Класифікація препаратів, що усувають тахіаритмії

1. Мембраностабілізуючі препарати: хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин, дизопірамід, фенітоїн (дифенін).

2. β-Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол, обзидан).

3. Засоби, що продовжують реполяризацію (β-адреноблокатори):аміодарон (кордарон).

4. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію): верапаміл (ізоптин, фіноптин).

5. Препарати калію: калію хлорид, панангін, аспаркам.

Мембраностабілізуючіі засоби порушують проникність іонів натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця.

Новокаїнамід (прокаїнамід) — протиаритмічний засіб швидкої дії. За хімічною будовою близький до новокаїну.

Застосовують при мерехтливій аритмії, шлуночкових формах пароксизмальної тахікардії та екстрасистолії, під час операцій на серці та великих судинах.

Побічна дія: при швидкому внутрішньовенному введен­ні — колапс, внутрішньосерцева блокада, головний біль, нудота, блювання, безсоння, алергія, симптоми системного червоного вовчака.

Хінідину сульфат — протиаритмічний засіб, що є ізомером протималярійного препарату хініну.

Застосовують для лікування стій­кої форми мерехтливої аритмії, шлуночкової екстрасистолії, та­хікардії за схемою.

Побічна дія: препарат високотоксичний, зу­мовлює зниження A/T, нудоту, блювання, порушення зору, слуху, появу висипки на шкірі, тромбоемболію, пригнічення серцевої діяльності.

Лідокаїн — місцевоанестезуючий засіб, що має виражену протиаритмічну активність. Застосовують при шлуночкових аритміях, у тому числі — на фоні інфаркта міокарда.

β-Адреноблокатори

Анаприлін (пропранолол, обзидан) порушує надходження іонів натрію у синусовому вузлі, уповільнює синусовий ритм.

Застосо­вують при синусових аритміях

 

Аміодарон (кордарон) — блокує кальцієві канали клітинних мембран, проявляє антагонізм до а- та β- адренорецепторів, виявляє властивості блокаторів кальцієвих та натрієвих каналів, сповіль­нює синусовий ритм, швидкість проведення імпульсів по всіх ділянках провідної системи серця. Розширює вінцеві судини сер­ця, зменшує потребу міокарда в кисні.

Застосовують для лікування тахіаритмії та стенокардії.

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію)пригнічують надходження в кардіоміоцити іонів кальцію повільними кальцієвими каналами клітинних мембран, зменшують автоматизм синусового та атріовентрикулярного вузлів, збудливість і провідність серця.

Верапаміл (ізоптин, фіноптин) — антагоніст кальцію, що має виражену протиаритмічну дію.

Застосовують при надшлуночкових формах аритмій, під час лікування стенокардії, гіпертонії.

Побічна дія — нудота, запаморочення, гіпотензія, закрепи.

Препарати калію проникають всередину міокардіоцитів та покращують метаболізм. За швидкого наростання концентрації іонів калію може настати зупинка серця в діастолі.

Калію хлорид застосовують всередину у вигляді 10% розчину по 1 столовій ложці після їди та внутрішньовенно крапельно у ви­гляді 0,25% розчину для лікування шлуночкових екстрасистолій, миготливої аритмії, пароксизмальної тахікардії, особливо на фоні гіпокаліємії.

Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлун­ка, нудота, блювання, звиразкування.

Панангін, або аспаркам, — комбінований засіб, що містить ка­лію та магнію аспарагінат. При прийманні внутрішньо не подраз­нює слизові оболонки. Застосовують як і калію хлорид.

Класифікація препаратів, що усувають брадиаритмії

1. β-адреноміметики: ізадрин (ізопреналін).

2. а-, β-адреноміметики.

3. Адреналіну гідрохлорид (епінефрин).

4. Симпатоміметики: ефедрину гідрохлорид.

5. М-холіноблокатори: атропіну сульфат, іпратропію бромід,
настойка беладонни, краплі Зеленіна.

Препарати цих груп покращують серцеву провідність. Засто­совують для лікування брадиаритмій, передсердно-шлуночкової блокади серця.

Особливості роботи з препаратами:

— новокаїнамід не можна застосовувати разом із сульфаніламідними препаратами; внутрішньовенно новокаїнамід вводять дуже обережно, повільно, у хворого можливий колапс;

— новокаїнамід та хінідину сульфат не можна призначати при
передозуванні серцевих глікозидів;

— хінідину сульфат застосовують за схемою: на перше прийман­ня призначають по 0,4 г, потім по 0,2 г через кожну годину до припи­нення нападу;

— лідокаїн вводять внутрішньовенно струминно, а потім крапе­льно, 2% розчин розводять ізотонічним розчином натрію хлориду;

— солі калію несумісні з серцевими глікозидами;

— калію хлорид вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю
20—30 крапель за хвилину у вигляді 0,25—0,5% розчину. Для цього
вміст ампули калію хлориду (4% розчин по 50 мл) розводять у 10—16
разів ізотонічним розчином натрію хлориду;

— всередину калію хлорид приймають після їди.

 

Протиаритмічні препарати
Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Верапаміл (Verapamilum)	Таблетки по 04; 0,08 Ампули 0,25% розчину по 2 мл	Всередину по 0,04 3 рази на день Внутрішньовенно по 2-4 мл
Калію хлорид (Kalii chloridum)	10% розчин Ампули     4% розчину по 50 мл	Всередину по1 столовій ложці після їди 3 рази на день; 50 мл розвести в500 мл 0,9% розчинунатрію хлориду Внутрішньовенно крапельно
Новокаїнамід (Novocainamidum)	Таблетки по 0,25; 0,5 Ампули 10% розчину по 5 мл	Всередину по 0,25-0,5 через кожні 4—6 год. Внутрішньом'язово, внутрішньовенно
Хінідину сульфат (Chinidini sulfas)	Таблетки по 0,1; 0,2	Всередину на перше приймання по 0,4, потім по 0,2 кожну годину до припинення нападу

 

---

Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 309; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!