МЕТОДИ І МЕТОДИКИ ПОЛІТИКО-СОЦОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Серед основних методів дослідження політичного життя, якими найчастіше користувалася соціологія політики моменту свого виникнення і користується зараз можна виділити такі:
• вивчення впливу економіки, культури та інших факторів на політичні процеси;
• аналіз ролі соціальних спільностей (класів, соціальних груп, націй) в політичному житті;
• структурно-функціональний аналіз політичних інститутів (держав, партій, громадських організацій);
• системний аналіз великих і малих політичних структур;
• порівняльний метод;
• комплексний аналіз політичного управління і керівництва суспільством;
• аналіз політичної динаміки;
•метод політичного планування і прогнозування.
З початку 60-их років XX ст. методологія соціології політики виходить на новий етап свого розвитку. Сприяли цьому два чинники, взяті соціологією політики на озброєння: дослідження соціології в засобах емпіричного дослідження та зближення предметів соціології політики та політології. У зв’язку з цим широкого застосування набули математичні методи дослідження політичної активності (зокрема електоральної поведінки), точні методи оцінки диспозицй та політичної мотивації респондентів, лабораторні експерименти та соціальне моделювання, зокрема стосовно моделей прийняття оптимальних політичним рішень, прогнозування політичних дій тощо. Також поширилось застосування структурно-функціонального аналізу, адаптованого політологами до тлумачення політичної системи суспільства, її структури та функцій. Теорії конфліктів - до вивчення напруженості та взаємодій, контрольованої еволюції політичних відносин (Р. Дарендорф). Спільно з політологами розроблено теорії аналізу політики в контексті структурних соціальних змін, функціонування політичних інститутів, вивчення політичних процесів як суспільно-політичних, тобто шляхом практичного дослідження особистостей та соціальних груп у всій сукупності їх взаємин - соціальних, політичних, психологічних тощо.
|
|
|
На сучасному етапі продовжується пошук дієвих методів політико-соціологічних досліджень, проводиться подальша розробка методології політичної соціології.
ГАЛУЗЕВІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІОЛОГІЇ ПОЛІТИКИ
Ми вже згадували про те, що соціологія політики вивчає функціонування влади і вплив її на різні процеси, що відбуваються в політичному житті суспільства. Втім, ці загальні принципи стосуються діяльності різних за змістом політичних об'єднань та структур та різного роду соціальних відносин, що складаються у сфері політики. Тому соціологія політики поділяється на ряд відносно самостійних галузевих теорій соціології політики, що вивчають різні аспекти політичного життя, кожна з яких втім базується на засадах загальнотеоретичної політичної соціології.
|
|
|
Підсистемами соціології політики є такі галузі її досліджень як:
• соціологія держави;
• соціологія політичних рухів, політичних партій та партійних систем;
• соціологія міжнародних політичних відносин;
• соціологія політичної культури;
• соціологія влади;
• соціологія політичної поведінки та інші.
Розглянемо деякі основні галузеві теорії соціології політики, такі як соціологія держави; соціологія політичних рухів, політичних партій та партійних систем; соціологія міжнародних політичних відносин.
СОЦІОЛОГІЯ ДЕРЖАВИ
Соціологія держави - це галузь соціології політики, яка вивчає проблеми походження, розвитку і функціонування державної влади, її вплив на соціальні процеси, що відбуваються в політичному житті суспільства.
Ця галузь соціології політики досліджує:
• походження, розвиток і функції держави;
• типи і форми держав у їх взаємозв'язку з соціально-економічним ладом;
• склад, структуру і функції державного апарату.
|
|
|
Якою б держава не була за розмірами, формою правління чи територіальним устроєм, вона, з одного боку, виявляє волю домінуючої частини населення, що користується і розпоряджається державною владою, з другого боку виконує ряд важливих функцій (правову, організуючу, захисну тощо), які життєво необхідні всьому суспільству, входять в сферу політичних інтересів будь-якого члена суспільства.
Держава – це форма відносин між людьми, що створюється для забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючої частини населення в соціально неоднорідному суспільстві з метою збереження його цілісності, безпечного існування, задоволення загальносоціальних потреб.
Держава як соціально-політичний інститут виникла в період розпаду первіснообщинного родоплемінного ладу, її розвиток тривав протягом тривалого історичного періоду.
Польський політолог С. Ерліх виділяє чотири головні риси, які відрізняють державу від додержавних общинно-племінних організацій:
а) виникнення публічної державної влади;
б) територіальний поділ населення, при якому вже не враховуються кровні зв'язки;
в) поява групи людей, професією яких стало управління, а не продуктивна праця, тобто виникнення державного апарату;
|
|
|
г) поява різного роду податків.
Існують різні погляди на походження держави. На протязі всього періоду розвитку соціально-політичної думки виникли ряд теорій, які по різному пояснюють походження держав. Серед них можна виділити:
• теологічну теорію, за якою поява держави - це Божа воля;
• патріархальну теорію, згідно якій влада правителя в державі є продовженням влади батька в сім'ї;
• договірну теорію, яка доводить, що держава - результат договору між людьми, за яким одні погодилися підкорятися іншим, а ті, в свою чергу, зобов'язалися захищати перших;
• психологічну теорію, прихильники якої доводять, що держава виникає в результаті психологічних особливостей різних людей, серед яких деякі мають психологічну потребу панувати над іншими, а деякі, ті, що не відзначаються сильною психологічною волею, потрапляють під вплив перших;
• насильницьку теорію, згідно з якою держава виникає як результат насильницького захоплення одного племені іншим;
• марксистську теорію, за якою держава виникає разом з поділом суспільства на класи;
• космічну теорію, яка трактує державу як вид суспільно-політичної організації, принесений з космосу розумними істотами.
Держава як суспільно-політична організація покликана виконувати такі функції як:
• регулювання політичного, економічного і духовного життя;
• захист прав людини;
• сприяння розвитку освіти і науково-технічного прогресу;
• забезпечення обороноздатності країни і захисту її кордонів;
• забезпечення співробітництва з іншими народами та інші.
Ці функції в різні періоди розвитку держав виконують не однаково важливу роль.
Наступним важливим предметом дослідження соціології держави є форма держави.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 265; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!