Форми участі громадськості у протидії злочинності в Україні



Тісний зв'язок спеціалізованих суб'єктів протидії злочинності з сім'єю, населенням і громадськими організаціями забезпечує досить високу ефективність запобіжної практики. Сім'я, громадські, релігійні організації, ради профілактики, козацькі організації, фонди, рухи та багато інших організацій громадського контролю займаються виховною профілактичною роботою. Досить сказати, що понад двісті громадських організацій задекларували в своїх статутних документах діяльність щодо запобігання і протидії корупції й злочинності. Всі ці суб'єкти в змозі вирішувати завдання ранньої та посткримінальної профілактики.

Що ж до окремих громадян, то в Конституції України, інших законодавчих актах (кримінальне, кримінально-процесуальне, адміністративне законодавство) є норми, які встановлюють обов'язок і правомірність дій громадян при захисті інтересів держави, власних законних інтересів та прав, прав інших громадян від злочинних посягань. Соціальна активність громадян у сфері запобігання злочинності полягає в: а) участі у діяльності громадських організацій; б) участі у діяльності трудових колективів; в) неформальній реалізації громадського обов'язку. Форми останньої можуть бути такі: сприяння усуненню криміногенних явищ і процесів у різних сферах господарювання, управління; заяви про відомі факти готування до злочинів; реалізація права на необхідну оборону, крайню необхідність, затримання особи, яка вчинила злочин; сприяння запобіганню рецидиву злочинів з боку засуджених (шефська допомога, наставництво тощо).

Форми й методи роботи громадських формувань, їх права та обов'язки визначені у законах України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» та «Про засади запобігання та протидії корупції» досить повно.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону" громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону відповідно до своїх статутів мають соціальні, політичні, культурні, виховні та інші суспільно корисні цілі. Органи Держави надають підтримку таким громадським формуванням у їх соціальнокорисній діяльності, а громадські формування з охорони громадського порядку беруть участь у реалізації завдань і функцій органів державної влади. Багато таких громадських формувань здійснюють виховну роботу, організують культурне дозвілля своїх членів, ведуть боротьбу з дитячою бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх, безпосередньо беруть участь у забезпеченні правопорядку.

Найважливішу допомогу органам державної влади та місцевого самоврядування у забезпеченні охорони громадського порядку та суспільної безпеки, у профілактиці правопорушень і протидії злочинності надають органи, що створені на засадах громадської самодіяльності (зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції, асоціації громадських формувань тощо). Метою цих органів є спільне розв'язання різних соціальних проблем, що виникають у громадян за місцем проживання, роботи або навчання, задоволення потреб необмеженого кола осіб, інтереси яких пов'язані з досягненням статутних цілей і реалізацією програм, що прийняті на зборах органів.

Громадські формування з охорони громадського порядку формуються з ініціативи громадян, які заінтересовані у вирішенні проблем профілактики злочинів і планують свою діяльність на основі самоврядування відповідно до статуту, що приймається на зборах засновників. Такі формування не мають над собою вищих органів або організацій. У разі державної реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку воно набуває прав та бере на себе обов'язки юридичної особи відповідно до статуту.

Організаційними формами громадських формувань з охорони громадського порядку є ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети, органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), об'єднання, зібрання громадян, інші форми народовладдя. Виховну роботу серед молоді проводять ради сприяння родині та школі, батьківські комітети, ради ветеранів війни та праці, громадські вихователі неповнолітніх та ін. Ці формування складаються із представників громадських об'єднань і громадян.

Діяльність ряду громадських формувань безпосередньо пов'язана з профілактикою правопорушень, охороною правопорядку. Так, громадські вихователі служб у справах дітей спільно з органами внутрішніх справ, педагогічними колективами, адміністраціями підприємств, установ і організацій, громадськими організаціями за місцем навчання та проживання неповнолітнього, лікарями й іншими фахівцями надають допомогу батькам або особам, що їх заміняють, у вихованні неповнолітніх.

Функції щодо надання, на постійній договірній основі, послуг фізичним і юридичним особам у захисті прав і законних інтересів клієнтів здійснюються особами (організаціями), що займаються приватною охоронною діяльністю.

У деяких областях утворені та діють координаційні ради (центри) соціально-профілактичної спрямованості". До їх складу входять голови рад ветеранів війни та праці, представники підприємств, установ і організацій, працівники правоохоронних органів. Ці центри вирішують завдання щодо профілактики правопорушень, проводять виховну роботу з неповнолітніми, надають іншу допомогу органам внутрішніх справ. Фінансове й матеріально-технічне забезпечення соціально-профілактичних центрів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

Громадські формування безпосередньо беруть участь в охороні громадського порядку та профілактиці злочинів. Важлива роль в охороні громадського порядку, у забезпеченні безпеки суспільства та протидії злочинності та іншим правопорушеннями належить спеціальним громадським формуванням: добровільним народним дружинам з охорони громадського порядку; товариським судам; громадським пунктам охорони правопорядку; позаштатним співробітникам міліції, громадським помічникам дільничного інспектора міліції тощо.

Громадські формування, з якими взаємодіє міліція, можна поділити на дві групи. По-перше, це ті, які спеціально були створені для боротьби з правопорушеннями, охорони порядку та захисту прав громадян. До них відносять: ради громадських пунктів охорони порядку, ради профілактики правопорушень трудових колективів, добровільні народні дружини і їх спеціалізовані формування, товариські суди, їх внесок у правоохоронну практику оцінюється, насамперед, рівнем і ефективністю боротьби з правопорушеннями, станом охорони громадського порядку па територіях і в сферах їх функціонування.

По-друге, це ті, для яких охорона громадського порядку, захист прав громадян, боротьба з правопорушеннями виступає як функція, супутня їх основній господарській або соціально-культурній діяльності. До них відносять: громадські, селищні, сільські, вуличні, квартальні, дільничі, домові комітети; ради ветеранів війни і праці; батьківські комітети; агітаційні колективи по роботі серед населення і інші. Беручи участь у рішенні інших важливих питань державного і суспільного життя, ці формування водночас займаються і правоохоронною діяльністю.

 


Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!