Виробництво пиломатеріалів: сировина, способи розпилювання, види пиломатеріалів.



Сировиною для лісопильного виробництва є колоди хвойних і листяних порід, що називаються пиловником. Вимоги до якості і розмірів пиловочних колод обумовлені відповідними технічними умовами і Д.С.Т.У. на пиломатеріали. По якісних признаках деревина ділиться на ділову і дров'яну. Однак і в дров'яній деревині, крім повністю гнилих колод і полін, є значна кількість ділової деревини, придатної для переробки на продукцію. В діловій деревині пиловника допускаються деякі вади. Наприклад, в 4- ому сорті пиловочної сировини хвойних порід, призначених для розпилювання на пилопродукцію для будівництва і інших потреб допускаються в тій чи іншій мірі майже всі види гнилі. Значні вади допускаються також і в сировині 2 і 3-ого сорту. В зв’язку з цими вимоги до сировини повинні співпадати з технічними умовами на дану пило продукцію. Якість пилопродукції значно залежить від технології розкрою, яка повинна бути направлена на видалення вад, що знижують якість.

В теплу пору року велике значення має зберігання сировини на складах в умовах, що попереджують появу синизни, загнивання, розтріскування. Синизні піддаються всі види пиломатеріалів, особливо сосна. Ця вада викликається грибком, що розвивається переважно в заболоні, куди потрапляє через тріщини і інші пошкодження. На хвойних породах гриби не розвиваються якщо вологість деревини нижча 22 – 30 % або вона залишилась такою, як була свіжозрубаною. Особливо швидко поститься деревина листяних порід. Без прийняття профілактичних мір деревина листяних порід швидко задихається, тобто в ній розпочинається процес руйнування. Встановлено, наприклад, що береза починає задихатися при температурі 5◦ тепла. Цей процес посилюється в червні – липні, коли добове потемніння перевищує 1см. З кожного торця. Настає друга стадія задихання – підпарювання і навіть мармурове забарвлення. У вересні вже появляється м'яка гниль.

Для підвищення стійкості деревини проти загнивання і синизни, а також проти пошкодження шкідниками потрібно видаляти із неї лишню вологу, або навпаки зберігати високу вологість.

Передбачені також і способи зберігання деревини:

1. Вологе зберігання колод основане на збереженні вологого стану деревини на протязі всього терміну зберігання, досягається штабелюванням нескореної сировини в щільних штабелях.

2. Дощування колод – змочування колод водою ( в літній період) при допомозі спеціальної постійної чи пересувної установки.

3. Водне зберігання колод у водоймах.

4. Сухе зберігання колод основане на доведенні деревини до повітряно – сухого стану і збереження цього стану на протязі всього терміну зберігання.

Для попередження торців колод з метою зменшення випаровування або поглинання вологи торці замазують спеціальними речовинами. Для захисту торців колод від сонячних променів їх затінюють щитами.

Види пиломатеріалів.

 Пилопродукцію отримують в результаті поздовжнього поділу колоди на частини і поздовжнього і поперечного розкрою отриманих частин. До продукції лісопильного виробництва відносяться пиломатеріали, заготовки, обапіл і шпали.

В залежності від місця випилювання із колоди пиломатеріали можуть бути серцевинними, центральними і боковими. Серцевинні пиломатеріали випилюють із центральної частини колоди. До центральних відноситься кожна із двох суміжних дощок (брусків, брусів), випелених із центральної частини колоди і розміщених симетрично осі (серцевини) колоди. Бокові пиломатеріали вирізають із бокової частини колоди. За боковими дошками іде обапіл.

По формі і розмірах поперечного претину розрізняють такі види пилопродукції:

1.Двохкантний брус з двома протилежними пластями, що отримують при розпилюванні чи фрезеруванні колоди з двох сторін.

2.Трьохкантний брус з трьома поздовжніми пропиленими поверхнями.

3.Чотирьохкантний брус, що має чотири пропилених поверхні.

4.Брус – пиломатеріал товщиною і шириною 100 мм. і більше

5.Дошка – пиломатеріал товщиною до 100 мм. і шириною більше подвійної товщини.

6.Обапіл – пилопродукція, яку отримують із бокової частини колоди яка має одну пропилену, а другу не пропилену або частково пропилену поверхні. Обапіл, у якого одна із поверхонь пропилена пропилена не більше чим на половину довжини називається – горбильним обапілом.

 

                                                           73

Обапіл, в якого одна з пластей пропилена більше чим на половину довжини називається дощатим обапілом.

7.Шпала – брус, призначений для використання в якості опор для рейсів залізничних шляхів. Шпала у вигляді чотирьохкантного бруса називається обрізною, у вигляді двухкантного бруса – не обрізною.

Способи розпилювання.

Розрізняють два способи поздовжнього розпилювання: індивідуальний і груповий. При першому способі колода розпилюється однією пилою, відрізуючи за прохід по одній дошці. При другому способі за один прохід одночасно відпилюються декілька дощок декількома пилами. Індивідуальний спосіб розпилювання використовується на круглопильних і стрічковопильних станках, а також на горизонтальних лісорамах.

Груповий спосіб розпиловки використовується на вертикальних лісорамах і на багатопильних круглопильних станках.

Група пил, встановлених на визначеній відстані одна від іншої, в порядку, що забезпечує розпилювання колоди на пилопродукцію визначених розмірів по товщині, а деколи і по ширині, - називається розрахунковим поставом. Відповідно, постав – це план (схема) розкрою колоди.

В залежності від технології розпилювання (числа проходів колоди через лісораму) розрізняють: розвальний постав і брусовий постав. При розвальному поставі колода проходить через лісораму один раз. При брусовому поставі колода проходить через лісораму два рази. При першому проході із нього випилюють один двохкантний брус (або два бруси в залежності від товщини і діаметра колоди) товщиною, що відповідає стандартній ширині пиломатеріалів, і бокові не обрізні дошки. При другому проході цей брус (чи бруси) розпилюють на дошки потрібної товщини.

Із центральної пропиленої частини бруса отримують чистообрізні дошки, з боків – необрізні дошки. Розпилювання з брусовкою порівняно з розпилюванням врозвал підвищує вихід пилопродукції дощатих розмірів на 2,2 – 5%, збільшує вихід високосортної продукції і забезпечує отримання значної кількості обрізних дощок, потрібних за специфікацією розмірів. Брусовий постав рекомендовано використовувати при розпилюванні колод діаметром від 18 см. і більше.

Тонкомірну сировину до 18 см., що розпилюється переважно на тонкі дошки брусувати не вигідно, їх потрібно розпилювати лише в розвал. Встановлено, що при брусовці тонких колод об'ємний вихід пилопродукції і інші техніко – економічні показники значно нижчі, чим при розпилюванні таких колод врозвал.

Крім вказаних основних способів застосовуються також і інші способи розкрою (на лісорамах, кругло пильних і стрчкових верстатах); брусово – сегментний – поєднання брусочки з залишенням двох периферійних сегментів, що підлягають індивідуальному розкрою; розвально – сегментний поєднання розвального способу з залишенням двох периферійних сегментів. Останній спосіб рекомендується для розпилювання товсто мірної сировини, в умовах виробництва цілих і клеєних деталей і щитів, при розкрої колод на резонансні пиломатеріали, які мають бути строго радіальними. В такому випадку сегменти розпилюють на сектори і із них випилюють радіальні дошки. Круговий спосіб розпиловки рекомендується при розпилові на однопильних круглопильних і стічкових верстатах фаутних колод із несправжнім ядром, серцевинною гниллю, що виходить на один чи на два торці колоди, і колод із великими сучками. При цьому способі колода повертається і при кожному його повороті від периферійної частини відпилюють здорову деревину.  


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!