Рання та ситуативна профілактика злочинів
На ситуаційному рівні виділяються два основних види заходів з попередження злочинності, це заходи безпеки, що утрудняють вчинення злочину, і заходи, що знижують зацікавленість у скоєнні злочину.
Фізичне середовчище, в якому існує людина, поставляє як жертви, так і цілі, які ставлять перед собою злочинці. В результаті образ життя, навколишнє середовище, соціально-економічна структура суспільства, включаючи демографію, географію, урбанізацію та індустріалізацію, охорона здоров'я і освіта, а також правові та політичні інститути, створюють ситуаційне середовище злочинів. Число потенційних злочинців і їхні мотиви, також частково визначаються соціально-економічною структурою суспільства через багато механізмів (відчуження, субкультурні впливи, відсутність турботи і брак любові, безробіття, труднощі в отриманні вищої освіти і т. д.).
Виділяються такі методи попередження злочинності в області ситуаційної профілактики:
1. Контроль доступу до простору, що захищається. До таких заходів можна віднести відеоспостереження, огорожа автомобільних стоянок, введення ПІН кодів, складна система ідентифікації, наприклад, в Лондоні в деяких районах допускається запис телефонних розмов.
2. Фізичні бар'єри. Найчастіше досить ефективним способом зниження злочинів стають додаткові замки, сейфи, екрани спостережень, замки на кермі автомобіля і ін.
3. Управління можливими знаряддями злочинів. Вилучення ножів, різних видів зброї, скляних пляшок на транспорті, в магазинах і стадіонах, використання пластмасою посуду в місцях скупчення народу, обмеження в часі та географії продажу спиртних напоїв.
|
|
|
4. Ізоляція потенційних правопорушників. Організована доставка уболівальників на стадіони та рознесення прибуття уболівальників-супротивників, скорочення кількості припаркованих автомобілів в безпосередній близькості від кіосків і дрібних магазинів, вдосконалення управління дорожнім рухом по запобігання заторів, обмеження швидкісного руху, часта установка (дублювання) знаків дорожнього руху.
5. Скринінг документів, квитків, штрих-кодування, введення електронних баз даних.
6. Спостереження. Формальні спостереження здійснюється з боку міліції, охоронців, основною функцією яких є стримування загрози потенційних правопорушників. Також до такої форми спостереження вдаються і менеджери (в магазинах, на виставках).
7. Додаткова підсвічування в магазинах, будинках, банках.
8. Скорочення спокус, що провокують злочини: рекомендації з використання особистих прикрас в темний час доби, недопущення входу сторонніх осіб в приватне житло, зберігання навігаторів та інших предметів поза автомобілем, використання пін-кодів на всій електронній техніці, щоб при крадіжці їй не можливо було користуватися.
|
|
|
9. Стимулювання совісті. Таблички на складах і в магазинах «Йде відеоспостереження», «Куріння заборонено». Використання телебачення для антирекламних цілей, наприклад, показу злочинів, скоєних під дією алкоголю, наркотиків.
Спеціалізовані суб’єкти попереджувальної діяльності
Суб’єктами діяльності з попередження злочинності є юридичні й фізичні особи, які здійснюють таку діяльність. До них належать органи виконавчої влади, адміністрація державних, колективних та приватних підприємств, установ, організацій, громадські організації й утворення, приватні особи, приватні розшукові та охоронні установи.Суб’єктів попередження злочинності поділяють на три основ-ні групи. До першої групи належать суб'єкти загальносоціальної профілактики — державні, регіональні та місцеві органи влади й управління, а також громадські формування, які не виконують безпосередньо правоохоронних завдань (міністерства, департаменти, органи місцевого самоврядування, партії, профспілки, церква та ін.).
До другої групи належать суб'єкти спеціально-кримінологічної профілактики:
|
|
|
- державні органи, що виконують правоохоронні функції (Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України — СБУ, прокуратура, Державна податкова адміністрація, Державний департамент з питань виконання покарань, суд та ін.);
- державно-громадські органи, що виконують правоохоронні функції (служби у справах неповнолітніх, комісії у справах молоді, спостережні, адміністративні комісії та ін.);
- приватні й громадські структури та організації, що сприяють виконанню правоохоронних завдань (загони самооборони, добровільні народні дружини, товариські суди, приватні розшукові й охоронні підприємства).
Третя група об’єднує суб'єктів, які здійснюють індивідуальну профілактику — працівники державних правоохоронних органів (дільничні інспектори міліції, оперуповноважені служб карного розшуку, державної служби боротьби з економічною злочинністю, кримінальної міліції у справах неповнолітніх таін.) та інших державних установ і організацій (наприклад, спеціальних навчальних закладів для неповнолітніх правопорушників), а також окремі громадяни (громадські інспектори державної автоінспекції та ін.).
Запропонований розподіл суб’єктів на групи за рівнем профілактики умовний, оскільки окремі аспекти індивідуальної, спеціально-кримінологічної та загально-соціальної профілактики стосуються в діяльності кожної із зазначених груп. Крім того, перелічені суб’єкти перебувають у взаємодії.
|
|
|
На думку А. Зелінського, класифікувати суб’єктів профілактики необхідно з урахуванням місця, яке попередження злочинності посідає серед функціональних обов’язків суб’єктів профілактики. На цій підставі вчений поділяє суб’єктів профілактики на спеціалізованих і неспеціалізованих.
Спеціалізованими суб'єктами є державні правоохоронні органи, а також недержавні об'єднання і організації, створені для охорони правопорядку, приватних осіб та підприємств; спеціалізовані комісії і комітети, що створюються на різних рівнях виконавчої влади для планування, координації та здійснення спеціально-кримінологічного попередження злочинності (Координаційний комітет боротьби з організованою злочинністю та корупцією при Президентові України, Національна координаційна рада боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України, Координаційні комітети боротьби з організованою злочинністю та корупцією в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі). Органи місцевого самоврядування також створюють комісії, що виконують профілактичні функції — комісії у справах молоді, спостережні, адміністративні та ін.
До числа суб’єктів, для яких запобігання злочинності є однією з головних функцій у межах правоохоронної діяльності, належать правоохоронні органи, їх підрозділи і служби. Серед них — органи прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державна контрольно-ревізійна служба, рибоохорони, державна лісова охорона, інші органи, які здійснюють правозастосовні і правоохоронні функції.
До спеціалізованих громадських суб’єктів належать загони самооборони, добровільна народна дружина, товариські суди та інші громадські формування, основне завдання яких полягає в попередженні злочинності й охороні громадського порядку.
До неспеціалізованих суб'єктів належать всі інші структури, що здійснюють функції управління економікою, обороною, освітою, культурою та іншими сферами життя суспільства.
69. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
До числа неспеціалізованих суб'єктів попередження злочинності відносяться первинні осередки громадянського суспільства: сім'я, трудові та навчальні колективи, утворені ними об'єднання громадян чи органи громадської самодіяльності. Ці суб'єкти, безпосередньо впливаючи на людину, умови його життя та виховання, знімають криміногенні ситуації, запобігають злочину, з'ясовують і усувають їх причини і умови.
Сім'я, особливо на ранніх етапах формування особистості, відіграє вирішальну роль в попередженні злочинності. Вона може ефективно попереджати, а неблагополучна сім'я породжувати злочинність. Історичний досвід свідчить про те, що в тих суспільних системах, де є культ сім'ї, батьків і дітей, рівень злочинності нижче. Сім'я як суб'єкт запобігання злочинам успішно діє при добре налагодженому взаємодії з навчально-виховними, дитячими установами, службою опіки та піклування, профілактичними структурами місцевих органів влади та правоохоронних органів.
Трудові та навчальні колективи - наступне первинна ланка суспільства, в якому вирішуються його людські проблеми. Особливістю проведеної в них індивідуального та спеціалізованої профілактики є використання особливостей трудового процесу як форми виховання людини. На основі трудових колективів громадяни можуть створювати громадські об'єднання для попередження злочинів окремими групами осіб (неповнолітніми, наркоманами і т. д.), для профілактики окремих видів злочинів.
Певний внесок у попередження злочинності вносять різні громадські формування: політичні партії, рухи, фонди, релігійні організації. Так, все активніше виявляють себе релігійні конфесії, представники яких займаються виховно-профілактичною роботою із засудженими, проводять благодійні акції у відношенні жебраків, осіб без певного місця проживання, інших соціально невлаштованих груп населення Козачі формування активно беруть участь в охороні громадського порядку, попередження злочинів на вулицях , у громадських місцях, у сфері побуту.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 138; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!