Наукові підходи до розуміння і визначення злочинності.
«Злочинність» - центральне поняття кримінології. Це і науковий термін, і термін щоденної мови, і практичної політики, що створює суттєві складнощі в його однозначному розумінні. Немалу роль при цьому відіграють, певно, і концептуальні принципи кримінології у поясненні злочинності, які сформувалися у процесі розвитку цієї науки.
Злочинність – це історично обумовлене і мінливе соціальне явище, яке проявляє себе у виді множинності злочинів, має територіально-часовий та кількісно-якісний вимір.
ознаки:
- історична обумовленість і мінливість злочинності;
- соціальна природа злочинності;
- множинність злочинів;
- територіально-часовий і кількісно-якісний її вимір.
Визнання того факта, що злочинність – соціальне явище, є, безперечно, видатним відкриттям науки XIX століття. Воно мало і має далекоглядні висновки. Одним з таких висновків було те, що злочинність – явище, притаманне будь-якому суспільству, незалежно від рівня його цивілізованого розвитку, тобто воно вічне
У вітчизняній кримінології існує декілька наукових підходів до розуміння і визначення злочинності.
1. Сумарно-статистичний: злочиннність – відносно масове, історично мінливе соціальне явище, яке має кримінально-правовий характер і складається із сукупності злочинів, які вчинюються у відповідній державі за певний період часу (Н.Ф. Кузнецова, І.М. Даньшин та ін.).
2. Деструктивний: злочинність – масовий прояв деструктивної поведінки людей, яка виражається у системі злочинів, вчинених на даній території протягом певного часу (А.Ф. Зелінський).
|
|
|
3. Девіантологічний, або релятивно-конвенціональний. Під злочинністю тут розуміється відносно розповсюдене (масове) статистично стале соціальне явище, різновид девіантності (відхилення), яка визначається законодавцем у кримінальному законі. При цьому припускається, що в дійсності немає об´єкта, який був би «злочинністю» за своїми внутрішніми якостями. Злочин і злочинність – поняття відносні, договірні, тобто штучні соціальні конструкти (Я. Й. Гілинський).
4. Особистісно-активністний. Злочинність – це соціальний феномен суспільного життя у вигляді несхвальної і опасної для суспільства кримінальної активності частини його членів. Численні фактори, які обумовлюють вчинення злочинів і злочинності як соціального феномену, у різні часи і різні періоди життя суспільства неоднакові не тільки за змістом, але й за інтенсивністю, стійкістю та глибиною впливу. Цими показниками визначаються такі риси злочинності як мінливість, відносна масовість, інтенсивність, міра суспільної небезпеки (А.П. Закалюк).
|
|
|
5. Інституціоналіський (суспільно установлений функціонально пов´язаний з суспільством). Злочинність розглядається як один із різновидів соціальної практики, як сукупність кримінальних практик. Вона – не особливий вид людської поведінки, що знаходиться поза соціальної діяльності, а є самою цією діяльністю, але поза правового поля (В.М. Дрьомин).
Поняття та ознаки злочинності.
Злочинність – історично мінливе, соціальне явище, яке являє собою систему передбачених кримінальними законами діянь, що вчинюються на певній території або серед членів певних соціальних груп упродовж певного проміжку часу.
Характерні кримінологічні ознаки злочинності:
– це явище негативне: дане явище завдає шкоди суспільству загалом, так і конкретним його членам зокрема;
– злочинність має соціальну природу: мова йде про те, що вона існує тільки у людському суспільстві: особи, які вчиняють злочин та особи, на інтереси яких вчинюються посягання – члени суспільства;
– кримінально-правова ознака злочинності: оскільки злочинність є сукупністю злочинів, то при її дослідженні ми, в першу чергу, керуємось кримінальним законом, тому що і поняття злочину, і їх вичерпний перелік надається кримінальним правом. Криміналізація чи декриміналізація у праві є єдиним легальним способом зміни кола діянь, що визнаються злочинами;
|
|
|
– історична мінливість злочинності: стан злочинності не є однаковим в різних соціально-економічних формаціях. Її рівень та структура змінюються і на окремих етапах розвитку певної формації: з ускладненням суспільних відносин збільшується і загальна кількість видів злочинів; окремі злочині були декриміналізовані, натомість з'явилися нові різновиди злочинних посягань;
– масовість злочинності – це умова того, щоб на злочинність поширювався закон великих чисел, тобто при достатньо великому числі одиниць об'єкт набував нової природи, нових властивостей порівняно з окремими злочинами;
– усталеність злочинності означає, що вона має властивості з року в рік відновлюватися приблизно в однакових обсягах;
– іррегулярність злочинності – відсутність внутрішніх зв'язків, тобто нові події злочинів не пов'язані з раніше вчиненими у часі й просторі;
– територія і період часу: вивчаючи злочинність, ми досліджуємо її в межах певної території за конкретний проміжок часу.
Функції злочинності
Зміст функцій злочинності безпосередньо пов'язаний з її соціальними наслідками і проблемами криміногенної детермінації.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 432; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!