Взяття та пересилання матеріалу



Для дослідження на мікози

 

5.1. Дерматомікози — трихофітія, мікроспорія, фавус (парша). Матеріал беруть від хворих тварин і птиці, яких ще не лікували. Для дослідження відбирають лусочки, кірочки із залишками волосся. На периферії уражених ділянок шкіри (по можливості найменше забруднених) пінцетом виривають волосини і вміщують у пробірки або паперові пакетики.

На етикетках вказують назву господарства, району, вид і вік тварини (птиці), ступінь ураження, а також дату взяття матеріалу.

5.2. Кандидомікоз. Для прижиттєвої діагностики кандидомікозу в лабораторію направляють у стерильних пробірках зскрібки з слизової оболонки ротової порожнини, взяті в місцях, де є сіро-білий наліт. При підозрі на кандидомікоз птиці у лабораторію направляють хвору птицю.

Для посмертної діагностики в лабораторію надсилають частини уражених органів або свіжі трупи птиці.

Для гістологічного дослідження матеріал консервують 10%-ним водним розчином формаліну.

При масових захворюваннях корів на мастити беруть проби (по 10—20 мл) молока (секрету) з уражених часток вим'я, дотримуючись правил асептики. Перед взяттям проб молока дійки вим'я корів та руки доярок дезінфікують 70°-ним спиртом (етиловим технічним). Першу порцію молока здоюють. При взятті проби стежать за тим, щоб дійка не торкалася до стерильної пробірки.

5.3. Аспергільоз. При підозрі на аспергільоз від трупів або вимушено забитих тварин беруть ділянки легень та інших органів у стерильні склянки з притертим корком. Трупи птиці надсилають у лабораторію у водонепроникній тарі.

Для гістологічного дослідження відбирають шматочки органів і тканин, які пересилають у 10%-ному розчині формаліну.

Для встановлення джерела інфекції для дослідження направляють корми, підстилку, яйця, відходи інкубації.

5.4. Актиномікоз. Для лабораторного дослідження надсилають екстирповані уражені лімфовузли в 30%-ному водному розчині гліцерину (в склянці з притертим корком), гній з абсцесів, стерильно взятий в пробірку, шматочки уражених органів і тканин.

Для гістологічного дослідження шматочки уражених органів і тканин пересилають у 10%-йому розчині формаліну.

5.5. Нокардіоз. У лабораторію надсилають гній із абсцесів, шматочки уражених органів (лімфовузли, легені, вим'я) і молоко з уражених часток вим'я. Матеріал беруть, дотримуючись правил асептики, молоко — як вказано в п. 5.2.

5.6. Кокцидіоїдомікоз. Досліджують гній з вогнищ ураження, мокротиння, спинномозкову рідину, плевральний ексудат, лімфатичні вузли.

5.7. Мікотичний аборт. У лабораторію надсилають цілий абортований плід або печінку, легені, шлунок абортованого плода, плаценту.

5.8. Мікотичний дерматит (стрептотрихоз). Відбирають зскрібки (кірочки, лусочки) з уражених ділянок шкіри.

5.9. Риноспоридіоз. Для дослідження направляють ексудат із поліпів, носові виділення, зскрібки з уражених ділянок слизової оболонки носа, очей, гортані, інколи шкіри, а також шматочки поліпів, отримані при біопсії.

Взяття та пересилання матеріалу

Для дослідження на паразитарні хвороби

 

6.1. Піронлазмідози (піроплазмоз коней, великої рогатої худоби, овець, свиней і собак; тейлеріоз, франсаієльоз, бабезіоз великої рогатої худоби та овець, нуталіоз коней).

Для дослідження в лабораторію надсилають тонкі мазки з периферичної крові хворих тварин (по 2 від кожної), взяті в період розвитку симптомів хвороби, тобто при підвищеній температурі і до застосування специфічного лікування. При забої чи падежі тварини відбирають шматочки нирок, селезінки, печінки, серця, легень, головного мозку, а також лімфатичні вузли (матеріал беруть до настання трупного заклякання).

При виникненні підозри на тейлеріоз у лабораторію надсилають відбитки (мазки) лімфатичних вузлів.

Для серологічного дослідження на нуталіоз та піроплазмоз надсилають сироватку крові.

6.2. Анаплазмоз. У лабораторію направляють тонкі мазки периферичної крові (першу краплю) з вуха хворої тварини,

уражені лімфатичні вузли, шматочки селезінки, печінки, серця, нирок, легень, головного мозку від забитої тварини чи свіжого трупа.

Для серологічного дослідження направляють сироватку крові.

Патологічний матеріал перевозять у герметичній тарі; мазки загортають у чистий папір і доставляють у лабораторію в день взяття.

6.3. Трипаносомоз (парувальна хвороба) однокопитних. Для дослідження уретральною ложкою беруть зскрібки із слизової оболонки піхви, сечовипускального каналу, випіт із надрізів набряклої тканини та бляшок, зібрані шприцом у стерильні пробірки, а також сироватку крові.

Патологічний матеріал доставляють у термосі з льодом і досліджують не пізніше 6 годин, а сироватку крові — не пізніше 2 днів від часу взяття.

6.4. Трипаносомоз (су-ару) верблюдів, коней, ослів, собак. У лабораторію пересилають тонкі мазки крові з вуха хворої тварини, шматочки селезінки, печінки, нирок, лімфатичні вузли, кістковий мозок забитої тварини чи свіжого трупа, а також сироватку крові для серологічного дослідження.

Відібрані проби запаковують у вологонепроникну та герметичну тару і доставляють у лабораторію в термосі з льодом не пізніше 6 годин від часу взяття, а сироватку крові — в день взяття.

6.5. Трихомоноз. У лабораторію направляють проби виділень з піхви, плодових вод та частин плодових оболонок, абортований плід, сперму, препуціальний секрет і слиз.

Матеріал доставляють у день взяття, абортований плід — не пізніше 24 годин після аборту, герметично упакованим.

6.6. Лейшманіоз собак. Від хворих тварин для дослідження надсилають зскрібки з вузликів (горбиків) крайового інфільтрату. Вузлик розрізають, витискають з нього кров, потім зі стінок вузлика роблять зіскоб. Від трупів відбирають пробу кісткового мозку, селезінки, печінки і лімфатичних вузлів, а також нативну чи консервовану кров. Патологічний матеріал доставляють у день взяття.

6.7. Еймеріоз (кокцидіоз), криптоспоридіоз. Для лабораторного дослідження відбирають проби (8—12 г) свіжого калу з прямої кишки або з підлоги від 15—20 підозрюваних щодо захворювання тварин. При груповому утриманні птиці та кролів беруть групову пробу калу з підлоги чи піддону. Трупи птиці та кролів направляють у лабораторію цілими, а від трупів великих тварин беруть запалені ділянки кишечника і його вмістиме.

Проби доставляють у лабораторію в день взяття.

6.8. Токсоплазмоз. Досліджують головний мозок, проби печінки, селезінки, легень, серця, нирок, лімфатичних вузлів, а також очі забитих тварин (трупів). Абортований плід надсилають цілим або беруть проби паренхіматозних органів, плаценти, головного мозку, а також очі плода.

У лабораторію матеріал доставляють у день взяття, абортований плід — не пізніше 24 годин після аборту.

6.9. Балантидіоз свиней. Від 10—15 підозрюваних щодо захворювання тварин беруть проби (5—10 г) свіжого калу із прямої кишки.

Проби надсилають у лабораторію не пізніше 2—3 годин від часу взяття. Найкраще дослідження проводити в господарстві.

6.10. Бореліоз (спірохетоз) курей. В лабораторію надсилають хвору птицю, трупи або тонкі мазки крові, взяті з гребінця чи сережок, кістковий мозок, печінку, селезінку, серце, нирки, легені.

У лабораторію патологічний матеріал доставляють у день взяття.

6.11. Гістомоноз (тифлогепатит, ентерогепатит) птиці. У лабораторію направляють хвору птицю.

6.12. Еперитрозооноз овець. Для дослідження в лабораторію направляють тонкі мазки периферичної крові, взятої з вуха хворих тварин, частини паренхіматозних органів від забитих тварин чи свіжих трупів.

Патологічний матеріал доставляють у лабораторію в день відбору.

6.13. Безноітиоз великої рогатої худоби. Для підтвердження діагнозу в лабораторію направляють тонкі мазки периферичної крові, взятої з вуха тварини під час підвищення температури тіла; від забитих тварин чи трупів — мазки-відбитки з паренхіматозних органів або частини цих органів, вузли зі склери, слизової носа, гортані, підшкірної клітковини.

Матеріал доставляють у лабораторію в день взяття проб.

6.14. Гельмінтози. Проби свіжого качу масою не менше 8—12 г беруть із прямої кишки або з підлоги від 10% поголів'я, від птиці — групову пробу. На кожній пробі зазначають порядковий номер, вид, вік тварини, дату взяття. Проби доставляють у лабораторію в день взяття.

Відбираючи матеріал, враховують сезонну динаміку розвитку збудника хвороби.

Патологічні препарати (органи з гельмінтами) фіксують 10%-ним розчином формаліну.

Законсервованих гельмінтів надсилають у герметично закритих пробірках чи флаконах. Вийнятих з органів трематод і цестод промивають у воді, потім поміщають у банку з 70°-ним спиртом. Акантоцефал фіксують 70°-ним спиртом, витягнувши перед цим хоботок легким натиском скальпеля. Нематод промивають у воді, потім фіксують рідиною Барбагалло (30 мл формаліну, 9 г кухонної солі, 1000 мл дистильованої води). Пухирчасті форми цестод (ехінококи, фіни, ценури) і філярії витягують з органів і вміщують у рідину Барбагалло.

6.15. Трихінельоз свиней. Для прижиттєвої діагностики в лабораторію надсилають проби свіжої, неконсервованої сироватки крові. Від туші беруть шматочки (по 80 г) жувальних м'язів, м'язів язика, діафрагми, стравоходу, гортані. Проби надсилають у день взяття.

6.16. Трихінельоз хутрових звірів. Для дослідження надсилають проби свіжої, неконсервованої сироватки крові, а також шматочки (по 10 г) діафрагми та м'язів литки. Проби доставляють у день відбору.

6.17. Онхоцеркоз великої рогатої худоби. В лабораторію направляють проби шкіри, вирізані ножицями з нижньої частини черевної стінки з дотриманням правил асептики і антисептики.

Проби доставляють у день відбору.

6.18. Саркоптоідози (короста). В лабораторію надсилають свіжі зскрібки. Перед взяттям зскрібків навколо місця ураження вистригають шерсть. Щоб виявити нашкірників, зскрібки беруть із свіжих, нещільних вогнищ (з 2—3 місць) на межі ураженої і здорової шкіри. Щоб знайти коростяних кліщів, роблять глибокі зскрібки на межі ураженої та здорової тканин, доки не з'явиться сукровиця. При вушній формі корости хутрових звірів беруть кірочки шкіри внутрішньої поверхні вушних раковин.

У птиці перед взяттям проб вищипують рогові лусочки, потім скальпелем роблять зскрібки з передньої поверхні шкіри ніг та з пір'я.

Взяті проби не консервують, вміщують у пробірки і закривають гумовими корками. Пробірки етикетують, зазначаючи господарство, ферму (отару), вид і номер тварини, дату відбору. Проби відправляють у лабораторію в день взяття.

6.19. Демодекоз. На місці горбиків вистригають шерсть, дезінфікують, гострим скальпелем роблять глибокий зскрібок або стерильною голкою проколюють горбик на 2—3 мл, потім голку витягують і за допомогою мандрену матеріал виштовхують з порожнини голки на предметне скло, накривають другим склом, загортають у папір і перев'язують. Обов'язково беруть декілька проб. На папері зазначають вид і номер тварини, дату взяття.

6.20. Комахи та їх личинки, кліщі. Паразитичних комах (літаючих двокрилих) необхідно спочатку "приморити". Для цього комаху вміщують у пробірку і закривають корком, до нижнього боку якого приколюють вату, зволожену оцтовим ефіром або хлороформом. Потрібно, щоб жодна крапля отрути не попала на саму комаху. Приморену комаху кладуть на ватний тампон.

Личинок, лялечок і дорослих комах, не покритих лусками або довгими волосками і незабарвлених в яскраві кольори, вміщують у 70%-ний спирт. Білих личинок, щоб запобігти почорнінню, живими кидають на 2—3 хвилини в окріп або на 30—50 секунд у розчин азотної кислоти, а потім перекладають у спирт.

Дрібних комах кладуть у маленькі пробірки із спиртом і закорковують. У пробірку вміщують етикетку, де зазначають вид тварини, дату і місце збору. У виняткових випадках замість 70°-ного спирту беруть 2%-ний розчин формаліну (для цього звичайний 40%-ний формалін розбавляють у 20 раз водою).

Кліщів збирають із різних ділянок тіла тварини в пробірку (флакон), всередину якої вміщують етикетку, на якій зазначають назву господарства, вид і номер тварини, дату збору.


Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 318; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!