Охарактеризуйте особливості конструктивної діяльності.
Конструктивна діяльність передбачає створення конструкцій з окремих частин і деталей. Її виконання розвиває технічні здібності дітей, сприяє розвиткові винахідницьких вмінь на якостей. При створенні конструкцій необхідно враховувати взаємне розташування деталей, спосіб їх з'єднання, можливість заміни на інші деталі тощо. При цьому дитина пізнає властивості кожної з деталей, розкриває для себе закономірності з'єднання різних матеріалів. Так, деталі з пластиліну з'єднуються притискуванням, а металеві деталі з'єднати важко, потрібні спеціальні способи. Перші конструкції дітей з'являються в ході предметної діяльності в результаті практичних дій з різними об'єктами: кубиками, кружальцями пірамідки тощо. Дорослий наділяє такі споруди певним смислом, пояснює, для чого їх можна використати: "Який у тебе місточок! Тепер по ньому проїде машина.Таким чином дитина залучається до гри з конструкцією та відкриває можливості її використання. Дошкільний вік відзначається розквітом сюжетно-рольової гри, тому конструктивна діяльність часто відіграє при цьому обслуговуючу роль. Необхідність використання конструкції у грі стає провідним мотивом конструктивної діяльності. Водночас конструктивна діяльність набуває для дитини й самостійного значення, перетворюється на особливу гру, захоплюючи дитину своїм процесом і включаючи умовну ситуацію.
- у процесі конструювання дитина розв'язує певні конструктивно-технічні задачі, сутністю яких є з'єднання окремих частин і елементів за певною логікою;
|
|
|
- у дошкільному віці розвиваються дві взаємозв'язані сторони конструктивної діяльності: конструювання-зображення (зближується з образотворчою діяльністю) і будівництво для гри (зближується з конструктивно-технічною творчістю дорослих);
- дитяча споруда забезпечує виконання певних функцій справжньої, але зовні нагадує її тільки загальною формою;
- конструювання дошкільника спирається на його розумову діяльність і водночас слугує засобом її розвитку;
- уміння обстежувати конструкцію розвивається під керівництвом дорослого;
- з віком дитини зростає самостійність та творчість конструювання.
Зробіть порівняльну характеристику методики навчання аплікації у двох різних за віком групах.
Навчання аплікації, як і навчання іншим видам образотворчої діяльності, засноване на розвитку сприймань дітей. Збагачення їх уявлень про форми, розмірах, кольорі, різних співвідношеннях предметів в навколишньому світі допоможе роботі думки і уяви під час занять.
Друга молодша група. Для дітей молодшого віку велике значення має матеріал для роботи і організація процесу навчання. Матеріал для виконання аплікації буває настільки яскравий, що нерідко може відволікати увагу дітей від пояснень вихователя. Тому в молодшій групі, особливо перший час, готові форми для наклеювання роздають кожній дитині в спеціальному пакетику після пояснення завдання. Користуватися загальним матеріалом діти цієї групи ще не можуть, тому що не вміють розрізняти форми і кольору елементів для наклеювання.
|
|
|
У процесі показу зразка в молодшій групі вихователь чітко називає колір форми, якщо необхідно, обводить пальцем, підкреслюючи її особливості.
Оскільки в молодшій групі основним завданням навчання є ознайомлення дітей з різними формами і прийомами наклеювання, зразок найчастіше показують для точного повторення. Але слід привчати дошкільнят і до самостійного вирішення деяких завдань на повторних заняттях. Показ вихователем прийомів роботи необхідний для вироблення правильних умінь у дітей. Причому показ найбільш складних прийомів дається до тих пір, поки вихователь не переконається, що малюки оволоділи ними і самостійно можуть застосовувати в роботі.
Старша група. Основне завдання навчання аплікації дітей шостого року життя - оволодіння різноманітними прийомами вирізування. На заняттях дошкільнята зображують предмети, що мають різні обриси, симетричні і несиметричні форми в статичному положенні або з передачею нескладного руху.
Спираючись на уявлення дітей і використовуючи натуру (або замінює її картинку), вихователь проводить аналіз будови предмета, виокремлюючи окремі частини, змальовуючи їх форми і відзначаючи співвідношення їх один з одним. Оскільки дрібні деталі діти цього віку виготовити не можуть, рекомендують підбирати натуру з більш простими формами, локальними кольорами, невеликою кількістю деталей. Для цієї роботи придатні плюшевий ведмедик, точені дерев'яні іграшки. Зразок використовують в старшій групі в тих випадках, коли дошкільнята вперше зображують предмет. Але навіть і тут вже слід надавати дітям ініціативу у вирішенні питань кольору, розмірів, розташування форм на аркуші та ін .Якщо дітям дають завдання зобразити вже знайомий предмет з деякими деталями, то зразок може бути замінений натурою або картинкою (наприклад, зобразити не просто будинок, а казковий будиночок або будинок, прикрашений до свята). У старшій, а потім і в підготовчій групах рекомендують частіше використовувати кілька зразків, щоб показати можливість різних варіантів композиції. Це виховує у дошкільнят творчу ініціативу у виконанні завдання. У всіх вікових групах дитячого садка проводяться заняття аплікацією за задумом самих дітей. У молодшій і середній групах дітям даються тільки готові форми, які спочатку підбираються ними відповідно до задуманого змістом, а потім наклеюються. У старших групах хлопці самостійно різьба форми з урахуванням задуму і наклеюють їх. Діти 6-7 років можуть попередньо зробити ескіз майбутньої роботи (намалювати нескладний сюжет простим олівцем), підготувати відповідно ескізу деталі для аплікації.
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!