Мотивація злочинного поведінки. Її складові, практичне значення вивчення
Мета — це та річ чи явище або якась інша спотвора чи зміна, яка приваблює злочинця, манить, тягне його і, на думку злочинця, може задовольнити його певну потребу. Отже, мета породжується об’єктивними умовами життєдіяльності особи, яка має відображення в потребах та інтересах. Для того щоб мета матеріалізувалась у бажане, повинен відбутись процес мотивування.
Мотивація включає процес виникнення, формування мотиву злочинної поведінки та її мету. Мотив поведінки - це внутрішнє спонукання до дії, бажання, яке визначається потребами, інтересами, почуттями тощо. За мотивом формується мета як передбачуваний чи бажаний результат певного діяння. Потреби індивіду є одними з важливих складових у процесі мотивації. Злочин не вчинюється відразу після виникнення потреби в чомусь. Потреба, яка виникає в особи, спочатку "проходить" через її свідомість. Відтак ця потреба трансформується у зацікавленість, бажання, мету. На цій основі виникає процес мотивації. Потреби виникають в особи під впливом недостатку в чомусь або через незадоволення. Потреби, у свою чергу, поділяють на духовні та матеріальні. Матеріальні потреби знаходяться в основі життєдіяльності особи. Безпосереднім джерелом дії особи, що спрямоване на задоволення потреб, є її інтереси. Інтерес — специфічне ставлення особи до предмета злочину через його життєве значення та емоційну привабливість. Він, у свою чергу, поділяється на особистий та суспільний. Особистий інтерес керує поведінкою особи, тому що в його основі знаходиться бажання володіти певними матеріальними благами. У результаті суперечностей між особистими та суспільними інтересами, якщо перший неможливо задовольнити законним шляхом, виникає стан предзлочинної поведінки.
|
|
|
Методологічні основи причинності та детермінації злочинності.
Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основними елементами предмету науки кримінології.
Проблема причинності має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів і причин.
Як правило, під причинністю розуміють генетичний зв’язок між окремими станами видів і форм матерії у процесах її руху й розвитку. Сутністю причинності є породження причиною наслідку. Причинність завжди має об’єктивний характер.
|
|
|
У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображають зміст причинно-наслідкового комплексу: детермінація, причини й умови, фактори злочинності. Причинність є однією з форм детермінації.
У дослідженні злочинності важливо виходити з того, що необхідним є зв’язок між причиною і наслідком. Злочинність у цьому комплексі є наслідком дії відповідних причин і умов.
У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображують зміст причинно-наслідкового комплексу: детермінація, причини й умови, фактори злочинності.
Детермінація (від лат. determinare — визначати, обумовлювати) — найбільш загальна категорія, що характеризує походження явищ, які вивчаються у природі і суспільстві. Ідеться про залежність одних явищ, процесів і станів від інших, про зв’язок між речами і явищами.
Однією з найчастіше використовуваних у кримінології категорій є "причина": це явище, що безпосередньо зумовлює, породжує інше явище — наслідок. Етимологічне слово "причина" пов'язане з дієсловом "чинити", "учинити" та вважається синонімом (як дієслово) слова "робити", "творити", "виробляти".
Причина злочинності - це соціально-психологічні обставини, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок. Причина як основа та сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємозв'язку явищ.
|
|
|
Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності — це явища, котрі безпосередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинного зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочинності.
У сучасній кримінології існує кілька методологічних підходів до встановлення причинного комплексу злочинності. Окремі вчені уявляють причинний комплекс різнорідним і тому вважають, що його потрібно поділити на ієрархічні рівні:
- причини злочинності взагалі;
- причини окремих категорій злочинів;
- причини окремого злочину.
Дехто вважає, що природа злочинів однорідна і тому недоцільно поділяти фактори на такі, що впливають на одиничну протиправну поведінку, і такі, що формують злочинність як множину актів протиправної поведінки. Оскільки причини досліджуваного процесу є одними й тими ж, розбіжності полягають в інтенсивності їх впливу та ступені залежності поведінки людей від цих факторів.
|
|
|
Так, висловлюючи свою думку щодо класифікації криміногенних факторів залежно від їх рівня, А. Зелінський зазначає, що ця класифікація позбавлена логіки, оскільки не можна зараховувати до одного класифікаційного ряду поняття, що різняться за обсягом. Він піддає також критиці пропонований окремими вченими розподіл причин злочинності на корінні (класові суперечності) і некорінні (усі інші). Свою думку він обґрунтовує тим, що можна й необхідно чітко розрізняти причину і умову: причина породжує, а умова забезпечує генетичний зв’язок. Але явище, що породило наслідок, завжди є корінним й іншим воно бути не може.
19. Поняття та класифікація причин і умов злочинності.
Причини злочинності – це соціально-психологічні обставини, які безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок.
Умови злочинності – це комплекс явищ, які самі по собі не можуть породити злочинність, але служать певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню.
У кримінологічній літературі прийнято виділяти наступні підстави класифікації причин та умов злочинності: механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події, джерела походження тощо.
2. За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детермінують злочинність, поділяються на причини, умови та криміногенні фактори,
3. За рівнем функціонування криміногенні детермінанти класифікуються на причини та умови:
- злочинності в цілому (загальні причини);
- видів (категорій, груп) злочинів (спеціальні причини);
- окремих злочинів (конкретні причини);
Зазначені рівні причин злочинності досить тісно взаємообумовлені. Процес взаємозв’язку простежується як від першого (більш загального) рівня до останнього (конкретного), так і навпаки, від причин і умов конкретного злочину до своєрідності й особливостей видів і груп злочинів, до узагальнюючої характеристики причинного комплексу злочинності в цілому.
4. За змістом криміногенні детермінанти поділяються на соціально-економічні, політичні, психологічні, соціально-психологічні, ідеологічні, виховні, правові, управлінські, організаційно-управлінські та ін.
Як найбільш визначальними причини злочинності та причини вчинення окремих злочинів виступають явища соціально-психологічного характеру, а саме – криміногенно деформована суспільна й індивідуальна психологія, яка суперечить загальноприйнятим моральним правилам поведінки, принципам міжнародного, конституційного та кримінального права.
5. За природою виникнення детермінанти злочинності поділяються на об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні та суб’єктивні.Перша група чинників формується, як правило, незалежно від волі людей і тому такі обставини не можуть бути відразу ж усунуті. Їх можна тільки нейтралізувати, блокувати, локалізувати, перешкоджати їхньому розвитку та криміногенному впливу. Об’єктивними за своєю природою можуть бути, наприклад, економічна і політична криза в державі, значний рівень безробіття тощо.
Більшість факторів причинного комплексу носить суб’єктивний, об’єктивно-суб’єктивний характер з перевагою об’єктивного, чи суб’єктивного.
6. За близькістю до події злочину чи до їхньої визначеної сукупності причини та умови поділяються на найближчі та віддалені, безпосередні та опосередковані.
7. Причини та умови злочинності класифікуються також за джерелами походження на внутрішні та зовнішні. Внутрішнідетермінанти злочинності пов’язані з внутрішніми протиріччями конкретного суспільства, зовнішні – мають міжнародний характер.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 361; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!