З РЕЗОЛЮЦІЇ 1 -ї ЧАСТИНИ 1 -Ї СЕСІЇ
ГЕНЕРАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ООН
(січень, 1946 рік)
Документ свідчить про зростання авторитету Української РСР на міжнародній арені, що є наслідком успіхів і досягнень у соціально-економічному розвитку.
Генеральна Асамблея обрала членами Економічної і Соціальної Ради такі 18 країн: Бельгію, Канаду, Чілі, Китай, Колумбію, Кубу, Чехословаччину, Францію, Грецію, Індію, Ліван, Норвегію, Перу, Українську Радянську Соціалістичну Республіку, Союз Радянських Соціалістичних Республік, З’єднане Королівство, Сполучені Штати Америки, Югославію.
Генеральна Асамблея трьома послідовними голосуваннями вирішила:
…що такі країни будуть членами Ради на строк в один рік: Колумбія, Сполучені Штати Америки, Греція, Ліван, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Югославія (Членом Економічної і Соціальної Ради УРСР була до 31 грудня 1946 р.).
Українська РСР на міжнародній арені:
Зб. документів і матеріалів. –
К.: Держполітвидав, 1963. – С. 104.
УРИВОК З ПРОМОВИ УІНСТОНА ЧЕРЧІЛЛЯ
«ЗАЛІЗНА ЗАВІСА»
Нижченаведену промову він виголосив 1946 р. у містечку Фултоні, в США. Твердячи, що обидві тоталітарні системи — радянська і нацистська — зліплені з одного тіста, Черчілль попереджав західні демократії: їх чекає довга й важка боротьба з комуністичним світом, який намагатиметься силою нав'язати їм свою ідеологію і спосіб життя. Вірячи в кінцеву перемогу демократичних ідей над тоталітарними, він, як це довели події останніх років, мав повну слушність.
|
|
|
«Я радий, що сьогодні я тут, у Вестмінстерському коледжі, і влещений, що ви вшановуєте мене почесним дипломом. Слово «Вестмінстер» мені не чуже, мені вже доводилося його чути. Адже саме у Вестмінстері я здобув основні знання у галузі політики, діалектики, риторики і ще двох-трьох дисциплін. По суті, ми з вами одержали освіту в одному або подібному чи принаймні спорідненому навчальному закладі.
Також вважаю честю, що мене, приватну особу,— факт, мабуть, небувалий, — рекомендує вченому загалові сам Президент Сполучених Штатів. Обтяжений своїми обов'язками і справами, які він поклав на себе добровільно й терпляче виконує, Президент проїхав тисячу миль, щоб надати нашій сьогоднішній зустрічі належної гідності і ваги й дати мені нагоду звернутися до вашого, спорідненого з моїм, народу, а також і до моїх співвітчизників за океаном і, може, й до народів інших країн. Президент сказав вам, що бажає, як, певен, бажаєте й ви, аби я вільно висловив свої щирі й відверті міркування щодо подій, які відбуваються в наш неспокійний і складний час. Звичайно, я скористався можливістю відверто висловити свої думки, бо вважаю, що здобув на це право: адже те, чого я досягнув у житті, перевершило всі мої юнацькі мрії. Проте хочу попередити, що я не є чиїмсь офіційним речником і не маю ніякого офіційного статусу і відтак висловлюю тільки свої особисті погляди. Мені нема чого приховувати від вас.
|
|
|
Отже, підкріплений своїм чималим життєвим досвідом, я дозволю собі оглянути проблеми, які спіткали нас відразу ж після нашої повної перемоги, і спробую довести, наскільки матиму спромогу: те, що ми здобули ціною великих жертв і страждань, нам слід зберегти задля майбутньої слави і безпеки людства.
Нині Сполучені Штати стоять на вершині світової влади. Це пам’ятка мить для американської демократії. Здобувши таку владу, вона взяла на себе величезну відповідальність за майбутнє. Якщо ви подивитеся довкола, то маєте відчути не тільки задоволення від того, що зробили, а й тривогу перед загрозою втратити свої здобутки. Загроза така існує тепер, виразна й певна, для обох наших країн. Якцо ми відкинемо її, або знехтуємо, або будемо її довго й нудно аналізувати, нащадки нам цього не пробачать. Треба щоб англомовні народи лишилися вірні своїм поглядам, твердо йшли до своєї мети і керувалися дуже простими рішеннями і в мирний час, як це вони робили в часи війни. Ми повинні якнайповніше відповідати цим суворим вимогам, і, я певен, ми будемо їм відповідати.
|
|
|
Коли американські військові беруться за складну операцію, вони часто називають свій директивний документ словами «Загальна стратегічна концепція». Це мудрі слова, бо вони дають ясність думкам. То яка ж загальна стратегічна концепція, що її нам слід виробити сьогодні? Це, як мінімум, безпека і добробут, свобода і поступ у всіх домівках і родинах усіх чоловіків і жінок у всіх краях. Зокрема, я маю на увазі ту силу-силенну хат та квартир, у яких годувальник сім'ї, долаючи злигодні і труднощі життя, силкується уберегти свою дружину і дітей від нестатків і виховати сім'ю у страху Божому чи на моральних засадах, які часто справляють потужний вплив.
Щоб забезпечити мир і спокій цим незчисленним домівкам, їх треба захистити від двох велетенських мародерів — війни і тиранії. Усі ми знаємо, які страшні злигодні доводиться переживати родині, коли вир війни засмоктує і годувальника, і тих, про кого він дбає. Ми бачимо на власні очі страшну розруху, яка охопила Європу з її славним минулим і велику частину Азії. Коли зловмисні наміри лиходіїв чи агресивні почуття могутніх держав руйнують повсюдно підвалини цивілізованого суспільства, перед простими людьми постають труднощі, які вони не спроможні подолати. Їм здається, що світ перекосився, розламався, навіть потрощився на дрібні скалки.
|
|
|
Коли я стою тут цього погожого дня, я з жахом думаю про те, що відбувається тепер з мільйонами людей і що з ними станеться в найближчому майбутньому, коли землю опанує голод. Ніхто не може підрахувати те, що названо «невизначеною сумою людських страждань». Найголовніше наше завдання і найперший обов'язок охороняти домівки простих людей від жахів і злигоднів нової війни. Щодо цього ми всі дійшли спільної думки.
Тепер я хочу розглянути другу небезпеку, яку являють ті двоє мародерів, що загрожують хаті, квартирі, простим людям,— а саме тиранію. Ми не можемо заплющити очі на той факт, що свободи, якими користуються громадяни всієї Британської імперії, не діють у багатьох країнах і деякі з цих країн вельми могутні. У цих державах прості люди перебувають під контролем всеосяжних поліційних урядів різного штабу. Влада держави здійснюється без будь-яких обмежень; здійснює її або диктатор, або купка тісно пов'язаних між собою можновладців, які орудують за посередництвом привілейованої партії і політичної поліції. У цей час, коли нам доводиться долати стільки труднощів, ми не вважаємо своїм обов'язком втрутитися силоміць у внутрішні справи країн, які ми не завоювали в процесі воєнних дій. Але ми повинні безнастанно і безстрашно проголошувати великі принципи свободи і прав людини, які є спільним спадком англомовного світу і які за посередництвом Великої Хартії, Закону про права, Наbеus Соrpus, суду присяжних і англійського звичаєвого права знайшли свій славетний вираз у Американській Декларації Незалежності.
Все це означає, що народ будь-якої країни має право і повинен мати змогу шляхом вільних, нічим не обмежених виборів з таємним голосуванням обрати або змінити характер чи форму уряду, під владою якого він живе; щоб у країні діяла свобода слова й думки, щоб суд, незалежний від виконавчої влади і неприхильний до будь-якої партії, виконував правосуддя згідно з законами, які були схвалені значною більшістю або освячені часом і звичаєм. Ось документи, які підтверджують існування свободи, і вони повинні лежати в кожній сільській хаті. Ось та ідея, яку британський і американський народи мають передати людству. Тож хай наші слова не розходяться з ділом і хай наше діло не розходиться з словами...
На країни, які ще недавно були осяяні світлом перемоги союзників, упала глибока тінь. Ніхто не відає, що радянська Росія і її комуністична міжнародна організація має намір робити в найближчому майбутньому і до якої межі (якщо вони визначили цю межу) вони збираються поширювати свою владу і своє вчення. Я захоплююся доблесним російським народом, щиро шаную його і маршала Сталіна, з яким я потоваришував під час війни. Ми в Британії, як, певно, і ви тут,— відчуваємо глибоку симпатію і приязнь до народів усієї Росії і сповнені рішучості залагодити численні незгоди та конфлікти заради встановлення тривалих дружніх стосунків. Ми розуміємо, що росіяни хочуть почуватися безпечно на своїх західних кордонах, а для цього треба усунути будь-яку можливість німецької агресії. Ми раді, що Росія посіла своє законне місце серед провідних держав світу. Ми раді бачити її прапор на морях. І найдужче ми раді тому, що зростають і частішають постійні контакти між російським народом і нашим по обидва боки Атлантики. Проте я вважаю своїм обов'язком ознайомити вас із деякими фактами, які стосуються теперішнього стану речей у Європі,— я ж бо певен, що ви бажаєте, аби я виклав вам ці факти так, як я їх бачу.
Від Штетіна на Балтійському морі до Трієста на Адріатичному на Європу опустилася залізна завіса. За цією лінією опинилися столиці давніх держав Центральної та Східної Європи. Варшава, Берлін, Відень, Будапешт, Белград, Бухарест і Софія, всі ці славетні міста і все навколишнє людство опинилися в тому, що я повинен назвати радянською сферою, і всі вони підпали в тій чи іншій формі не тільки радянському впливові, але й, у багатьох випадках, дедалі сильнішому контролю з Москви. Тільки Афіни — Греція з своєю безсмертною славою — вільні вирішувати своє майбутнє на виборах під наглядом британських, американських і французьких спостерігачів. Польський уряд, який перебуває під орудою Росії, заохотили до великомасштабного і несправедливого захоплення німецьких земель, і тепер там відбувається масове вигнання мільйонів німців у таких жахливих розмірах, які досі нікому не снилися навіть у страшному сні. Комуністичні партії, які були дуже малі в цих східноєвропейських країнах, здобули вплив і владу, що зовсім не відповідає їхній чисельності, і прагнуть установити скрізь тоталітарний контроль. Мало не в кожній з цих країн створено уряди, які діють поліційними методами, і справжньої демократії немає ніде, окрім Чехословаччини.
Туреччина і Персія глибоко стурбовані і занепокоєні територіальними до них вимогами і тиском з боку московського уряду. В Берліні росіяни, активно сприяючи політичним діячам лівих поглядів, намагаються створити партію комуністичного зразка, яка має діяти в радянській окупаційній зоні Німеччини. У червні минулого року, після закінчення воєнних дій, американська і британська армії, за попередньою домовленістю, одійшли на захід у деяких місцях на 150 миль по лінії завдовжки майже чотириста миль, щоб дати змогу нашим російським союзникам зайняти цей чималий обшир, який західні демократії захопили силою зброї.
Якщо тепер радянський уряд намагається сепаратними діями створити на цих землях прокомуністичну Німеччину, це викличе нові серйозні труднощі в британській і американській зонах і дасть переможеним німцям можливість грати на суперечностях між Радянським Союзом та західними демократіями. Хоч які висновки можна зробити, виходячи з цих фактів,— а це є незаперечні факти,— але це не та визволена Європа, заради створення якої ми воювали. І це не та Європа, яка може бути запорукою постійного миру.
Безпека світу вимагає нової єдності в Європі, з якої жодна держава не повинна бути виключена назавжди. Світові війни, свідками яких ми були, а також ті, які відбулися в минулі часи, спричинилися через розбрат між сильними корінними народами Європи. Двічі за життя нашого покоління ми бачили, як Сполучені Штати всупереч своїм бажанням і традиціям, усупереч аргументам, силу яких важко не оцінити, були втягнуті в ці війни саме вчасно, щоб забезпечити перемогу правого діла, але тільки після того, як сталася жахлива бійня і Європа зазнала страшних спустошень. Двічі Сполученим Штатам довелося посилати через Атлантику кілька мільйонів своїх молодих людей, щоб вони взяли участь у війні; тепер же війна може прийти сама в будь-яку країну — чи там, де сонце сходить, чи де воно заходить. Певна річ, ми повинні працювати, ставлячи перед собою мету створити в Європі зону суцільного миру, діючи в складі структур Організації Об'єднаних Націй і відповідно до її Хартією. Я вважаю це справою великої політичної ваги.
По цей бік залізної завіси, яка ділить Європу, відбуваються події, які також викликають тривогу. В Італії комуністична партія переживає чималі труднощі, змушена підтримувати вимоги вихованого в комуністичному дусі маршала Тіто щодо колишніх італійських земель на півночі Адріатики. І досі невідомо, як вирішиться доля Італії. Так само не можна уявити собі відродженої Європи без сильної Франції. Протягом усього свого громадського життя я працював для створення сильної Франції і ніколи не втрачав віри в її майбутнє, навіть у найважчі часи. Не втрачаю я віри і нині. Проте у багатьох країнах, які розташовані далеко від російських кордонів і в різних частинах світу, створені комуністичні п'яті колони, що діють у повній єдності і безвідмовно виконують вказівки, отримані з комуністичного центру. За винятком Британської співдружності націй і США, де комунізм перебуває у зачатковому стані, компартії або п'яті колони являють собою дедалі більшу загрозу і небезпеку для християнської цивілізації. Ці факти неприємно згадувати наступного дня після перемоги, здобутої таким блискучим військовим співробітництвом і в ім'я свободи та демократії, але ми б виявили повну відсутність здорового глузду, якби не дивилися їм просто в обличчя, поки ще є час.
Вважаю своїм обов'язком звернути вашу увагу на тінь, що покрила світ як на Заході, так і на Сході. Я був міністром під час укладення Версальського договору і близьким другом Ллойд-Джорджа. Я не погоджувався багато з чим, що там робилося, але ті перипетії залишили глибокий слід у моїй пам'яті, а от від того, що відбувається нині, враження куди гірше. Тоді ми були сповнені надій і глибокої віри в те, що війнам настав кінець і що Ліга Націй стане всемогутня. Я не бачу і не відчуваю такої віри і навіть таких надій у нинішньому похмурому світі.
Та водночас я не згоден змиритися з думкою, що нова війна неминуча, чи навіть більш того, що вона ось-ось розпочнеться. Не згоден я тому, що впевнений: наша доля поки що в наших руках і ми маємо досить сили, щоб забезпечити своє майбутнє; я відчуваю обов'язок висловити свою думку, коли маю нагоду і можливість зробити це».
Невичерпність демократії: Видатні діячі минулого
і сучасності про вільне, демократичне суспільство і права людини / Упоряд. О.І.Терех, Я.Г.Оксюта. – К., 1994.- С.98-104
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 182; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!