Латентна злочинність: поняття та методика її аналізу



Розглядаючи злочинність як соціальне явище й оперуючи її кількісними та якісними характеристиками, ми підкреслю­вали, що для отримання точних відомостей потрібно зверта­тись до статистичної звітності правоохоронних органів.

Кожному практичному працівникові добре відомо, що до статистичної звітності потрапляють не всі скоєні злочини, а тільки частина з них, решта незареєстрована й становить, таким чином, латентну злочинність.

Латентна злочинність - це сукупність передбачених кримінальним законом діянь, які з різних причин не були взяті до уваги органами внутрішніх справ, прокуратурою, службою безпеки та судом.

Суспільна небезпека латентної злочинності полягає в тому, що:

• питання боротьби з латентною злочинністю не беруться до уваги і не плануються, а тому не можуть бути ефективними;

• вона зменшує ступінь достовірності прогнозів злочинності, утруднює визначення напрямків боротьби з нею;

• якщо при розкритих злочинах спричинення матеріаль­них збитків частково відновлюється, то в разі прихованих -вони не тільки не відновлюються, але немає навіть процесу­альних шляхів для цього;

• почуття безкарності заохочує осіб, які скоїли тяжкі зло­чини, продовжувати свою злочинну діяльність, тобто сприяє зростанню злочинності, зокрема, рецидивної;

• латентна злочинність, оскільки вона все ж "помічається" дов­колишніми, руйнує їхні моральні та правозаборонні бар'єри;

• під її впливом деякі члени суспільства стають на злочин­ний шлях;

• складає хибне враження про фактичні обсяги злочинності, її рівень, структуру, динаміку, про величину й характер шкоди, завданої злочинністю;

• заважає реалізації принципу невідворотності відповідаль­ності за вчинені злочини;

• підриває авторитет правоохоронних органів держави;

• знижує активність громадян у боротьбі зі злочинністю;

• сприяє зростанню соціальної напруги в суспільстві;

• сприяє процесам самодетермінації злочинності.

У науковій юридичній літературі розрізняють латентність трьох видів: природну, штучну та пограничну.

4.Природна латентність — це сукупність тих випадків, коли факт злочину був, але він не став відомим правоохоронним орга­нам. Наприклад, неповідомлення потерпілих про злочин.

5.Штучна латентність - факт злочину відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік, щоби створити враження успішності боротьби зі злочинністю.

6.Погранична латентність - факт злочину стався, але по­терпілий не усвідомлює цього (приміром, пожежі, кишенькові крадіжки).

Практика діяльності правоохоронних органів дає підстави виокремити три рівня латентності:

4) низький - очевидно вчинені тяжкі злочини, інформація про які швидко поширюється (вбивства, розбійні напади, грабіж тощо);

5) середній - злочини, вчинення яких не є таким очевидним, як при низькому рівні латентності. Потерпілі з різних причин не звертаються за захистом до правоохоронних органів, хоча й не приховують факту вчиненого злочину (незначна шкода, завдана злочином; відсутність віри в можливість розкриття зло­чину правоохоронними органами; злочини проти особи тощо);

6) високий—злочини, про вчинення яких у більшості випадків відомо тільки злочинцю й потерпшому, крім того останній зацікав­лений у приховуванні факту злочину з різних мотивів (сором'яз­ливість, наявність хвороби, корисливі мотиви, шахрайство, хабар­ництво, статеві злочини тощо). Ця категорія злочинів через їхню неочевидність та практично "нульову" активність з боку по­терпілого має найменшу інформативність і найвищу латентність.

Під причинами латентності злочинів необхідно розуміти сукупність обставин соціального, правового, особистого й іншого характеру, що перешкоджають виявленню, реєстрації та об­лікові злочинів, а також їх розкриттю, зокрема й забезпеченню повноти й усебічності їх розкриття. Під обставинами соціаль­ного характеру необхідно також розуміти й недоліки в діяль­ності правоохоронних і судових органів, до обов'язків яких входять виявлення, реєстрація злочинів і осіб, які їх вчинили, а також здійснення правосуддя.

Існують об'єктивні та суб'єктивні фактори, що зумов­люють існування латентної злочинності:

до об'єктивних належать: середовище й обставини, в яких здійснюються злочини. Приміром, специфічні недоліки у звітності та контролі, що перешкоджають розкриттю злочинів, здійснених посадовими особами; відсутність письмових і речових доказів; віддаленість від населених пунктів або людних місць при вбивствах, зґвалтуваннях, розбоях та ін.

до суб'єктивних належать: небезпечність особи, що скоїла злочин; бажання приховати свою злочинну діяльність; небажання потерпілого повідомляти про злочин; недоліки в роботі правоохоронних органів тощо.

Для виявлення латентної злочинності використовують за­гальні та спеціальні методи.

До загальних методів належать: виявлення громадської думки про стан латентної злочинності; експертна оцінка при опиту­ванні спеціалістів; вивчення документів правоохоронних органів, фінансово-ревізійного контролю, медичних закладів та ін.

Спеціальні методи - це, зокрема, такі: аналіз динамічних рядів злочинів; дослідження періоду від їх вчинення до роз­криття та прийняття санкцій; екстраполяція; системно-структур­ний аналіз тощо.

Чітке виявлення об'єктивних і суб'єктивних обставин по кож­ному злочину сприяє здійсненню необхідних заходів щодо ослаблення таких явищ у майбутньому. Латентну злочинність необхідно виявляти, щоб:

- володіти інформацією про реальний стан злочинності на території обслуговування,

- визначати справжню структуру злочинності;

- мати чітке уявлення про тенденції в динаміці злочинності;

- визначати розмір збитків, заподіяних державі та громадянам;

- виявляти обставини, що породжують злочинність, і ви­значати шляхи їх усунення;

- прогнозувати та планувати боротьбу зі злочинністю. Традиційно боротьба зі злочинністю будується без взяття до уваги латентної злочинності, а щоб досягти певних успіхів, необхідно зважати на її стан.

 

15. Кримінологічна характеристика злочинності в СРСР (1917-1991 p.p.).

У період з жовтня 1917 р. по 1961 р., до корінної реформи карного законодавства (1958-1961 р.) злочинність у країні перетерплювала істотні зміни. На злочинність першого десятиліття найбільший вплив робили причини й умови, пов'язані з обстановкою й наслідками першої світової війни, революції й громадянської війни. В одну мить звалилися багатовікові суспільні, державні, правові, релігійні підвалини суспільства. Практично всі жителі країни були утягнені в кримінальний вир або як злочинці (співучасники), або жертви злочинів. Прямими й непрямими його жертвами (потерпілими) стали від третини до половини населення. У роки громадянської війни велике поширення одержали бандитизм, масові безладдя, значно зросло число тяжких злочинів проти особистості, розбоїв, грабежів, крадіжок. Широкі масштаби прийняла економічна злочинність - спекуляція, контрабанда, шахрайство.

Із закінченням громадянської війни й переходом до нової економічної політики в динаміку злочинності виявляється припинення темпів її росту, були наявні тенденції до зниження. Скоротилася майнова злочинність. Основною передумовою зниження злочинності була нормалізація, що почалася, економічного життя, так само як і всій обстановці в країні.

У період непу значно зросло число економічних злочинів власників і службовців приватних контор, магазинів, ресторанів і т.д. Серед інших злочинів найбільше поширення одержали хуліганства, крадіжки, самогоноваріння.

Частка злочинності неповнолітніх значно знизилася й, за даними карної статистики, була щодо невеликої (3-5%).

В 1926-1929 р. продовжує проявлятися тенденція до зниження рівня злочинності, хоча й нерівномірно.

З початку 30-х років у житті суспільства стали усе більше проявлятися закономірності й тенденції, властиві тоталітарним режимам з їхнім всеосяжним контролем за поводженням людей, повною економічною залежністю громадян від держави, ідеологічною однодумністю, приматом держави над особистістю. До того ж численні злочини правлячої верхівки залишалися невиявленими й безкарними. Цими й деякими іншими причинами порозумівався порівняно невисокий рівень злочинності в 30-х роках.

У роки війни з гітлерівською Німеччиною (1941-1945 р.) злочинність здобуває виражений характер "воєнізації". Ростуть дезертирство, інші типові військові злочини в умовах бойової обстановки й тилу. Економічні нещастя пожвавили корисливу-насильницьку злочинність (розбої, грабежі), а також крадіжки, спекуляцію.

Післявоєнна розруха, безхатність, безпритульність привели до росту як майнових і господарських, так і насильницьких злочинів. Соціальна дезадаптація частини демобілізованих, осіла в руках населення вогнепальна зброя сприяли сплеску корисливої-насильницької злочинності, у тому числі бандитизму.

У наступні роки тенденція економічної й соціальної стабілізації обумовила певне зниження злочинності. Однак із другої половини 50-х років знову починають переважати негативні характеристики динаміки злочинності.

Протягом трьох десятиліть (з 1961 року) існування в СРСР системи реєстрації фактів злочинів і трьох десятиліть (з 1966 р.) - осіб, їх що зробили, визначальною тенденцією був ріст статистичного числа фактів й осіб.

Якщо судити за даними статистики й кримінологічних досліджень, у динаміку злочинності відзначалися чотири тенденції, що відповідають чотирьом тепер уже різним історичним періодам.

1. Із середини 60-х і до першої половини 80-х років (1966-1985 рр.) ішло наростання злочинності, причому кожні п'ять років приріст середніх коефіцієнтів злочинності майже подвоювався. На різкий зліт числа зареєстрованих злочинів в 1983 році вплинуло підвищення вимогливості до реєстраційної дисципліни. У цілому ж цифри злочинності свідчили про те, що криза суспільства наростала, злочинність збільшувалася й ставала усе більш суспільно небезпечною.

2. Період перебудови характеризувався суперечливими процесами: в 1986-1987 роках - зниженням ситуативної, залежної від пияцтва частини злочинності з одночасним ростом навмисної, корисливої її частини, з 1988 року - інтенсивним наростанням злочинності. Значний річний приріст злочинності в 1989 році почасти порозумівався більше повною, чим раніше, реєстрацією наприкінці 1988-1989 року нерозкритих злочинів. Однак й в 1990 році при колишній реєстраційній політиці річний темп приросту числа зареєстрованих злочинів був дуже високим. Процеси криміналізації суспільства стали виходити з-під контролю держави.

Якщо на 100 000 особи у віці 14 років і більше в 1966 році доводилося 626 зареєстрованих злочинів й 667 виявлених злочинців, то через двадцять років розвитку кризи існуючої в СРСР соціалістичної системи, в 1985 році, фіксувалося вдвічі більше зареєстрованих злочинів на ту ж чисельність населення й у півтора разу більше виявлених злочинців, а ще через десять років перебудови й реформ коефіцієнт по фактах злочинів збільшився вдвічі, і знову більше скромним на цьому тлі був приріст розміру коефіцієнта по виявлених злочинцях. Усе більше збільшувався розрив між коефіцієнтами по фактах й особам.

 

16. Кримінологічна характеристика злочинності в Україні на сучасному етапі (1991-2009 p.p.).

Сучасні тенденції вчинення злочинів свідчать про значне перевищення темпів приросту злочинності надекономічним та культурним розвитком суспільства. Спостерігається неухильне збільшення частки корисливих злочинів, зменшення залежності між економічним розвитком держави та рівнем вчинення злочинів, обезцінення ролі установ виконання покарань у моральному перевихованні злочинців. При проведенні комплексного кримінологічного аналізу варто враховувати показники впливу економічних, демографічних та соціальних факторів. Так, процеси старіння нації, переміщення населення (міграція-еміграція), значного зростання кількості жінок в демографічній структурі населення, масової урбанізації здійснюють значний вплив на показники розвитку злочинності.

Так, в якості одного із таких станів злочинності можна виділити загальне її зростання. На сьогодні, тільки органи МВС щорічно реєструють близько 3,5 млн заяв про скоєння злочинів. В даному контексті доцільно враховувати як соціальні (активний переїзд в Україну іноземних громадян), так і моральні (втрата життєвої стабільності) . При цьому необхідно враховувати ступінь латентності злочинів, який приблизно у 2-3 рази перевищує статистичні показники вчинення злочинів.

Однією з небезпечних тенденцій розвитку злочинності є збільшення злочинів проти життя й особи. Вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи займає вагому частку у структурі злочинності. Проте, за даними статистики МВС на 2011-2012 роки, динаміка даних злочинів зменшилась на 0,1% порівняно з попереднім роком. Втім, таку цифру не можна вважати гарантуючим показником, оскільки: 1)0,1% міг скластися внаслідок механічного руху населення чи смертності; 2)даний показник є надто низьким, щоб враховувати його при аналізі злочинності; 3)важкість розкриття таких злочинів сприяє можливості заниження органами статистичних даних [2].

Разом з тим активних розмахів набувають злочини у сфері господарської діяльності (динаміка зростання до 19,2%). Це такі порушення права як: контрабанда, порядку зайняття господарською та банківською діяльністю, заняття забороненими видами господарської діяльності, фіктивне підприємництво та низка інших. Вважаю, що стрімке зростання частки господарських злочинів у структурі злочинності пояснюється незначною підтримкою підприємництва, відсутності реально діючих заходів зі сторони держави. Доволі високий показник динаміки злочинів у зазначеній сфері свідчить про можливі тенденції зростання у наступних роках

Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів отримало в останні роки значного розповсюдження. У зв'язку з цим, порушуються тисячі кримінальних справ, а притягуються до відповідальності лише одиниці [3, с.3].

У зв'язк.у з настанням інформаційно-технічної ери суспільства, процес розслідування злочинів став більш легким, але разом з тим покращується технічна оснащеність злочинців, розширюється можливість їх доступу до нових правовідносин, про що свідчить активний розвиток транснаціональної кіберзлочинності, злочинів у сфері інформаційної безпеки. І хоча статистика свідчить про зменшення динаміки злочинності (до 31%) порівняно з попереднім роком, проте такі злочини стають все менш розслідуваними, а згодом й латентними.

Статистичний аналіз корисливих злочинів відображає порівняно незначну динаміку росту - 6. 6% у порівнянні з минулим роком. Це свідчить про байдуже ставлення осіб до свого майна, а також про низьку віктимологічність потерпілих - зазвичай це особи похилого віку, або із фізичними вадами.

У зв'язку з недбайливим ставленням осіб до правил безпеки виробництва, в порівнянні з 2011 роком, показник динаміки злочинності зріст на 5.8%. Схожу позицію займають злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (7,2%). Тим не менше, оскільки такі злочини обумовлені поведінкою осіб з технічними приладами, за умови подолання несправності засобів, підвищення уваги працюючих, можливе зниження частки цих злочинів.

Наступною характеристикою сучасної злочинності є зростання її групового характеру і особливо організованості. При цьому посилюється професіоналізм, озброєність злочинців. Досить популярними тепер стали замовні вбивства, бандитизм, терористичні акти та ін. Особливе місце займає організована злочинність з корумпованими зв'язками. Так, у 2011 році виявлено таких 38 груп. Всього ж у тому році діяло на території України 395 організованих груп і злочинних організацій.

Щодо вікової категорії злочинності, то дедалі частіше суб'єктами злочинів стають особи 13-14 років, що обумовлено їх низькою психічною стійкістю, неструктурованістю вільного часу, відсутністю батьківського виховання. Так, чимало злочинців є вихідцями із інтернатів. Частіше стала проявлятись злочинність неповнолітніх дівчат, що є наслідком їх складного перехідного віку, відсутності моральних і релігійних норм молоді.

Таким чином, основні тенденції злочинності відображають можливе збільшення частки латентних злочинів, інтенсивне зростання корисливих та інформаційних, збільшення кількості неповнолітніх злочинців.

Динаміка злочинності в Україні за роки незалежності

1991

405516

1992

480478

1993

539299

1994

571891

1995

641860

1996

617262

1997

589208

1998

575982

1999

545416

2000

553594

2001

503676

2002

450661

2003

559253

2004

517756

2005

485725

2006

420900

2007

401293

2008

384424

2009

434678

2010

500902

2011

515833

 


Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 366; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!