Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
Застáва (англ.Mortgage) — один із засобів забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого рухомого або нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦКУ) Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Застава виникає на підставі договору, закону чи рішенні суду.
233
Види застави.
Окремі види застав
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержа-теля або за його наказом — у володіння третій особі.
Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
234
Суб’єкти заставного правовідношення.
Сторонами заставного правовідношення є заставник (заставодавець) — особа, що передає своє майно в заставу, і заставодержатель — особа, що приймає в заставу майно заставодавця з метою забезпечення виконання зобов'язання. Заставодавцями і заставодержа-телями можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також суб'єкти публічного права. Заставодержателем може бути лише кредитор за забезпеченим заставою основним зобов'язанням.
Як заставодавець може виступати боржник за основним зобов'язанням, забезпеченим заставою, а також третя особа (майновий поручитель). Основна вимога, що пред'являється до заставодавця, полягає в тому, що він має бути власником майна, яке передається в заставу, або мати інше речове право на це майно. Це пов'язано з тим, що застава припускає можливість продажу предмета застави, а отже, у заставодавця має бути право розпорядження заставленим майном.
|
|
|
235
Предмет застави.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.
Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Предметом застави не можуть бути:
культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
|
|
|
Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.
Предметом застави не можуть бути:
|
|
|
культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.
Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
236
Підстави виникнення заставного правовідношення. Реєстрація застави. Перезастава. застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У кожному з цих випадків правовідносини між сторонвми застави повинні бути належним чином оформлені. Тобто юридичний зв’язок між ними повинен бути формалізованим:
укладеним між сторонами договором;
компетентним рішення управоможеного державного органу про застосування законної застави;
рішенням суду, що вступило в силу.
Здебільше застава виникає на підставі договору. Звідси оформлення застави – процедура укладення стонами договору. У встановлених випадках потрібне ще й його нотаріальне посвідчення. Для того щоб договір вважався укладеним, необхідно досягти згоди по всіх істотних умовах договору (п1. ч.1 ст. 638 ЦКУ).
237
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 117; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!