Методологічні проблеми порівняння. Проблеми порівняння
Використання порівняльного методу в порівняльній політичній науці породжує значну кількість методичних проблем, пов’язаних з:
1. об’єктом дослідженн;
2. можливістю використання статистичного аналізу;
3. вибором контекстуальних ознак тощо.
Відтак, варто звернути увагу на проблеми, що можна поділити на:
1. якісні:
- проблеми „порівняльності”;одиниць аналізу – держав, інститутів, політичних феноменів тощо. Умовою можливості порівняння є подібність або відмінність політичних явищ, країн, регіонів. Можна досліджувати й більш відмінні країни, якщо вони в певному розумінні схожі й цікаві для науковця. Втім, слід враховувати, що в суспільствах існують різні каузальні зв’язки, тобто – подібні наслідки можуть викликатися зовсім різними причинами.
- „недостатньо випадків, багато змінних”; що дослідник під час аналізу обмежений невеликою кількістю країн, тобто, випадків, які можна почати вивчати, а кількість змінних, що характеризують країни, є значною. Тому перед ним постають дві проблеми: по-перше, для того, щоб порівняння було грунтовним, необхідно максимально збільшити кількість випадків; по-друге, доцільно зменшити кількість змінних у дослідженні. Перша частина проблеми обмежує використання статистичного методу в порівнянні, друга ускладнює вибір оперативних змінних і контроль над ними.
„Дослідник, – зазначає А. Лейпхарт, – повинен прагнути збільшити кількість випадків наскільки можливо, тим самим розширюючи межі порівняння для підтвердження гіпотези. Щодо великої кількості змінних, то:
|
|
|
По-перше, необхідно зосереджуватись на порівняльних випадках, в яких більшість змінних – незалежні, їх можна контролювати, та вони відрізняються від залежних, що містяться в центрі аналізу. Отже, вибір випадків діє як частковий замінник статистичного або експериментального контролю;
По-друге, зменшити кількість змінних можна шляхом їх об’єднання”.
- „проблема Гелтона”. по імені ученого, президента Королівського антропологічного інституту Великої Британії, який вперше її описав. Ця проблема полягає в тому, що ми, трапляється, убачаємо сильний причинний зв'язок між двома змінними (наприклад, між досягненням країною певного рівня розвитку і змінами, що відбуваються в ній, в керівництві і політичному курсі) там, де насправді її не існує, – виключно тому, що деякі країни з нашої вибірки знаходяться під загальним для них впливом якийсь іншої країни. В цьому випадку збільшення об'єму вибірки не має сенсу, бо будь-які додаткові спостереження реально не дають ніякої нової інформації.
2. кількісні:
- виміру; По-перше, вимір якісних об’єктів порушує питання щодо можливості використання метричного шкалювання, яке дозволяє виконати статистичний аналіз матеріалу. В компаративістиці досить часто застосовується як метричне, так і неметричне шкалювання, що значно ускладнює процес опрацювання даних;
|
|
|
По-друге, необхідно якомога рідше використовувати однакові критерії порівняння в різних випадках, окрім подібних. По-третє, пошук індикаторів не повинен залежати від процесу компаративного дослідження у зв’язку з ціннісними уявленнями науковця.
- інтерпретації;існує кілька змістів (або контекстів) політичного феномена. Необхідно зважати на те, що вона проявляється вже при виборі концептів і змінних у вигляді ціннісної схильності науковця в якісних дослідженнях, саме в них проблема інтерпретації стає центральною.
- еквівалентності політичних явищ, що вивчаються; зіставність мерів в різних культурах (у порівняльному дослідженні). як й інтерпретації, належить до кількісних порівнянь, які здійснюються за допомогою методів інтерв’ювання, анкетування та експертного аналізу Інакше кажучи, порівняльне дослідження має вимірювати одне поняття в різних культурах. Цього можна досягти двома способами: використовуючи одну й ту ж змінну та обираючи змінні, специфічні для кожної країни:
|
|
|
- Проблема мультиколініарності;
- Проблема визначення тем-
Значення типологічного аналізу. Типологізація
Тип Типологія-Клас Класифікація- Вид Види
Типологія – метод пошуку стійких поєднань ознак досліджуваних об’єктів який дозволяє поділяти їх на відносно однорідні групи.
Типологічний аналіз
У політичній науці, особливо в такій її галузі, як порівняльна політика, виникає завдання впорядкування, або організації теоретичного та емпіричного матеріалу про політичних системах. Одним зі способів такого впорядкування і служить типологія. Під типологізацій розуміється метод пошуку стійких сполучень ознак досліджуваних об'єктів, що дозволяє розподілити їх по відносно однорідним групам. Результатом тіпологнзаціі виступає типологія, тобто розподіл досліджуваних об'єктів за відносно однорідним групам. Типологізація виконує ряд функцій у дослідженні:
1. Можна розмежувати головні та другорядні ознаки досліджуваних об’єктів;
2. Можна створювати цілісну та завершену систему знань про основні ознаки досліджуваних об’єктів;
3. За допомогою типології встановлюється система взаємо залежностей між ознаками досліджуваних об’єктів та розкриваються механізми поєднання характерних об’єктів;
|
|
|
4. Типологія забезпечує організацію процесу поєднання під час як емпіричного. Так і теоретичного дослідження;
5. Типологія є засобом наукового розвитку;
6. За допомогою типології можна визначити дослідницьку перспективу. Тобто спрогнозувати розвиток політичної науки.
Теоретичні типології
- будуються на основі ідеальних моделей, що визначаються дослідником як бажані;
- абсолютно всі індикатори вимірюються емпіричним шляхом;
Емпіричні типології:
- основою якої є сукупність показників, які характеризують конкретні особливості досліджуваних об’єктів;
- конкретизація відмінностей досліджуваних об’єктів, що здійснюється за допомогою перемінних;
- Такі типології часто супроводжуються класифікацією об’єктів. Класифікація завжди передує типології;
- Завжди повинні, обов’язково, обґрунтовуватись теоретично.
Сьогодні розрізняють два види типологій політичних систем:
1. Динамічні (Еволюційні) типології
- використовуються для порівняння політичних систем, та перебувають у динамічному розвитку. Політичні інститути, що змінюються та трансформуються;
2. Статичні типології політичних систем
- які призначені для порівняння політичних систем, що перебувають в стабільно-існуючих формах розвитку особливо уваго-морфологічних параметрів. Політичні системи – це базові політичні інституті і системи, cтабільної демократії.
Для побудови обгрунтованої типології потрібен облік наступних основних вимог:
1. Типологія повинна охоплювати всю сукупність досліджуваних об'єктів
2. Критерії, на основі яких будується типологія, повинні бути істотними, розкривати необхідні риси досліджуваних об'єктів.
3. Побудована типологія має відносно рівномірно розподіляти об'єкти досліджуваної сукупності по групах.
4. Сукупність критеріїв типології повинна бути цілісною
5. Критерії типології повинні бути порівнянні.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 307; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!