Склад та структура виробничих витрат ПАТ «Оболонь» у 2010-2011 рр.
| Показники | 2010 рік | 2011 рік | Відхилення | |||
| Сума, тис. грн. | Питома вага, % | Сума, тис. грн. | Питома вага, % | Абсолютне, тис. грн. | Відносне, % | |
| Матеріальні затрати | 747,8 | 45 | 1440,4 | 52 | 692,6 | 1,1 |
| Витрати на оплату праці | 584,2 | 35,2 | 863,6 | 31,2 | 279,4 | -1,1 |
| Відрахування на соціальні заходи | 223,1 | 13,4 | 331,7 | 12 | 108,6 | -0,1 |
Джерело: складено автором за матеріалами звітності ПАТ «Оболонь»
Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують жирним шрифтом симетрично до тексту. Назву не підкреслюють.
Назву і слово „Таблиця” починають з великої букви. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, а підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщовони є самостійними. Обов’язково зазначаються одиниці виміру. Якщо всі одиниці виміру однакові, їх виносять у заголовок таблиці. Текст у таблиці варто друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом.
Під таблицею має бути зроблене посилання на джерело інформації цифрових показників, де зазначається назва джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінки або вислів "Складено автором за матеріалами звітності ПАТ "Оболонь"
Таблиці нумерують послідовно в межах розділу, за винятком таблиць, поданих у додатках. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: "Таблиця 2.5" (п’ята таблиця другого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш слово „Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово „Продовж. табл.” і вказують номер таблиці. Наприклад: „Продовження табл. 2.5”.
|
|
|
Оформлення ілюстрацій
Основними видами ілюстративного матеріалу є схема, діаграма або графік. Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації. Наприклад: „Рис. 1.3” (третій рисунок першого розділу). Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Номер ілюстрації, її назва і, за потреби, пояснювальні підписи друкують напівжирним шрифтом симетрично до тексту, під ілюстрацією.
У тому місці, де викладається текст, пов'язаний з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщується посилання у круглих дужках у вигляді виразу (рис. 1.3.) або зворот типу „як це видно з рис. 1.3.” або „як це показано на рис. 1.3.”.
|
|
|
Якість ілюстративного матеріалу повинна забезпечувати їх чітке сприяння. Приклад оформлення ілюстрації подано нижче.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 1.3. Характеристика цінової політики підприємства [4, c . 132]
Оформлення формул
При використанні формул необхіднодотримуватися певних правил. Формули створюються за допомогою інструменту „Редактор формул” у програмному додатку MS Word. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розмішують на окремих рядках. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
|
|
|
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки.
Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (:).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
|
|
|
Наприклад:
(2.20)
де 
– валютна ціна і-го експортованого товару, грн;
– обсяг експорту і-го товару;
– витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару, грн;
m – кількість назв товарів.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямоване в бік номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:
а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;
б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 180; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!