Для хіміко-токсикологічних і санітарно-мікологічних досліджень
10.1. Хіміко-токсикологічні дослідження кормів у державних лабораторіях ветеринарної медицини проводять для виявлення наявності в них отруйних речовин, в тому числі пестицидів, а також для визначення шкідливих і отруйних рослин, домішок.
Санітарно-мікологічні дослідження кормів проводять з профілактичною і діагностичною метою для визначення ураженості їх плісеневими грибами, наявності токсинів та мікотоксинів.
Для визначення санітарної якості кормів, наявності в них патогенної і умовно патогенної мікрофлори їх досліджують бактеріологічно.
10.2. Залежно від призначення із партії корму відбирають проби разові, загальні та середні.
Разова проба — кількість корму, взята з одного місця на довільній будь-якій глибині партії корму.
Загальна проба — кількість корму, складена з разових проб, взятих із різних точок сховища, скирти, вагону...
Середня проба — відбирається із загальної проби після ретельного перемішування.
Для невеликих партій корму загальна проба водночас і є середньою.
Кожна середня проба повинна бути однорідною партією корму. При визначенні однорідності партії враховуються: однорідність площі збору, технологія заготівлі, культура чи суміш культур, умови та строки зберігання і транспортування.
Для мікологічних досліджень з профілактичною метою відбирають середню пробу корму. Для діагностичних досліджень відбирають проби з уражених ділянок від усіх партій кормів, що входили в добовий раціон протягом місяця до появи ознак захворювання і проби залишків кормів у годівницях.
|
|
|
Проби кормів для мікологічного дослідження упаковують у полотняні мішечки. Маса кожної проби повинна бути не менше 2 кг.
10.3. Проби відбирають за участю спеціалістів ветеринарної медицини та зоотехнічних спеціалістів і представників адміністрації підприємств, господарств, а в конфліктних випадках за участю представника організації-постачальника та місцевих органів Держстандарту відповідно до діючої Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю.
Відібрану середню пробу розділяють на дві частини масою не менше 1 кг кожна, упаковують у чисті сухі склянки або бавовняні мішки і опечатують. Одну частину проби направляють з актом комісійного відбору і супровідним листом для досліджень, другу частину проби зберігають у господарстві протягом одного місяця в умовах, які не сприяють псуванню або їх повторному забрудненню.
У супровідному листі зазначають мету дослідження, вид корму, його призначення, масу партії, місце відбору проби; для комбікормів, окрім того, номер і склад рецепта (у випадку відхилення від нього додають копію якісного посвідчення), назву підприємства-виробника, дату виготовлення продукції, позначення стандарту на неї, номер зміни, номер партії.
|
|
|
При надсиланні корму з метою діагностики захворювання додатково вказують дату його виникнення, вид і скільки тварин захворіло, основні клінічні ознаки хвороби.
10.4. Відбір проб кормів для хіміко-токсикологічних і профілактичних мікологічних досліджень проводять відповідно до вимог діючих державних стандартів.
Відбір і пересилання матеріалу
Для біохімічних досліджень
11.1. Проби крові для біохімічних досліджень беруть у тварин перед годівлею (у жуйних через 5—6 годин після годівлі). При відборі крові необхідно враховувати, що годівля суттєво впливає на вміст у крові ліпідів, цукру. Надмірне збудження тварини під час відбору крові (стрес) позначається на показниках кислотно-лужної рівноваги, вмісті цукру. На біохімічні показники крові впливають також застосування фармакологічних препаратів, надходження в організм токсичних речовин, згодовування тваринам зіпсованих кормів.
Пробірки для відбору проб крові спеціалісти ветеринарної медицини господарств одержують у державних лабораторіях ветеринарної медицини.
|
|
|
11.2. При відборі крові для біохімічних досліджень на кожну тварину заготовляють по 2 біологічні пробірки, що закриваються гумовими корками, об'ємом не менше 20 мл з етикетками.
Перша (без антикоагулянту) для дослідження крові на каротин, загальний білок, фракції білка, кальцій, неорганічний фосфор, лужний резерв, активність лужної фосфатази, ліпіди, вітамін А, Е, С, йод.
Друга (з антикоагулянтом) для дослідження крові на глюкозу, кетонові тіла, неорганічний магній, натрій, калій.
Для дослідження на мікроелементи (залізо, кобальт, марганець, мідь, цинк) кров беруть вибірково від 4—5 тварин у чисті стерильні склянки з антикоагулянтом. Від кожної тварини відбирають по 70—100 мл крові.
Як антикоагулянт використовують 1%-ний розчин гепарину (2—3 краплі на 15—20 мл крові), натрій лимоннокислий або щавлевокислий (по 15—20 мг на 15—20 мл крові), 10%-ний розчин трилону Б (4—5 крапель на 15—20 мл крові).
11.3. Пробірки із стабілізованою кров'ю доставляють у лабораторію в термосі з льодом. Пробірки з кров'ю для одержання сироватки взимку оберігають від замерзання.
11.4. Проби крові доставляють у лабораторію в день відбору.
|
|
|
11.5. Сечу беруть від тварин, які не мають клінічних ознак ендометриту, затримки відділення посліду, травматичного ретикуліту, перикардиту, атонії передшлунків, тяжкої форми маститу, тому що при цих захворюваннях у сечі і молоці підвищується вміст кетонових тіл.
Від кожної тварини беруть по одній пробірці (15—20 мл) вранішньої сечі, яку доставляють у лабораторію.
Якщо сечу не можна доставити в лабораторію у день відбору, її консервують толуолом, який вносять у пробірку тонким шаром на поверхню сечі.
11.6. Молоко (молозиво) видоюють із здорових часток вим'я тварин без ознак клінічного або субклінічного маститу.
Середню пробу молока (15—20 мл) відбирають із вранішнього удою в пробірку, закривають гумовим корком, поміщають у термос з льодом і доставляють у лабораторію в день відбору.
Наявність ацетонових тіл у молоці визначають безпосередньо на фермі. При цьому із здорової частки вим'я беруть 10—20 мл молока, яке досліджують за допомогою реактиву Лестраде, приготовленого в лабораторії.
11.7. Проби печінки для біохімічних досліджень беруть від хворих тварин та птиці при вимушеному забої чи від здорових при спецзабої. Проби печінки доставляють у лабораторію в термосі з льодом у день відбору.
При неможливості доставити матеріал у лабораторію в день відбору його заморожують і відправляють протягом наступних 2 днів.
Результати дослідження проб печінки, відібраних від трупів, на вміст вітамінів не об'єктивний, тому що вітаміни в трупному матеріалі швидко руйнуються.
11.8. Для проведення контрольних біохімічних досліджень інкубаційних яєць на вміст вітамінів і кислотне число жовтка від кожної партії відбирають і доставляють у лабораторію не менше 10 яєць.
Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!