Ситуаційні та фармакологічні задачі
До теми «Антисептичні та дезінфекційні засоби»
Задача І
Хворий випадково прийняв всередину антисептичний засіб внаслідок неправильного його зберігання.
Звернувся до фельдшера зі скаргами на різкі болі в черевній порожнині, блювання, пронос з домішками крові та слизу у випорожненнях.
Об'єктивно: А/Т знизився, розвинулися симптоми ниркової недостатності.
Яким засобом викликане отруєння?
Яку невідкладну допомогу слід призначити?
Дати обґрунтовану відповідь.
Виписати рецепт.
Задача ІІ
Засіб застосовується як антисептик для обробки рук медичного персоналу, перев'язок при лікуванні гнійних ран, дезінфекції. Засіб має дезодоруючі властивості.
Про який засіб іде мова?
До якої фармакологічної групи його віднести?
В яких концентраціях застосовується?
Дати обґрунтовану відповідь.
Виписати рецепт.
Задача ІІІ
Засіб має різкий специфічний запах, застосовувався для обробки рук хірурга за методом Спасокукоцького-Кочергіна. В медичній практиці використовується як блювотний засіб і як подразнювальний.
Який це препарат і до якої фармакологічної групи його віднести?
Які стани потребують його застосування?
Дати обґрунтовану відповідь.
Виписати рецепт.
Задача ІУ
Молодша медична сестра, готуючи розчин карболової кислоти, не помітила як краплі розчину попали на шкіру.
|
|
|
Які симптоми отруєння можуть проявитися у даному випадку?
Яку допомогу слід негайно надати?
Дати обґрунтовану відповідь.
Виписати рецепт.
Задача У
Препарат при контакті з тканинами тіла піниться, має антисептичний ефект, застосовується для обробки ран, полоскань.
Назвати препарат, вказати його застосування.
Вказати фармакологічну групу препарату та його всі дії.
Дати обґрунтовану відповідь.
Виписати рецепт.
Задача УІ
Для дезінфекції приміщення використовують 3% розчин препарату, який потрапляючи на шкіру проникає в кров'яне русло та через гематоенцефалічний бар'єр, швидко пригнічує центральну нервову систему.
Визначити препарат.
Які рекомендації отримає молодша медична сестра, щодо дотримання правил роботи з дезінфекційними засобами?
Виписати рецепт.
Задача УІІ
Приготувати 10 л 0,5% розчину хлорного вапна, використовуючи маточний розчин.
Зробити розрахунки.
Задача УІІІ
У хворого фолікулярна ангіна. Рекомендовано полоскати горлянку 0,02% розчином фурациліну 4 рази на день. В аптеці хворому відпустили пластинку з фурациліном у таблетках дозою 0,02.
|
|
|
Які поради дасть фельдшер хворому?
До якої групи віднести вказаний препарат?
Виписати рецепт.
Задача ІХ
Хворий приймав кодеїн у великих дозах з метою зменшення кашлю, що привело до виникнення симптомів отруєння.
До якої фармакологічної групи віднести препарат?
Які симптоми отруєння?
Який препарат застосуєте для промивання шлунка і чому?
Виписати рецепт.
Задача Х
У приймальне відділення поступив хворий з отруєнням сріблом.
Які антидоти використаєте для надання допомоги і чому?
Виписати рецепт.
Лекція І Y
АНТИБІОТИКИ ТА СИНТЕТИЧНІ АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ
1. Правила раціональної хіміотерапії
2. Загальна характеристика антибіотиків
3.Пеніцилін
4. Цефалоспорини
5. Макроліди
6. Антибіотики широкого спектра дії
7. Сульфаніламідні препарати
8. Похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну
9. Фторхінолони
1. Інфекційні захворювання дуже поширені серед населення земної кулі. Встановлено близько 250 різних видів збудників. Лікарські засоби, які пригнічують життєдіяльність збудників інфекційних захворювань в організмі людини, називають хіміо терапевтичними засобами. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для людини. Хіміотерапевтичні засоби застосовують емпірично з давніх часів. У медицину було введено препарати ртуті для лікування сифілісу (XVI ст.), кору хінного дерева — малярії (XVII ст.). Піонером хіміотерапії є Пауль Ерліх (1854—1915), який запропонував препарати арсену — сальварсан та неосальварсан — для лікування сифілісу і сформулював основні правила хіміотерапії.
|
|
|
Правила раціональної хіміотерапії:
1.Встановити точний діагноз, тобто збудника та його чутливість до хіміотерапевтичних засобів.
2. Вибрати препарат, який найбільш підходить, тобто врахувати його специфічність дії, фармакологічні ефекти, анамнестичні дані.
3. Препарат призначають у разовій та добовій дозі і так вводять, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентрацію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування.
4 . Для забезпечення середньої терапевтичної концентрації препаратів слід враховувати їх взаємодію з препаратами інших груп:
• на фармакологічному рівні;
• на фармакокінетичному рівні;
• на фізико-хімічному рівні.
5. Лікування триває до очевидного одужання.
|
|
|
6. Контроль за одужанням: при деяких інфекціях бажано мікробіологічне підтвердження.
2. Антибіотики — це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинтетичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затримують ріст пухлин.
В основі одержання антибіотиків лежить антагонізм між мікроорганізмами — антибіоз (від грец. anti — проти, bios — життя).
Характерні властивості антибіотиків:
— висока біологічна активність відносно чутливих до них мікроорганізмів;
— висока вибіркова протимікробна дія;
— біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних одиницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або 1 мг препарату
(ОД/мг);
— випускають антибіотики в різних лікарських формах (порошки у флаконах, розчини в ампулах, таблетки, мазі); призначають
внутрішньо, парентерально та місцево.
Більшість антибіотиків для парентерального введення — порошкоподібні речовини у флаконах, які розчиняють безпосередньо перед ін'єкцією. Розчинниками для антибіотиків можуть бути вода для ін'єкцій, ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлориду, 0,25—0,5% розчин новокаїну.
Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!