Система контролю: складові та рівні
Характеристика та класифікація методичних прийомів фінансового господарського контролю.
Методичні прийоми, тобто способи пошуку відхилень у фін-господарській діяльності суб єкта господарювання від норм контролю, які застосовуються в практиці фінансового контролю, поділяються на 2 групи:
· Загальнонаукові методичні прийоми(базуються на загальних методах пізнання)
· Власні методичні прийоми контролю- це специфічні прийоми, вироблені на основі практичного досвіду та досягнень економічної науки.Вони поділяються на:
1.Традиційні «класичні»
Базові методичні прийоми фін. контролю
- Органолептичні
- Розрахунково-аналітичні
- Документальні
- Прийоми узагальнення і реалізації результатів контролю
2. Специфічні
Модифіковані методичні прийоми та спеціальні прийоми аудиту
Генезис контролю у часі та просторі
1-ий етап – ранні стадії розвитку людської цивілізації: спостереження за наявністю зібраних в природі чи вироблених благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності; спостереження за майном, запасами, навколишнім природним середовищем, власною поведінкою. Необхідність контролю обумовлена потребою саморегулювання діяльності індивідів.
2-ий етап – виникнення державності: застосування прийому інвентаризації; складання кошторису витрат і контролю їх дотримання; нормування видачі сировини та контроль за її витрачанням; повнота сплати податків; облік надходження та видатку цінностей; контроль за пожертвуванням у храмі; запровадження матеріальної відповідальності; створення інституту ревізорів і контролерів з метою контролю за господарською діяльністю і сплатою податків; виникнення грошей. Виникнення державності привело до появи нових організаційних форм контролю власника. Держава стежила за збереженням, переміщенням державного майна та сплатою податків. Власник стежив за збереженням та примноженням майна. Введення кількісних та вартісних параметрів контролю.
|
|
|
3-ій етап – період середньовіччя: запровадження подвійної бухгалтерії та системи рахунків обліку; започаткування принципів ефективності контролю; поділ контролю на попередній, поточний та наступний. Контроль стає функцією обліку та знаряддям збереження приватної власності. Запроваджено контроль стану розрахунків, платоспроможності суб’єктів господарських відносин та обмінного курсу грошей.
4-ий етап – бурхливий розвиток ринкової економіки: поява аудиторської діяльності як виду професійної діяльності; виникнення інституту бухгалтерів-ревізорів; запровадження англійськими аудиторами збору інформації шляхом тестування та анкетування. Наростання процесів корпоратизації та акціонування, виникнення інвесторів.
|
|
|
5-ий етап – наростання інтеграційних процесів: створення міжнародної організації вищих контрольних органів в 1953 році; запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку; запровадження міжнародних стандартів аудиту. Потреба в поширенні передового досвіду. Потреба в уніфікації обліку, звітності та методології контролю.
Розвиток контролю в Україні поділяється на 2 етапи:
1 етап – становлення: створення інституцій контролю законодавчої влади (Рахункової Палати, Президента), виконавчої влади ( ДКРС, ДПС, Державного казначейства), створення системи контролю, створення президентського контролю, муніципального контролю, незалежного аудиторського контролю, створення законодавчого забезпечення контролю.
2 етап – удосконалення контролю: удосконалення системи законодавчо нормативного забезпечення, регламентуючого правовий статус контрольних повноважень контролюючих органів, удосконалення чинного законодавства щодо підвищення відповідальності за недотримання норм контролю, удосконалення організаційної структури інституцій контролю.
Функції контролю у системі управління суб’єктів госопдарювання
|
|
|
Контроль є функцією управління поряд з такими його функціями як планування, облік, регулювання.
Функції управління:
Планування – визначення значень параметрів об’єкта. Створюється інформаційно-параметрична модель об’єкта.
Облік – відображення фактичних значень параметрів об’єкта. Створюється облікова інформація.
Контроль – порівняння норм та фактичної інформації. Створюється інформаційна база відхилень прийняття рішень.
Регулювання – корекція планів, прогнозів, розроблення стимулів. Обґрунтовується управлінське рішення.
За професором Білухою, «Контроль як функція управління є засобом зворотного зв’язку між об’єктом і системою управління, інформує про дійсний стан керованого об’єкта, фактичне виконання управлінського рішення.»
Цілі контролю
За змістом: економічні, соціальні, політичні, науково-технічні.
За часом: довгострокові, перспективні, короткострокові.
За рівнем: вищого рівня управління, нижчого рівня управління.
Цілі контролю більш конкретно виявляються в його завданнях.
Завдання контролю – це контрольованість стану та поведінки об’єкта контролю або його частини відповідно до встановленої норми.
|
|
|
Стратегічні завдання: попередження небезпечних порушень, прогнозування ситуації для об’єкта, перманентний пошук економічних ресурсів та шляхів ефективності їх використання.
Тактичні завдання: виявлення відхилень фактичних значень від заданих параметрів; інтерпретація відхилення, оцінка його «небезпеки» для розвитку системи; визначення факторів, що призвели до відхилення, та ступеня їх впливу.
Система контролю: складові та рівні
Контроль – це система, сукупність елементів якої пронизує явища і процеси, що мають місце в суспільно-господарському бутті.
Система контролю складається із взаємопов’язаних елементів: суб’єкта контролю, контрольних дій, об’єкта контролю.
Суб’єкт контролю – це особа (представник інституції або власника), яка спрямовує контрольні дії на власну діяльність суб’єкта господарювання або діяльність іншої юридичної чи фізичної особи, що перебувають в оточуючому господарському середовищі.
Об’єкт контролю (підконтрольний об’єкт) – це діяльність певного суб’єкта господарювання, відображена в його системі обліку та фінансовій звітності, на яку спрямовуються контрольні дії цього або іншого суб’єкта контролю, що знаходяться в оточуючому господарському середовищі.
Контрольні дії – це операції порівняння (зіставлення) показників діяльності суб’єкта господарювання з певно нормою (нормами), здійснювані суб’єктом контролю з метою знаходження відхилень від цих норм.
Суть ЕК та йог o субєкти
Різновидом контролю є економічний контроль-це система органів державного та господарського управління, які здійснюють контроль за економічним та соціальним розвитком країни, формуванням і витрачанням Держбюджету України відповідно до законодавчого регулювання, прийнятого ВРУ та Конституції України.Предметом застосування є комплекс господарських процесів і фінансових відносин сфери матеріальних відносин, сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери.Об'єктом є центри фінансової відповідальності, тобто будь-яка з виробничо-організаційних одиниць, що має керівництво, яке відповідає за її діяльність. Суб”єкти Рахункова палата, держфінінспекція, держподадміністрація, міністерства, держкомітетстатистики, антимнопольний комітет, НБУ, Державна митна служба, рада народних депутатів та ін.ЕК за організаційними формами: державний, муніципальний, контроль власника, незалежний.Важливою функцією є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, оптимізацію господарських зв'язків, додержання господарського та трудового законодавства. ЕК також повинен запобігати банкрутству підприємств.Суть в демократичному суспільстві в умовах ринкової економіки полягає в регулюванні процесу розширеного відтворення сусп.-необх. продукту відповідно до конституційних норм.
Фінансовий контроль
Фіна́нсовий контро́ль-це контроль, який здійснюється органами держвлади та місцевого самоврядування, субєктами незалежного контролю за законністю та ефективністю формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб”єктів господарювання та громадян.Принципи ФК: незалежність; гласність; превентивність, дієвість; регулярніст; об'єктивність;всеохоплюючий характер.Об”єкти: сфера формівання доходів бюджетів, сфера видатків бюджетів, сфера формуваня та використання державної та комунальної власності.Головний орган ФК в системі виконавчоївлади є Мінфін України, яке координує діяльність органів спеціалізованого держфк та органів внутрішнього відомчого ФК.
Органи ФК: ДКРС,держказначейство,ДПС, дермитслужба, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, агенство з питань банкрутства та ін.
Завдання ФК є перевірка:виконання планів-прогнозів господарської діяльності;
виконання завдань по доходах, витратах, приросту і використанню власних оборотних засобів;витрати грошових і матеріальних засобів в границях встановленими фінансовими планами-прогнозами і кошторисами з максимальною економією і ефективністю;стану розрахунків з фінансовими органами, банками, дебіторами і кредиторами, витрати фонду заробітної плати.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!