Розрахунково-аналітичні методичні прийоми та їх застосування у контролі
Розрахунково-аналітичні методичні прийоми — економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко- математичні методи.
Економічний аналіз — система прийомів у фінансово- господарському контролі для розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів. Застосовується економічний аналіз при попередньому, поточному і заключному контролі виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств.
Статистичні розрахунки — прийоми одержання таких величин і якісних характеристик, яких немає безпосередньо в економічній інформації підприємства, що ревізують. Застосовуються вони при потребі відтворення реальних кількісних відношень виправлення приблизних величин або переходу від одних величин до найбільш точних характеристик якісних зв'язків і відношень. За допомогою статистичних розрахунків у фінансово-господарському контролі розраховують коефіцієнти трудової участі членів бригади, використання обладнання і виробничих потужностей, ритмічність випуску продукції, динаміку виконання плану виробництва тощо.
Економіко-математичні методи застосовуються у фінансово-господарському контролі при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою оптимізації їх на стадії планування і проектування, а також після завершення господарських процесів, якщо іншими методичними прийомами встановити взаємозв'язки факторів неможливо, наприклад оптимізація маршрутів перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, кореляційний аналіз собівартості продукції, витрат виробництва, виконання договірних зобов'язань тощо.
|
|
|
30. Документальні методичні прийоми, їх класифікація та характеристика . Документалістики — інформаційне моделювання, дослідження документів, камеральні перевірки, нормативно- правове регулювання.
Інформаційне моделювання — це інформаційна сукупність, яка представляє контролюючий об'єкт у вигляді інформаційної моделі. При формуванні інформаційної моделі необхідно забезпечити повноту характеристики об'єкта контролю, вибір істотних змінних і подання їх у формі інформаційного образу. Метою моделювання в контролі є одержання необхідної інформації про об'єкт для вивчення його стану, участі в процесах розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, виявлення відхилень і збуджень у них, прийняття рішень щодо регулювання у межах заданих планових параметрів. При моделюванні використовується нормативно-правова, договірна, облікова, звітна та інша інформація про об'єкти. При цьому контролюють об'єкти основних засобів, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти та інші засоби, відображені в системі планової, договірної, нормативно-правової та облікової інформації.
|
|
|
Дослідження документів — прийоми документального контролю достовірності, доцільності, ефективності господарських операцій, відповідності їх законодавчим та нормативно-правовим актам, що регулюють процес розширеного суспільного відтворення.
Камеральні перевірки — прийом документального контролю якості проектно-кошторисної документації з капітальних інвестицій, а також документів на виконання будівельно-монтажних робіт, які підприємства подають установі банку, що здійснює їх фінансування і контролює цільове використання кредитів.
Нормативне-правове регулювання — система прийомів, що використовуються фінансово-господарським контролем для виявлення порушень нормативних і правових актів у процесі розширеного суспільного відтворення.
П оняття предмета контролю.
Державний контроль — це одна з форм впливу держави в особі її органів а також органів місцевого самоврядування на економіку.Контроль - це процес, який має забезпечити відповідність функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.
Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їхньою діяльністю для виявлення відхилень від установлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їхнього виконання.
|
|
|
предметом фінансового контролює господарська і фінансова діяльність підприємств та організацій.
Предметом державного фінансового контролю є безпосередньо активи, що належать державі, у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні яких бере участь підконтрольний об’єкт, а також кошти, що залишаються в розпорядженні підконтрольного об’єкта у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів, державних позабюджетних фондів, кредити, отримані під гарантії Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правова діяльність підконтрольних об’єктів.
Згідно зі ст. 19 ГК держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання в таких сферах:
збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб’єктами господарських відносин — за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;
фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин — за додержанням суб’єктами господарювання кредитних зобов’язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;
цін і ціноутворення — з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;
|
|
|
монополізму та конкуренції — з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;
земельних відносин — за використанням і охороною земель;
водних відносин і лісового господарства — за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;
виробництва і праці — за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;
споживання — за якістю і безпечністю продукції та послуг;
зовнішньоекономічної діяльності — з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.
Держава забезпечує захист прав суб’єктів господарювання і споживачів незалежно від їх організаційних форм і форм власності на майно
Одним з основних питань контролю є визначення його сутності. Сутність контролю взагалі і фінансового контролю зокрема полягає в ефективному попередженні, виявленні та запобіганні порушенням щодо використання фінансових ресурсів.
На дев’ятому конгресі Міжнародної організації вищих контролюючих органів (INTOSAI) 1977 р. в Лімі контроль був визнаний обов’язковим елементом управління супільними фінансовими засобами.
22.Об'єкти контролю та їх класифікація
насамперед, контроль необхідно поділяти на: і державний; і недержавний. Державний контроль, у свою чергу, поділяють на: і відомчий; і позавідомчий.Визначаючи сферу діяльності відомчого контролю, можна стверджувати, що підприємства, які перевіряються, входять до складу міністерств, відомств та об'єднань, які їх контролюють. Інакше кажучи, об'єкти контролю перебувають у прямому підпорядкуванні в суб'єктів, що виконують контрольні процедури.Є сенс розрізняти відомчий контроль на внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський. Внутрішньовідомчий контроль здійснюється контрольно-ревізійними службами вищестоя щих організацій. Для проведення внутрішньогосподарського контролю на підприємствах створюються контрольно-ревізійні відділи. їхня діяльність полягає в перевірці окремих ділянок діяльності даного підприємства, з погляду ефективності й законності виконуваних операцій, а також виконання співробітниками підприємства своїх обов'язків. Іншим варіантом організації внутрішньогосподарського контролю є чітке виконання співробітниками підприємства своїх посадових обов'язків, до складу яких включені й контрольні процедури.
Позавідомчий державний контроль здійснюється іншими органами виконавчої влади в межах компетенції кожного з них. Основною відмінністю позавідомчого контролю від відомчого є відсутність прямого підпорядкування об'єкта, що перевіряється. При цьому в рамках позавідомчого контролю найчастіше вивчаються вужчі питання порівняно з відомчим. Так, Державна податкова адміністрація України контролює дотримання підприємствами податкового законодавства й, наприклад, законність здійснення валютних операцій. Національний банк України покликаний проводити перевірку законності операцій з готівкою й проведення розрахунків у безготівковій формі. Правоохоронні органи розслідують факти, що свідчать про розкрадання, розтрати й інші незаконні операції, скоєні посадовими особами підприємства, що перевіряється.Недержавний контроль у нашій класифікації представлений такими його видами: незалежний, банківський, кредитний і суспільний.Незалежний контроль представляють аудиторські фірми й установи, що виконують різного роду експертні оцінки.Банківський контроль здійснюється комерційними банками, як правило, що обслуговують підприємство. На відміну від контрольних функцій Нацбанку України, установи комерційних банків проводять не тільки наступні, але й поточні перевірки дотримання порядку безготівкових розрахунків і законності операцій з готівкою на підприємствах, що обслуговуються ними. Механізм кредитного контролю починає працювати у випадку виникнення кредитних відносин між партнерами. Суспільний контроль спрямований на перевірку дотримання підприємствами конкретних правил або вимог.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 197; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!