Образотворче мистецтво – складова культури суспільства і людини.
Охарактеризуйте малювання та його види.
Малювання – це створення зображень на площині за допомогою різних засобів.
Малювання в дошкільному віці полягає у формуванні у дітей уявлень про такі властивості предмета як колір, форма, величина.
Малювання в дошкільному закладі поділяється на предметне – головним виражальним засобом вважається лінія за допомогою якої ств. форма, сюжетне - композиція, декоративне- колір.
Предметне малювання- це малювання дітьми окремих предметів. Воно поглиблює уявлення дітей про розмаїття та естетичне багатство предметного світу, формує здатність до здорової оцінки зовнішніх ознак предмета.
Сюжетне малювання – це малювання дітьми окремих сюжетів. У своїх малюнках діти прагнуть не тільки відтворити навколишнє, ай виразити своє ставлення до нього.
Декоративне малювання в дошкільному закладі це малювання різних орнаментів за допомогою гуашевих фарб на площині паперу тощо.
Зробіть порівняльну характеристику методики навчання ліпленню у двох різних за віком групах.
Середня група
На першому етапі обстежують ся і відтворюються об*єкти форми яких незначною мірою відрізняються від геометричних фігур, для відтворення об*єктів овальної, яйцеподібної, конусоподібної форми діти повинні декількома послідовними операціями досяхти необхідного обсягу прийомами вдавлювання розкачування тощо.
2 етап ускладнюється технічними прийамами.
|
|
|
Старша група.
Для дитини старшої групи, яка вже має певний досвід роботу потрібно дещо ускладнити, одночасно закріплюючи навички, котрі вона придбала у попередній групі:
Нововведенням є відтворення обстеження об’єктів скульптурним способом. Крім виготовлення окремих предметів діти створюють поліхромні сюжетні особливості використовуючи кол. Пластилін, фарби
Проаналізуйте зв’язок методики зображувальної діяльності з іншими науками.
Методика зображувальної діяльності належить до суспільних наук.
Вона має тісний зв'язок з іншими науковими
дисциплінами, предметом вивчення яких є дитина. Частина цих наукових
дисциплін має гуманітарний характер: загальна педагогіка, дошкільна педагогіка,дитяча психологія, які вивчають засоби, форми та методи педагогічного впливу надитину, зокрема її психіку. Інші відносять до природничонаукового (біологічного)циклу наук: фізіологія, анатомія, гігієна, педіатрія та ін., які вивчаютьзакономірності біологічного розвитку дітей.
Методика зображувальної діяльності узагальнює досягнення інших наук, які
мають повне відношення до навчання і
виховання підростаючих поколінь.
Зв'язок методики з загальною та дошкільною педагогікою
|
|
|
зумовлено єдністю мети про всебічне виховання підростаючих поколінь, вона
спирається на наукові дані педагогіки про засоби, форми, методи виховання та
навчання дітей в реалізації специфічних завдань естетичного виховання.
Охарактеризуйте ліплення та його види.
Ліплення- це вид зображувальної діяльності в процесі якого діти зображують предмети оточуючої дійсності створюючи елементарну скульптуру користуючись при цьому пластиліном, глиною чи тістом.
Види ліплення в дитячому садку
Для занять з дітьми застосовуються три види ліплення:
предметну;
сюжетну;
декоративну.
Предметна ліплення в дитячому садку призначена для відтворення окремих предметів. Діти з захопленням ліплять фігурки людей і тварин.
Сюжетна ліплення в дитячому садку супроводжується великим обсягом роботи, тому що необхідно виліпити кожен окремий предмет, включений у композицію, надати йому потрібне положення на підставці або без, після чого доповнити ліплення деякими деталями.
Вихователю необхідно навчити дітей вмінню виготовляти щільну, досить об'ємну підставку і логічно, красиво розподіляти предмети на ній. Це дасть можливість успішно виконати завдання створення композиційного сюжету.
|
|
|
Найчастіше сюжетом для ліплення служать епізоди з навколишнього оточення, окремі епізоди деяких казок, оповідань.
Декоративна ліплення в дитячому садку. Знайомство малюків з народним прикладним мистецтвом є одним із способів естетичного виховання, в процесі пізнання різних його видів, зокрема і дрібної декоративної пластики народних умільців, діти можуть придбати багато корисних навичок. Приміром, красиві зібрані форми, що представляють звірів, ляльок, птахів з обумовленою барвистою розписом, веселять дітей і позитивно впливають на формування їх художнього смаку, збагачують дитячі судження і фантазію.
Добре і з задоволенням малюки ліплять намиста та інші прикраси для ляльок, виготовляють декоративні судини: підставки для яєць, сільнички і вази для невеликих весняних квітів, підноси і стакани для ручок і олівців. Такі вироби можуть володіти формою листя, звірів, квітів, їх можна барвисто розписати гуашшю і ангобами.
6. Використання нетрадиційних матеріалів на заняттях з малювання.
Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна. Перелік нетрадиційних технік зображувальної діяльності, що використовую у роботі з дітьми:
|
|
|
- штампування (печатками, листям /псевдофорт/, овочами);
- використання трафарету;
- малювання сухим пензликом, пензликом для клею;
- пуантилізм (малювання крапочками);
- малювання жатим папірцем;
- малювання на жатому папірці;
- малювання серветками;
- малювання свічкою;
- вітраж;
- гратаж або продряпування;
- малювання на фользі;
- плямографія;
- малювання за допомогою соломинки;
- набризкування, малювання зубною щіткою;
- пластиліновий живопис;
- колаж;
- монотипія;
- малювання на зволоженому папері;
- малювання на склі.
Образотворче мистецтво – складова культури суспільства і людини.
У широкому розумінні термін “культура” (від лат. “cultura” – обробка, виховання, розвиток) охоплює все те, що визначає специфіку людського існування в навколишньому світі (праця, побут, політика, наука, освіта, мистецтво, мораль тощо). Протягом усієї історії людства культура розглядалася як цінність, що узагальнює багатовіковий досвід і характеризує тим самим рівень на певному етапі суспільноекономічних формацій, конкретних суспільств, націй і народностей, різних сфер людської життєдіяльності. Культура є результатом матеріальної і духовної перетворюючої діяльності людини, у процесі якої змінюються не тільки умови життя, але й самі люди, відбувається їх соціальне, інтелектуальне, творче, моральне, естетичне та фізичне удосконалення . . Складовою частиною естетичної культури є художня культура або мистецтво як діяльність, що породжує естетичні цінності. Мистецтво визначається як вид духовного пізнання дійсності с у спільною людиною, мета якого — формування її готовності до творчої перебудови навколишнього світу й самої себе за законами краси. На відміну від інших сфер суспільної свідомості й діяльності (науки, політики, моралі та інших), мистецтво задовольняє універсальну потребу людини — естетично сприймати об’єктивний світ.. Мистецтво є справжнім підручником життя, оскільки воно відображає його істотні, типові сторони, типові реакції людини на явища дійсності.Історично мистецтво розвивається як система конкретних його видів — музика, література, образотворче мистецтво, театр, кіно, радіо, телебачення та інші, в яких різноманітність реального світу подається в усьому багатстві. Художню культуру складають і, водночас, визначають: сукупність наявних художніх цінностей, успадкованих від попередніх поколінь.Кожне мистецтво має свою специфіку, ставить перед собою особливі завдання та володіє для їх вирішення своєю мовою, своїми засобами виразності. До образотворчого мистецтва відносять такі його види, які втілюють на площині або в просторі зображення навколишнього світу, що сприймаються наочно. Воно може відтворювати відчуття живої дійсності, і не тільки відображати її зовнішню схожість, але й розкрити зміст того, що зображено: характер, внутрішню сутність людини, неповторну красу природи, все різнокольорове й пластичне багатство світу. Перелічені можливості образотворчого мистецтва у відтворенні реальної дійсності визначають його художньо-пізнавальну значимість, безпосередню перекон ливість його творів. Історично, залежно від завдань і засобів втілення художнього змісту, в образотворчому мистецтві склалися такі його види: архітектура, графіка, живопис, скульптура і, в значній мірі – декоративно-прикладне мистецтво. Кожний із перелічених видів образотворчого мистецтва відрізняється від іншого своїм змістом, засобами художньої виразності Крім того, кожен з них має можливості розширити межі своєї сфери й художнього втілення. Це досягається іноді органічним засвоєнням досягнень інших видів мистецтва, а також розвитком науки і техніки.
Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!