розрахунків лежить визначення відносн. швидкостей переміщення частинок різної густини, розмірів і форми в середовищах різної густини і в'язкості (у повітрі - сухе або пневматичне Г.з., та в рідині - мокре Г.з.).
Область застосування
Г.з. - осн. метод збагачення вугілля, сланців, розсипного золота, каситериту, вольфраміту, рутилу, ільменіту, циркону, монациту, танталіту, колумбіту і інш., а також один з рівноцінних методів збагачення руд чорних металів (Fe, Mn, Cr), рідкісних металів, а також фосфатів, алмазів і інш. неметаліч. корисних копалин. Гравітац. методами збагачується понад 4 млрд. т на рік, тобто половина від загальної кількості корисних копалин, що збагачуються. Це наслідок таких переваг методу, як дешевизна, простота апаратури, можливість розділення часток широкого діапазону крупності (від 0,1-2 до 250-300 мм), порівняна легкість очищення скидних вод і можливість здійснення замкненого водопостачання збагачувальної ф-ки.
|
|
|
Основні процеси гравітаційного збагачення:Промивка,Відсадка,Ґвинтова сепарація,Збагачення корисних копалин у аеросуспензіях,Збагачення корисних копалин у важких середовищах,Концентраційний стіл,Рівнопадіння.
Методика визначення мінімальної кількості власних проб при випробуванні.
При виконанні окремих операцій випробування необхідно приймати масу та кількість
порцій такими, які відповідають х-ці даного мат-лу за неоднорідністю, гран.складом та інш. Для визначення необхідної кількості порцій ф-лу представляють у вигляді:
n= (t*σ/m)**2
t – коефіцієнт надійності випробування, який відповідає заданому рівню ймовірності (звичайно Р=0,95, а t=2);
σ – середнє квадратичне відхилення;
m – похибка відбору проби.
Стандартне відхилення визначається експериментально для кожного сорту руди за діючим ДСТУ,одночасно з відбором товарних проб. У залежності від маси партії руди у графі «неоднорідна» обирається кількість порцій від партії. Потім порції окремо обробляють та аналізують. Рекомендується визначати σ не менше 10 разів та її в-ну для кожного сорту руди визначати як середнє арифметичне значення стандартних відхилень,отриманих з ряду визначень.
|
|
|
10. Ситовий аналіз
– визначення гранулометричного складу подрібнених матеріалів просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів.
Гранулометричний склад – кількісне розподілення класів крупності у вихідному матеріалі. Визначення гранулометричного складу полягає у розділенні маси корисної копалини на класи, обмежені вузькими межами крупності.
Методика проведення ситового аналізу:
Достовірність х-ки вих. мат-лу за крупністю залежить в першу чергу від маси проби, м-ду її відбора та точності ситового аналізу.
Маса проби руди для гран.аналізу розрах-ся за емпіричною ф-лою:
М=0,02d2 + 0.5d
d – максимальний кусок зерна, мм.
Просіювання дрібнозернистих мат-лів (крупністю до 6мм) здійсн-ся за допомогою механічних встряхувачів. Просіювання продовжується 10-30 хв. Дрібний і вологий мат-л потребує більше часу для просіювання. Ситовий аналіз застос. для мат-лу крупніше 0.04мм.
|
|
|
Флотація, визначення. Види флотації
— спосіб розділення сумішей твердих дрібних частинок, що належать різним речовинам, заснований на їх різній змочуваності і здатності накопичуватися на поверхні розділу фаз. Флотація можлива тільки при неповному змочуванні поверхні частинок, що виділяються рідиною. Зазвичай це досягається шляхом додавання невеликих кількостей спеціальних речовин — флотореагентів. Продукти флотації є: пінний продукт і камерний продукт.
Сьогодні відомі такі способи флотації: плівкова флотація, пінна флотація, вакуумна флотація, компресійна флотація, адгезійна сепарація, йонна флотація, хімічна флотація, електрофлотація, пінна сепарація, йонна флотація, соляна флотація, масляна флотація і флотація з носієм.
Найпоширенішою є пінна флотація: при якій через суміш частинок з водою пропускають дрібні бульбашки повітря, частинки певних мінералів збираються на поверхні розділу фаз «повітря-рідина», прилипають до бульбашок повітря і виносяться з ними на поверхню у складі трифазної піни, яку надалі згущують і фільтрують. Як рідина найчастіше використовується вода, рідше насичені розчини солей (розділення солей, що входять до складу калійних руд) або розплави (збагачення сірки).
|
|
|
Плівкова флотація – процес розділення мінералів на поверхні води в залежності від змочуваності тонкоподрібнених частинок, що обережно подаються на поверхню води. Тонка плівка, утворена на поверхні води за допомогою флотаційних реагентів, утримує природно гідрофобні частинки, а гідрофільні – тонуть. Самостійного значення процес плівкової флотації не має, він застосовується рідко, в основному в процесі флотогравітаційної доводки рідкіснометалічних, олов’яних і вольфрамових концентратів.
Пінна сепарація — процес збагачення корисних копалин, який полягає у розділенні частинок мінералів при їх проходженні зверху вниз крізь шар рухомої піни, утвореної на поверхні аерованої рідини. Розділення мінералів при пінній сепарації засноване на відмінності в швидкостях проходження їх частинок через піну, що обумовлене головним чином неоднаковими властивостями поверхні частинок. За таким принципом найефективніше розділяються мінерали, розміри зерен яких майже на порядок перевищують розміри, оптимальні для пінної флотації.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 167; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!