Таким чином, соціалізація - процес становлення особистості, отримання індивідом соціальних якостей, організації в певну систему.
Слід також зауважити, що соціалізація не припиняється тоді, коли дитина перетворюється в особистість. Адже в подальшому вона засвоює все нові і нові соціальні норми. До того ж постійно змінюється і саме суспільство, тому особистості доводиться постійно пристосовуватися, переймати нові правила та норми соціальної поведінки.
Тому можна зробити висновок, що існує два рівні соціалізації. Перший рівень - це первинна соціалізація. Вона пов'язана з засвоєнням соціальних норм і цінностей дитиною, входженням її в соціальне середовище, інакше кажучи первинний рівень соціалізації пов'язаний з перетворенням дитини в особистість. Другий рівень - вторинна соціалізація. Вона пов'язана з засвоєнням соціальних ролей, котрі визначають життєдіяльність дорослої людини. Вторинна соціалізація - це соціальне удосконалення дорослої людини.
Соціалізація людини відбувається через різноманітні процеси, що відбуваються в її житгі або інакше кажучи через механізми соціалізації.
До найважливіших механізмів соціалізації відносяться:
• спілкування;
• спільна трудова діяльність;
• навчання;
• гра (особливо на рівні первинної соціалізації);
• виховання та багато інших.
Як було вже сказано, соціалізація здійснюється під стихійним та цілеспрямованим впливом великої кількості соціальних систем; соціальних спільностей та інститутів. Основними джерелами соціалізації є:
|
|
|
• сім'я, родина;
• система освіти та виховання (учбові та виховні заклади);
• найближче соціальне оточення (друзі, знайомі);
• трудові колективи;
• засоби масової інформації;
• культура.
Соціологія вивчає не тільки дію суспільствана особистість, але й дію особистості на суспільство.
Таким чином, особистість є активним учасником процесу взаємодії в системі суспільство - особистість. Особистість с обов'язковою складове будь-якої соціальної системи, тому її роль в суспільстві переоцінити важко.
Контрольні завдання:
1. Що вивчає соціологія особистості? У чому відмінність предмета соціології особистості від інших наук, що вивчають людину?
2. Поясніть різницю між поняттями "людина", "індивід", "індивідуальність", "особистість". Дайте визначення особистості.
3. Які Ви знаєте теорії поведінки особистості? До якої з них найбільше схиляєтесь?
4. У чому полягає основна відмінність між соціальною роллю та диспозицією особистості?
5. Чому існує велика кількість підходів щодо визначення структури особистості? Які з цих підходів Вам відомі?
6. На основі яких критеріїв виділяють психологічні та соціологічні типи особистості?
7. Назвіть і охарактеризуйте основні соціологічні типи особистості.
|
|
|
8. До якого з соціологічних типів Ви себе відносите? Чому?
9. Що таке соціалізація? Які її джерела та механізми?
Література:
1. Городяненко В.Г. Соціологія. – К.: Вища школа, 2000.
2. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. – К., 2000.
3. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології. – К., 1993.
4. Марчук П.П. Соціолгія: навчальний посібник. – Т., 1998.
Теми рефератів
1. Основні підходи до проблеми особистості в історії соціологічної думки.
2. Соціалізація – стрижень соціального життя.
3. Рольові теорії особистості.
Тема 4.3. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ
· Які особливості включає в себе процес праці
· Які елементи входять у структуру простого процесу праці
· Які фактори впливають на рівень зайнятості
· Що таке трудовий колектив
Поняття соціології праці. Праця та її головні характеристики
Предметом соціальної праці є праця, як – процес реалізації, водночас, відновлення знань, навичок і здібностей особливості з метою створення матеріальних, соціальних і культурних благ індивідуально або у співпраці з іншими людьми;
- засіб добування винагороди для задоволення різноманітних життєвих потреб;
|
|
|
- як основа соціально-економічного становища працівників в сучасному суспільстві і джерело нерівності в доходах і престижі.
Також предметом соціологічної праці є дослідження ставлення робітників до праці, відносини між робітником, групами робітників, зайнятих у виробничій діяльності, дослідження методів , стимулів та цінностей трудової діяльності, соціологічного самопочуття окремих робітників та їхніх груп.
Соціологія праці – це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає процес праці, його особливості та умови протікання працівників та їх спільності, взаємовідносини між ними та ставлення їх до праці, взаємозв’язок та взаємовплив між працівниками та виробництва.
До основних категорій та понять соціології праці належать: праця, зміст, характер праці; умови праці; розподіл праці; трудовий колектив; мотиви і стимули праці; цінності і ціннісні орієнтації; потреба в праці; престиж праці та міжособистісні конфлікти; винагорода за працю, зайнятість та ін.
Праця – це свідома, універсальна та організована людська діяльність, в ході якої затрачуються фізичні чи розумові зусилля, внаслідок чого створюються корисний для суспільства продукт чи надаються певні послуги.
|
|
|
Зрозуміти глибше зміст поняття “праця” можна з її характерних особливостей, серед яких можна виділити такі:
Праця:
- це свідома та організована діяльність людей;
- це універсальна діяльність людей;
- вона пов’язана з витратами розумової та фізичної сили;
- являє собою процес, в якому створюються матеріальні і духовні цінності.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 259; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!