ДЕКЛАРАЦІЯ РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЩОДО УКРАЇНИ



(9 лютого, 2005 рік)

    Нещодавні події в Україні ясно засвідчили, що народ України обрав демократичний шлях розвитку своєї країни на основі головних свобод і миру. Це є надійним доказом того, що європейські прагнення України спираються на спільні цінності, які поділяють як держави, так і громадяни Європи.

    Рада вітає обрання нового Президента Віктора Ющенка та широкомасштабні і амбітні політичні та економічні реформи, які він планує впровадити в Україні протягом строку його повноважень, а також його зобов’язання дотримуватися спільних європейських цінностей та його бажання посилити і розширити співпрацю України з Європейським Союзом. Новий демократичний уряд, налаштований на здійснення реформ, відкриває шлях до посилення відносин між ЄС і Україною.

    На тлі цього далекосяжного процесу Рада хотіла би наголосити на повній підтримці Президента Ющенка та Українського народу з боку ЄС і хотіла б підкреслити, що ЄС готовий посилювати свої відносини з Україною, таким чином якнайповніше використовуючи нові можливості, що пропонуються Планом дій.

    Рада, відмічаючи із задоволенням, що переголосування другого туру виборів Президента тісніше наблизило Україну до міжнародних стандартів, з приємністю відмічає, що зможе на засіданні Ради з питань співпраці Україна-ЄС, яке заплановано на 21 лютого, започаткувати впровадження Плану дій, розробленого ЄС та Україною спільно, таким чином відкриваючи шлях до тіснішої співпраці між ЄС і Україною.

    У цьому контексті Рада вітає лист Високого представника та Комісії, у якому визначено десять конкретних заходів, спрямованих на посилення співпраці між Україною та ЄС.

http://www.delukr.ec.europa.eu/page262.html – офіційний сайт Представництва Європейської Комісії в Україні.

З ДЕРЖАВНО Ї ПРОГРАМ И З УТВЕРДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ НА ПЕРІОД ДО 2010 РОКУ                                                                                                                                                                            Затверджено                                                      Постановою Кабінету Міністрів України                                                                         від 27 грудня 2006 р. N 1834 Досягнення рівності між жінками і чоловіками є однією з передумов забезпечення стабільного розвитку українського суспільства на засадах демократії.Україна підписала міжнародні документи, в яких визнається ґендерна дискримінація, і взяла зобов'язання щодо її подолання.Дискримінація за ознакою статті спостерігається в усіх сферах життя українського суспільства. В органах законодавчої влади жінки становлять  8,5 відсотка, серед голів обласних державних адміністрацій лише три жінки, у великому промисловому бізнесі жінки обіймають лише два відсотки посад, серед власників середнього і малого бізнесу - 20 відсотків. Заробітна плата жінок майже на третину менша, ніж чоловіків, безробітних жінок значно більше, ніж безробітних чоловіків, пенсія жінок, за прогнозом, через 20-30 років становитиме у середньому 40-45 відсотків пенсії чоловіків. Жінка працює фактично на 4-6 годин більше, ніж чоловік.Праця у домашньому господарстві не враховується як продуктивна. Разом з тим у країні дуже загострились проблеми чоловіків. Чоловіче безробіття зростає швидшими темпами, ніж жіноче. Чоловіки йдуть на пенсію на п'ять років пізніше, ніж жінки, хоча тривалість їх життя на 12 років менша. Такі хвороби, як туберкульоз, алкоголізм, наркоманія, і таке явище, як суїцид, панують переважно в чоловічому середовищі. Надзвичайно гострою є проблема збереження репродуктивного здоров'я чоловіків.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Аслунд А. Розбудова капіталізму. Трансформації в країнах  

колишнього радянського блоку  /  Пер. з англ. – К., 2003.

2.  Атлас. Економічна і соціальна географія світу. – К., 2007.

3.  Білорус О.Г. Економічна система глобалізму. – К., 2003.

4.  Білорус О.Г., Мацейко Ю.М. Глобальна перспектива. – К., 2005.

5.  Блій Г. де, Муллер Пітер. Географія: світи, регіони, концепти   /   Пер.  

з англ. Та розділ «Україна» О. Шаблія. – К., 2004.

6.  Бурдяк В. Республіка Болгарія на зламі епох. Політична трансформація  

суспільства. – Чернівці, 2004.

7.  Гальчинський А.С. Глобальні трансформації: концептуальні  

альтернативи. – К., 2006.

8.  Ґендерні проблеми сталого розвитку України / Л.С. Лобанова,          

О.В. Бердник та ін. –  К., 2004.

9.  Герман С. Обличчя сучасної Польщі. –  Львів, 2001.

10.  Глобалізація і безпека розвитку. –  К., 2001.

11.  Голованов С.В. Всесвітня історія. –  К., 2007.

12.  Гуськова Е. История югославского кризиса (1999-2000). –  М., 2001.

13.  Дахно І.І. Історія країн світу:Довідник. –  К., 2007.

14.  Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России.  

Мыслить пространством.  – М., 1999.

15.  Європейський Союз – Україна: 2005. – К., 2005.

16.  Желіба О, Крапив’янський С. Новітня історія в документах, завданнях,

графіках, схемах, таблицях. – К., 2006.

17.  Жуков Ю. Сталин: тайны власти. –  М., 2007.

18.  Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. – Львів, 2002.

19.  Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована

історична хроніка міжнародних відносин. – К., 2004.

20.  Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 – 2002).

–  Вінниця, 2003.

21.  Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії. – Чернівці, 2006.

22.  Історія сучасного світу: соціально-політична історія ХV-ХХ століть:       

Навч.посіб./ Ю.А.Горбань, Б.І.Білик, Л.В.Дячук та ін.; За       

ред.Ю.А.Горбаня. – К., 2007.

23.  Історія України: Документи. Матеріали. Посібник /   Уклад., комент.

В.Ю. Короля. –  К., 2001.

24.  Історія Центрально-Східної Європи. – Львів, 2001.

25.  Істория Китая. 3-е изд. Под. ред. А.В. Мелексетова.  –  М., 2004.

26.  Кипаренко Г., Мовчан С. Вивчення проблем новітньої історії країн

Європи і Америки // Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ

століть: здобутки і проблеми. – Львів, 2004.

27.  Ковальова О. Стратегія євроінтеграції: як реалізувати європейський

вибір України. – К., 2003.

28.  Козик Л.П. СНГ: реалии и перспективы. –  М., 2001.

29.  Козицький А.М. Новітня історія Азії та Африки. –  Львів, 2005.

30.  Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи

становлення. –  К., 2001.

31.  Копійка В.В. Розширення Європейського Союзу. Теорія і практика

 інтеграційного процесу. –  К., 2002.

32.  Кріль М. Історія Словаччини. –  Львів, 2006.

33.  Кріль М.М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ-

початок ХХІ ст.): Навч. посіб. –  К., 2008.

34.  Крушинський В.Ю. Міжнародні відносини та світова політика, 1945 –

1980: Навч. посіб. –  К., 2007.

35.  Кульчицький С.В. Україна і Росія: переваги і небезпеки “особливих

відносин”: Роздуми історика. –  К., 2004.

36.  Литвин В., Смолій В., Шпаковатий М. Україна: поступ історії. –  К.,

2003.

37.  Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика. –  К., 2000.

38.  Мельник С.В. Україна і світ: соціально-економічні зіставлення. – Львів, 2007.

39.  Міжнародні організації / І. Савчук; Ред. рада: Н. Муніч та ін. –  К.,

2007.

40.  НАТО. Довідник. – Брюссель, 2001.

41.  Новітня історія України (1900-2000): Підруч. /  А.Г.Слюсаренко,

 В.І. Гусєв, В.М. Литвин та ін.. Вид.2-ге перероб.і доп. –  К., 2002.

42.  Орлова Т.В. Історія сучасного світу (XV – XXI століття). – К., 2008.

43.  Павленко Ю.В. История мировой цивилизации. – К., 2002.

44.  Паркер Дж. Атлас «Історія світу» / Д. Паркер; пер. з англ. Н. Сивак,        

О. Ходзінська. –  К., 2008.

45.  Пахомов Ю.М. Цивилизационные модели современности. – К., 2002.

46.  Перепелиця Г. Залучення України до миротворчості регіональних і  

субрегіональних організацій. –  К., 2002.

47.  Розвиток України в регіональній перспективі: політичні, економічні,

соціальні проблеми регіоналізації. – К., 2002.

48.  Рыжов К.В. Кто есть кто в мировой истории. –  М., 2006.

49.  Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. – К., 1999.

50.  Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичні і практичні

аспекти / За ред. Ф. Рудича. – К., 2002.

51.  Україна і Росія в історичній ретроспективі  /  С. Кульчицький,                       

Б. Парахонський. –  К., 2004.

52.  Україна і Росія: Хроніка взаємин (1991-2003 рр.). – Одеса, 2004.

53.  Українське суспільство на шляху перетворень: західна інтерпретація. –  

  К., 2004.

54.   Федорович В. Україна і світова політика. – К., 2003.

55.   Щербак Ю. Україна: виклик і вибір. Перспективи України в  

 глобалізованому світі ХХІ століття. –  К., 2003.

56.  Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських  

  країн ХХ ст. –  К., 2005.  


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 140; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!