Охарактеризуйте особливості малювання дітей 1-ї мол. групи (3-й рік життя)
Організоване залучення дітей до малювання у дошкільному закладі починається з третього року життя дитини, тобто в першій молодшій групі. Вибір цього вікового періоду пояснюється тим, що завдяки провідному виду діяльності, яким у зазначений період є предметна діяльність, у дитини розвивається сенсорика й
наочно-дійове мислення, закладаються передумови для формування наочно-образного мислення.
Цілеспрямованому оволодінню образотворчою діяльністю передує так званий дозображувальний період, в якому дитина досліджує властивості того чи
іншого фарбуючого інструменту, намагається впізнати в отриманих
зображеннях знайомі їй реальні предмети або явища.
Для успішного вирішення завдань першого етапу залучення дітей
до образотворчої діяльності необхідно створювати стимулюючі умови.
Зміст завдань, що пропонується дітям, повинен бути знайомий їм з попереднього життєвого досвіду і відповідати їх інтересам. Для усвідомлення змісту і зображувальних вимог, пропонують завдання у вигляді незакінчених композицій, смисловий центр яких заздалегідь виконує вихователь, а діти доповнюють їх відповідними за змістом деталями.
Композиції, на підставі яких діти оволодівають образотворчою діяльністю, повинні послідовно ускладнюватися і охоплювати всі завдання.
На першому етапі залучення дітей до образотворчої діяльності зміст завдань включає ігрові ситуації, в яких отримані на малюнку зображення є наслідком ігрових дій дитини. Пізніше дітям пропонуються завдання, мета яких полягає в безпосередньому
|
|
|
відтворенні нескладних ознак деталей.
Таким чином, запропонований у завданнях зміст хоч і передбачає оволодіння дітьми елементами графіки, але для них вони є нескладними предметами з максимально
узагальненими ознаками.
Особливість організації і проведення занять полягає в тому, що дітей не всіх відразу залучають до виконання завдання, а тих, що виявили власне бажання взяти участь у запропонованій вихователем діяльності. Поступово до виконання образотворчого завдання залучаються всі діти.
Для досягнення якості виконання запропонованих завдань вихователь використовує в комплексі ігрові прийоми, метод обстеження реальних об’єктів і явищ, демонстрування способів виконання зображення, оцінку виконаного завдання (як стимулюючий засіб).
Перший етап в оволодінні образотворчою діяльністю, не дивлячись на відносне спрощення, має велике значення для послідовного ускладнення змісту навчального процесу сприймання і відтворення форми об’єкту. Тому, якщо з тих чи інших причин дітей не знайомили із зазначеним змістом образотворчої діяльності, наступний етап навчання необхідно починати з його оволодіння.
|
|
|
Проаналізуйте наочні методи і прийоми навчання дітей зображувальній діяльності
Методи слід визначати як систему засобів організації діяльності педагога та учня, спрямованих на формування тих процесів і утворень, які забезпечують цю готовність, тобто — здібностей, знань, умінь та навичок. Традиційно їх поділяють на наочні, словесні та практичні.
До групи наочних методів належать:
- Розглядання предметів, об’єктів природи, арт-об’єктів (творів мистецтва, малюнків, зліпків тощо)
Розглядання об’єкта можна вважати головним методом педагогічної технології образотворчої діяльності. Уміння дитини виокремлювати об’єкт , зосереджувати на ньому увагу, роздивлятися його є запорукою успішної образотворчої діяльності. Розглядання може супроводжуватися коментарем педагога, бесідою з дітьми, ігровим діалогом з об’єктом, художнім словом, музикою.
- Спостереження – метод більш тривалої концентрації уваги на предметі, об’єкті, явищі. Спостереження має надавати дитині додаткову інформацію про світоутворення. Ця інформація збагачує зміст образотворчої діяльності, образно-естетичну виразність її продукту.
|
|
|
- Споглядання – метод занурення в систему зв’язків, які існують у природі. До цього готові не всі діти дошкільного віку. Можливо, це більше стосується феномену естетичної обдарованості. Споглядання виникає на підґрунті глибокого інтересу дитини до об’єкта, ігрової ідентифікації з ним. Це творчий діалог, єднання з природою.
- Простеження (спостерігання) дитиною дій педагога під час демонстрування ним зразків креативної поведінки в різних ситуаціях, пов’язаних з образотворчою діяльністю
Під час спостережень у природі та соціумі, під час споглядання, розглядання творів мистецтва, у процесі художньої практики педагог здійснює непряме, гуманне навчання тим, що «демонструє» дитині зразки творчої поведінки, супроводжує свої дії словом. Діти треба надати можливість побачити і зрозуміти, як можна діяти під час вибору ідеї задуму та в процесі його реалізації.
Прийоми як складові частини методів навчання використовуються
для більш ефективного їх впливу на діяльність дитини. Так, ігрові прийоми, сюрпризні моменти, проблемні ситуації, загадки тощо сприяють не тільки створенню в дітей відповідного емоційного настрою на об’єкт чи тему майбутнього зображення, але й активізують процес обстеження або спостереження, сприяють засвоєнню засобів зображення.
Прийом створення проблемної ситуації сприяє активізації розумової діяльності, пов’язаної із свідомим визначенням дитиною найбільш оптимального варіанта в рішенні запропонованого завдання.
Особливе значення мають прийоми, пов’язані з наданням дитині допомоги у виправленні допущених нею помилок — вказівка вихователя на наявність і характер помилок.
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 168; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!