Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь



1) додавання до обох частин рівняння відповідних частин другого, помножених на одне число;
2) переставлення рівнянь місцями;
3) виключення з подальшого розгляду рівнянь, що є тотожностями для всіх значень невідомих змінних.

 

Ці елементарні перетворення не змінюють сумісності і розв’язку системи лінійних рівнянь.

Умову сумісності системи лінійних рівнянь характеризує теорема Кронекера-Капеллі (Леопольд Кронекер (1823-1891) ‑ німецький математик).

 

Теорема 1.4. (Кронекера-Капеллі) Для того, щоб система лінійних алгебраїчних рівнянь (1.8) була сумісною, необхідно і достатньо, щоб ранг матриці  системи (1.8) дорівнював рангу розширеної матриці  системи (1.8).

 

Приклад 1.6. Перевірити сумісність системи рівнянь

 

Розв’язання. Випишемо основну та розширену матриці системи лінійних рівнянь: , .

З елементів цих двох матриць можна скласти базисний мінор третього порядку, що не дорівнює нулю: .

Отже,  і . Тобто . За теоремою Кронекера-Капеллі досліджувана система лінійних рівнянь є сумісною.

Частинним випадком прямокутної системи (1.8) є квадратна система рівнянь . Тоді матриця системи  є квадратною:

,

а її визначник  називають основним визначником системи.

Метод Крамера

 

Метод Крамера (Габріель Крамер (1704-1752) ‑ швейцарський математик) застосовують до знаходження розв’язку квадратних систем лінійних рівнянь. В ньому застосовують поняття визначника основної матриці системи  і допоміжних визначників , які отримують з визначника  заміною першого, другого і так далі до го стовпця на стовпець вільних членів:

, , …, .

Наприклад, для системи, що містить три лінійних рівняння з трьома невідомими

,

маємо: , , , .

В залежності від значення визначника основної матриці та значень допоміжних визначників реалізується один з трьох варіантів:

1) Якщо визначник основної матриці системи (1.8) не дорівнює нулю , то система (1.8) має єдиний розв’язок, який знаходять за формулами Крамера: .                  (1.10)
2) Якщо основний визначник системи (1.8) дорівнює нулю  і всі допоміжні визначники теж дорівнюють нулю , тоді система (1.8) має безліч розв’язків.
3) Якщо основний визначник системи (1.8) дорівнює нулю, а хоча б один з допоміжних визначників  не дорівнює нулю, тоді система не має жодного розв’язку.

 

Слід зауважити, що метод Крамера для випадку 2 тільки встановлює існування нескінченної множини розв’язків, але не дає їх виду.

Для однорідної системи лінійних рівнянь при  система має єдиний розв’язок . При  однорідна система має безліч розв’язків.

 

Приклад 1.7. Розв’язати систему лінійних рівнянь методом Крамера  

Розв’язання. Визначник основної матриці системи має вид . Оскільки він відрізняється від нуля, робимо висновок про існування єдиного розв’язку системи.

Обчислимо допоміжні визначники:

, , .

За методом Крамера згідно формул (1.10) маємо розв’язок:

.

Після знаходження розв’язку системи лінійних рівнянь рекомендується провести перевірку правильності проведених обчислень.

Перевірка: підстановка у вихідну систему одержаних значень невідомих , ,   призводить до тотожностей:  що підтверджує правильність отриманого результату.

 

Метод оберненої матриці

Матричний метод засновано на використанні властивостей множення матриць. Цей метод є дуже зручним у випадку систем невисокого порядку.

Якщо основна матриця  системи (1.8) є невиродженою, тобто , тоді для неї існує обернена . Помножимо матричну рівність (1.9) зліва на обернену матрицю :

.                              (1.11)

З відношення (1.11) з урахуванням відомої формули , а також властивостей множення матриць, а саме , випливає матрична форма розв’язку системи (1.8):

.                                    (1.12)

Співвідношення (1.11) лежить в основі методу оберненої матриці.

 

Приклад 1.8. Розв’язати систему лінійних рівнянь з прикладу 1.7 методом оберненої матриці.

 

Розв’язання. Для основної матриці системи , яка є невиродженою, оскільки , обернена буде такою:

.

Вектор-стовпець вільних членів є таким: . Тоді за формулою (1.12) одержимо: .

Отже, .

 

Приклад 1.9. Розв’язати матричним методом систему лінійних рівнянь

Розв’язання. Знайдемо обернену до матриці  з визначником :

Тоді .  

Отже, .

Незважаючи на обмеження можливості застосування методу оберненої матриці і складність обчислень при великих значеннях коефіцієнтів, а також систем високого порядку, матричний метод може бути легко реалізованим на ЕОМ.

Метод оберненої матриці і метод Крамера є дуже трудомісткими за кількістю обчислювальної роботи. Тим часом існують більше економічні методи розв’язання систем лінійних рівнянь, які опираються на попереднє перетворення матриці системи до спеціального виду. Одним із них є метод Гауса, що застосовується не тільки у випадку, коли .

Метод Гаусса

Метод Гаусса – метод послідовного виключення змінних – полягає в тому, що за допомогою елементарних перетворень система рівнянь шляхом послідовного виключення змінних приводиться до рівносильної системи східчастого (або трикутного) виду, з якої, починаючи з останніх (за номером) змінних, знаходять всі інші змінні.

Метод Гаусса є універсальним методом розв’язання систем лінійних рівнянь (1.8). Метод Гаусса реалізується в два етапи, які розділяються на декілька кроків. Перший етап полягає у приведенні системи лінійних рівнянь до трикутного вигляду.

І етап - прямий хід виключень:

І крок - припустимо, що коефіцієнт  (у протилежному випадку можна поміняти місцями рівняння у системі). Поділимо перше рівняння на  і за його допомогою виключимо з усіх інших рівнянь системи змінну . Для цього слід одержане перше рівняння помножити на , …,  та додати відповідно до другого, … , т-го рівнянь системи. Таким чином одержимо еквівалентну вихідній систему лінійних рівнянь, яка містить змінну  тільки у першому рівнянні.

ІІ крок - перше рівняння залишаємо без змін. Далі припустимо, що коефіцієнт при  у другому рівнянні одержаної системи відрізняється від нуля. Слід розділити на нього друге рівняння і аналогічно першому кроку виключити змінну  з усіх рівнянь системи. Змінна , таким чином, залишається тільки в першому та другому рівняннях.

ІІІ крок - Перше і друге рівняння залишаються без змін. За основу беруть третє рівняння і за його допомогою виключають змінну .

Процес послідовного виключення змінних продовжується до приведення вихідної системи лінійних рівнянь до системи лінійних рівнянь трикутного вигляду:

                  (1.13)

де ,   - нові коефіцієнти при невідомих.

Другий етап передбачає знаходження значень невідомих з одержаної системи рівнянь, проводячи рух у протилежному напрямку.

ІІ етап - обернений хід методу Гаусса:

І крок - з останньої рівності модифікованої системи визначаємо вираз змінної   через змінні , … , .

ІІ крок - з передостанньої рівності визначаємо вираз змінної   через змінні , … ,  з урахуванням виразу змінної .

Далі проводяться аналогічні перетворення для знаходження виразу всіх інших змінних до . В результаті подібних розрахунків одержимо

                    (1.14)

Невідомі  називають базисними змінними, а невідомі  називають вільними змінними.

Ранг основної матриці системи (1.8) дорівнює кількості базисних змінних.

Розглянемо застосування цього методу на конкретному прикладі.

 

Приклад 1.10. Розв’язати методом Гаусса систему лінійних рівнянь:

 

Розв’язання. Перший етап: приведемо вихідну систему до трикутного вигляду. Перше і третє рівняння поміняємо місцями і розділимо перше рівняння на :

Перше рівняння перепишемо без змін. Помножимо перше рівняння на  та  і додамо до другого та третього рівнянь:

Третє рівняння розділимо на 10 і поміняємо місцями з другим:

Перше і друге рівняння перепишемо без змін. Друге рівняння помножимо на  і додамо до третього:

Другий етап: знайдемо значення невідомих. З останньої рівності одержимо  і підставимо у друге рівняння, з якого визначимо . Підставимо значення  і  в перше рівняння системи і одержимо . Отже, розв’язок вихідної системи є таким: , , .

 

На практиці зручним виявляється застосовувати ідею методу Гаусса для перетворення елементів розширеної матриці системи лінійних рівнянь, а не до самих рівнянь. Така модифікація методу Гаусса заснована на використанні правила прямокутника.

Прямий хід методу Гаусса, тобто приведення розширеної матриці  до трикутного вигляду, реалізується згідно наступного алгоритму.


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 608; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!