Колектив як головний суб’єкт праці
Колектив – це сукупність людей, об’єднаних спільною метою та спільною діяльності для досягнення цієї мети та цілей їхньої діяльності.
Розрізняють такі типи колективів:
1) за допомогою організації – організовані, слабо організовані, стихійні;
2) за складом і віком учасників – дитячі, молодіжні, жіночі, студентські тощо.
Трудовий колектив – це організована стабільність людей, які об’єднані певним видом суспільно корисної праці, здійснюється в межах тієї або іншої форми суспільної власності.
Трудовий колектив виконує різноманітні функції:
- виробничо-економічну;
- функцію соціальних потреб робітників (спілкування, визнання успіхів тощо);
- соціально-інтегровану (соціально-об’єднувальну) та ін.
Трудові колективи розрізняються за ознаками власності (трудові колективи державних, орендованих, акціонерних підприємств), за змістом діяльності (виробничі, невиробничі, наукові), в залежності від тривалості існування (тимчасові, постійні).
За характером відносин між членами, колективи поділяються на реальні та умовні групи працівників.
Реальні групи – це певні сукупності людей, які характеризуються їх постійними зв’язками та взаємодіями.
Умовні соціальні групи – це номінальні, статистичні сукупності, що визначаються за такими ознаками як стать, вік, освіта тощо.
За рівнем згрупованості колективи поділяються на згруповані, розчленовані, роз’єднані.
|
|
|
Контрольні завдання:
1. Що вивчає соціологія праці?
2. Дайте визначення праці. Назвіть характерні особливості цього процесу.
3. Назвіть основні складові елементи структури простого процесу праці. Охарактеризуйте кожного з них.
4. Що таке зміст праці? Які компоненти до нього входять?
5. Дайте визначення характеру праці. Проаналізуйте характер праці в різних соціально-економічних формаціях.
6. Назвіть основні елементи соціально-психологічної структури праці.
7. Поясніть поняття „зайнятість” та „безробіття”.
8. Які державні заходи по зниженню рівня безробіття Вам відомі?
9. Дайте визначення поняттю „колетив”. Чому, на Вашу думку, колектив вважається основним суб’єктом праці?
10. Назвіть стадії формування колетивів та їх види.
Теми рефератів
1. Категорії та поняття соціолгії праці.
2. Донауковий і класичний періоди розвитку соціології праці.
3. Теорія людських стосунків: її відсутність і значення для розвитку соціології праці та суспільства.
4. Вітчизняна соціологія праці: історія та сучасність.
5. Значення соціології праці у вирішенні соціально-економічних проблем сучасного українського суспільства.
Тема 4.4. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ
|
|
|
• Що вивчає соціологія політики
• На які галузі поділяється соціологія політики
• Які елементи включає політична система суспільства
ПРЕДМЕТ, СУТНІСТЬ, ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ ПОЛІТИКИ
Політика - багатогранне поняття, вивченням якого займаються багато наук. Серед них політологія - вивчає всі питання пов'язані з політикою, насамперед проблему утвердження і функціонування політичної влади У суспільстві, а також функціонування і розвиток пов'язаних з владою політичних інституцій; філософія - вивчає походження і розвиток держави, закономірності переходу від одного типу держави до іншого; теорія держави і права - форми правління і режими влади; теорія міжнародних відносин - вивчає взаємовідносини держав на міжнародній арені.
Після другої світової війни і в соціології виділяється галузь, яка поставила собі за мету вивчати відносини між суспільством і державою, між соціальним ладом і політичними інститутами. Ця галузь соціології - соціологія політики.
Соціологія політики – це спеціальна соціологічна теорія, що вивчає політичне життя у зв’язку з іншими сферами суспільного життя, взаємовідносини політичної сфери з іншими сферами, політичних інститутів з іншими соціальними інститутами.
|
|
|
Сферою соціологічних досліджень політичного життя є функціонування влади та обумовлених нею соціальних процесів, діяльність політичних партій т3 організацій, політичної поведінки різних категорій людей та різні аспекти взаємовідносин держави і суспільства. Соціологія політики вивчає наслідки соціальних змін, а також вплив політичних інститутів на соціальні процеси і структури. Зміст політичного життя являє собою реалізацію політичних інтересів соціальних спільностей – націй, класів, соціальних груп, а також організацій, що їх представляють - партій, громадсько-політичних об'єднань тощо.
Таким чином, предметом соціології політики є політична свідомість і поведінка людей, які втілюються у діяльності держав і громадсько-політичних організацій, а також механізм впливу соціальних спільностей та утворених ними політичних інститутів на процеси функціонування політичної влади..
Відповідно до предмета соціології політики можна виділити її основні поняття. До них належать політика, влада, політичний інтерес політична свідомість, політична поведінка, політичні відносини.
Політика – (гр. вміння керувати державою) – це сфера діяльності людей, класів, соціальних груп, націй, яка пов’язана з завоюванням, утриманням і використанням влади, насамперед державної.
|
|
|
Ядром політики є влада.
Влада - це реальна здатність соціального суб’єкта здійснювати волю над іншими людьми, реальна здатність змінювати під своїм впливом за допомогою різних засобів поведінку інших людей.
До засобів здійснення влади належать закон, насильство, авторитет, переконання. Іншими словами, владою можна назвати реальний вплив на інших людей, спроможність заставити інших людей змінити свої погляди, бажання, переконання, поведінку і дії відповідно до інтересів і потреб суб'єкта влади, тобто заставити інших людей робити те, що хочеться суб'єктові влади. Таким чином, влада виражається через політичний інтерес її суб'єкта.
Політичний інтерес – узагальнені потреби, ідеальні прагнення соціальних груп та індивідів (саме вони можуть виступати суб’єктами влади) задовольнити свої вимоги у різних сферах життя суспільства, у першу чергу в політичній.
Політичні інтереси формуються на основі політичної свідомості.
Політична свідомість – це теорії, ідеї, погляди та інші компоненти суспільної свідомості, в яких .індивід, соціальна група, клас, нація, суспільство в цілому усвідомлюють свої політичні інтереси, формують політичні цілі і завдання.
Інакше кажучи, політична свідомість - це усвідомлення реального стану політичної сфери і своїх власних політичних інтересів.
Політична поведінка — це активність індивідів, груп, організацій у сфері політичних відносин, пов'язана з впливом на владу чи протидією її реалізації.
Політичні відносини— це вид соціальних відносин, що проявляється у взаємодії різних соціальних спільностей (націй, народів, класів) та створених ними організацій у процесі формування, утвердження і реалізації політичної влади.
Соціологія політики покликана виконувати такі функції:
• теоретико-пізнавальну, що пов'язана з виробленням наукової інформації про політичні процеси та явища;
• прогностичну, яка проявляється у прогнозуванні політичних змін виділенні зон політичної напруги, запобіганні можливим конфліктам;
• прагматичну, пов'язану з розробкою шляхів, методів, способі забезпечення соціальної злагоди різних соціальних груп, рухів сил; розробкою технологій запобігання кризових ситуацій; пошуком шляхів виходу із конфліктів, що виникли;
• соціалізації, що пов'язана з залучення громадян до демократичної системи політичних цінностей.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 278; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!