Комбінована дія лікарських речовин
Синергізм – це одночасна дія двох або більше засобів в одному напрямі. Сумування дії зустрічається найчастіше в тому випадку, коли різні засоби діють аналогічно на одні й ті ж елементи – це прямий синергізм. Прикладом непрямого синергізму може бути одночасне застосування наркотичних та нейролептичних засобів, які підсилюють дію наркотиків.
Антагонізм – одночасна дія двох або більше лікарських засобів у протилежних напрямках, що призводить до послаблення кінцевого фармакологічного ефекту. Розрізняють фізичний, хімічний та функціональний або фізіологічний антагонізм.
Під фізичним слід розуміти обмеження дії лікарських засобів чи отрут, в основі якого лежать фізичні явища.
Хімічний пов’язаний із втратою фармакологічної активності як наслідок утворення нових неактивних сполук.
Фізіологічний проявляється протилежною дією лікарських засобів на органи та системи що призводить до послаблення фармакологічної активності
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЮ ЛІКАРСЬКИХ
РЕЧОВИН
Фізичний стан лікарської речовини. Легкорозчинні препарати швидше всмоктуються і скоріше виявляють фармакологічну дію. Чим більше молекул речовини взаємодіє з рецепторами або з макромолекулами клітин, тим сильнішою буде реакція організму. Спиртові розчини лікарських речовин всмоктуються швидше, ніж водні та олійні. Повільніше будуть виявляти дію лікарські речовини у таблетках та капсулах.
|
|
|
Хімічна будова. Навіть невеликі зміни у будові молекули лікарської речовини можуть змінити її дію. Так, завдяки збільшенню кількості атомів вуглецю у радикалі, що приєднується до барбітурової кислоти, отримано нові препарати гексенал і тіопентал-натрій, які мають сильніше виражений наркотичний ефект і меншу тривалість дії. їх застосовують для наркозу.
Доза лікарської речовини. Екстракт ревеню у малих дозах діє як в'яжучий засіб та застосовується при проносах, а у великих - як проносний препарат, який застосовується при запорах.
Дія ліків зачежно від концентрації та лікарської форми. Чим виша концентрація, тим сильніша дія речовини. Концентрація також визначає і характер дії речовини. Більшість протимікробних засобів у малих концентраціях діє бактеріостатично, затримуючи тільки розмноження мікробів; у великих концентраціях діє бактерицидно, знищуючи збудників захворювань. Всмоктування більшості речовин у кров прискорюється при підвищенні концентрації лікарської форми. Тому для прискорення резорбтивної дії ліки вводять у формі розчинів підвищеної концентрації, для сповільнення дії - у м'яких або твердих лікарських формах. Щоб зменшити резорбтивну дію речовини і подовжити її тривалість, одночасно вводять судинозвужувальні засоби (місцеві анестетики з адреналіном чи ефедрином) або перетворюють добре розчинні форми у малорозчинні, які поступово всмоктуються у кров.
|
|
|
Патологічні процеси. Запальні процеси у травному каналі, порушення його секреторної і рухової функцій змінюють всмоктування лікарських речовин, а значить і фармакологічну активність. Застійні явища у печінці сповільнюють всмоктування препаратів та викликають активніше знешкодження ліків, а значить і менш виражену їх дію. Захворювання нирок може призвести до токсичної дії внаслідок сповільнення виведення лікарських речовин з організму.
Загальний стан. Реакція тварин на ліки залежить від загального стану організму. Тварини виснажені, худі, з хронічними захворюваннями внутрішніх органів, особливо печінки та нирок, виявляють більш виражену реакцію, а в деяких випадках у них бувають отруєння від терапевтичних доз. Особливості дії лікарських засобів залежать від функціонального стану окремих органів та систем. Наприклад, жарознижуючі засоби діють на збуджений центр терморегуляції і не впливають на температуру тіла здорових тварин; камфора збуджує центральну нервову систему у разі її пригнічення; терапевтична доза атропіну сульфату для великої рогатої худоби становить 0,02-0,05 г, а за отруєння тварин фосфорорганічними пестицидами лікувальний ефект виявляється від доз, які перевищують терапевтичні у 10-20 разів.
|
|
|
Поняття про дозу
Доза – кількість лікарського засобу, призначеного для введення в організм тварини з метою одержання відповідного фармакологічного ефекту. Це головний фактор, від якого залежить сила дії ліків.
Розрізняють кілька категорій доз.
Терапевтична доза – це доза, яка при застосуванні викликає лікувальний ефект від початку до кінця дії. Терапевтична доза поділяється на мінімальну, середню та максимальну, яка граничить із токсичною.
Токсична доза – це доза, яка при введенні викликає патологічні зміни. Вона також буває мінімальна та максимальна або летальна, що не спричинює загибелі тварин, але викликає сильне отруєння, яке без лікування може закінчитися смертю.
Смертельна доза – яка при введенні викликає загибель тварин.
Ударна доза – перевищує середню терапевтичну дозу, але застосовується на початку лікування з метою швидкого створення необхідної концентрації в організмі.
Подрібнена доза – це доза яка розділена на кілька прийомів.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 331; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!