Розділ 5. Культура новітнього часу
Тема 10. Сучасна західна культура
Специфіка сучасної західної культури. Елітарність та масовість культури ХХ століття. Модернізм як новий світогляд ХХ ст. Основні напрями у сучасному мистецтві.
Студенти повинні знати:
- які зміни відбулися у мисленні та системі цінностей людей ХХ ст.;
- в чому полягає специфіка сучасної культури;
- особливості елітарної та масової культури;
- суть модернізму, як нового світогляду ХХ століття;
- основні напрями в сучасному мистецтві.
Студенти повинні вміти:
- розкрити вплив епохальних подій ХХ століття на розвиток європейської культури;
- пояснити різницю між елітарною та масовою культурами;
- дати визначення поняття «модернізм»;
- охарактеризувати основні напрями в мистецтві ХХ століття;
- назвати представників різних мистецьких течій та їх основні твори.
Семінарське заняття №9 . Українська культура ХХ століття. Україна в боротьбі за національну самостійність. Наука та освіта в Україні ХХ ст. Церковне життя і духовно-релігійний пошук українського суспільства. Укарїнська література та мистецтво ХХ століття.
Семінарське заняття №10 . Культура Прикарпаття. Культура Прикарпаття від періоду Київської Русі до кінця ХYІІІ століття. Умови розвитку культури на Прикарпатті в ХІХ – поч. ХХ ст. Стан шкільної освітои краю періоду австро-угорського панування. Музика і театральне мистецтво Прикарпаття ХІХ – поч. ХХ ст. Особливості становлення архітектури на Прикарпатті.
|
|
|
Критерії оцінювання
У процесі вивчення дисципліни “Культурологія” використовуються такі методи оцінювання навчальної роботи студента:
Ø поточне опитування;
Ø поточне тестування;
Ø підсумкове блочно тематичне тестування;
Ø оцінювання самостійної роботи;
Ø підсумкова контрольна робота;
Ø залік.
Основні критерії:
• правильність, повнота, тривалість та обсяг знань, їх точність;
• якість відповіді студента (обгрунтування, грамотність викладу);
• навички експлуатації теоретичних знань та вмінь.
Оцінювання відповідей здійснюється за чотирьохбальною шкалою.
Оцінка “5” (відмінно) ставиться за відповідь, що містить глибокі знання, їх безпомилковість, уміння наводити приклади; чітко і лаконічно викладати текст, дотримуватися норм літературної мови.
Оцінка не знижується, якщо у розгорнутій відповіді має місце неістотна неточність чи описка.
Оцінка “4” (добре) ставиться за відповідь такого ж рівня, але при наявності деякої неповноти знань обо однієї, двох неістотних помилок.
Оцінка “3” (задовільно) ставиться за відповідь, що виявляє основні положення теми, при наявності значної неповноти знань, однієї-двох значних помилок, порушення логіки викладу і норм літературної мови.
|
|
|
Оцінка “2” (незадовільно) ставиться за відповідь, що виявляє незнання більшої частини матеріалу теми або найістотніших її питань, а також у разі відсутності відповіді на запитання теми.
Лекція 1. Культурологія як наукова і
Навчальна дисципліна
ПЛАН
1.1.Культурологія як наука.
Предмет та категорії культурології.
Принципи та функції культурології.
Місце культурології в системі гуманітарних та природничих наук.
1.1.„Культурологія” як наука. Термін "культурологія" запропонував у 1909 р. німецький філософ і фізик В. Освальд. Вчений не лише показав різницю між культурологією і соціологією, а й використав термін "культурологія" для опису специфічних явищ,якими є культура як феномен суто людської діяльності. В. Освальд фактично визначив місце культурології в системі інших наук.
У 1939 р. американський філософ Леслі Уайт (1900-1975 рр.), незалежно від В. Освальда, повернувся до тлумачення терміну "культурологія", вводячи його в контекст антропологічних досліджень про культуру. Його праця "Наука про культуру" (1949 р.) сприяла виділенню культурології в окремий напрям досліджень, поставила питання про необхідність визначити предмет культурології як науки та започаткувала цілісний підхід до вивчення культурних явищ.
|
|
|
Проте західна наукова думка цей термін не прийняла і там не існує такої наукової дисципліни. Переважно феномен культури розглядався із соціально-етнографічних позицій. Тому провідними науками про культуру в Європі й Америці стали соціальна та культурна антропологія, соціологія, структурна антропологія, історична культурологія, семіотика, психологія, політична наука та ін.
У Росії ж термін "культурологія" закріпився. Там культурологія як наука виділилася в окремий напрям, який поєднав культурно-історичний, філологічний, просвітницький та ідеологічний аспекти культури, філософію, міфологію, етнографію, психологію, художню практику.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!