Методика навчання розв’язування тригонометричних рівнянь і нерівностей.



Курс алгебри і початків аналізу передбачає навчити учнів розв'я­зувати трансцендентні рівняння й нерівності (тригонометричні, показни­кові, логарифмічні) та ірраціональні рівняння й нерівності. Це пов'я­зується з розглядом властивостей відповідних функцій. Відомо, що не існує загального способу розв'язування трансцендентних рівнянь і нерівностей. Проте за умов середньої школи доцільно ознайомити учнів зі способами розв'язування найпростіших та окремих видів таких рів­нянь і нерівностей, до яких здебільшого зводиться розв'язування склад­ніших. Практика свідчить, що доцільно звести в систему окремі види рівнянь і нерівностей за способами їх розв'язування.

Відповідно до чинної програми учні мають уміти розв'язувати най­простіші тригонометричні рівняння (sin х = a, cosx = a, tg.r = а) та деякі нескладні види тригонометричних рівнянь, які зводяться до найпростіших; навчитися розв'язувати нескладні показникові, лога­рифмічні, ірраціональні рівняння, нерівності та їхні системи.

Тригонометричні рівняння і нерівності. У методичній літературі певний час велась дискусія з приводу означення поняття тригономет­ричного рівняння. Тригонометричним пропонувалось називати:

1) рівняння, в якому змінна міститься лише під знаком тригоно­метричної функції (у такому разі рівняння вигляду x + sinx = 0 не належить до тригонометричних; його пропонували називати «транс­цендентним»);

2) рівняння, в якому змінна міститься не тільки під знаком триго­нометричної функції (тоді рівняння x + sinx = 0 вважалось тригоно­метричним).

Розбіжність в означеннях не є принциповою. Слід наголосити на принциповій відмінності тригонометричних рівнянь від алгебраїчних: тригонометричні рівняння, що містять змінну лише під знаком триго­нометричної функції, або зовсім не мають розв'язків, або мають їх нескінченну кількість. Це пов'язано з властивістю періодичності тригонометричних функцій.

Найпростіші тригонометричні рівняння. Це рівняння вигляду sin х = a, cos х = а, tg x = а.

Шкільна практика доводить, що часто учні правильно виконують по­трібні перетворення, розв'язуючи складніші тригонометричні рівняння, і припускаються помилок під час розв'язування простіших рівнянь, до яких зводяться складніші. Тому важливо домогтися, щоб учні не фор­мально запам'ятовували формули загального розв'язку, а усвідомлю­вали, чому отримано саме такі формули, а не інші. Доцільно розглянути два способи розв'язування найпростіших тригонометричних рівнянь: графічний і за допомогою одиничного кола. Покажемо це на прикладі розв'язування рівняння sinx = a.

Графічний спосіб. Спочатку вчитель нагадує учням, у чо­му полягає графічний спосіб розв'язування рівнянь: потрібно побуду­вати графіки функцій у = sin.r, у = а і знайти абсциси точок перетину цих графіків.

 

 

 

 

Відшукання розв'язків за допомогою одинич­ного кола. За цього способу також розглянемо два випадки. 1. Нехай 0 < а < 1. За означенням синуса, число а є ординатою точки Рх одиничного кола, тому ця точка має належати верхньому півколу. Позначимо на осі у точку А з ординатою а і проведемо через неї пряму, паралельну осі х (рис. 13.15). Ця пряма перетне коло в двох точках М1 і М2. Точка М1 належить дузі першої чверті, тому відповідне число х позначимо як arcsina. Всі інші числа, що відповідають точці M1, за­пишемо у вигляді формули

 

 

 

Деякі способи розв'язування тригонометричних рівнянь. Окремі способи розв'язування тригонометричних рівнянь з метою ознайом­лення з ними і порівняння зручно показати на прикладі рівняння

 

 

 

 

 

 

Доцільно спеціально розглянути в загальному вигляді способи роз­в'язування однорідних і лінійних тригонометричних рівнянь, які ви­користовувались для розв'язання рівняння (13.11).

 

 

Однорідними називають такі тригонометричні рівняння, в яких кожний член лівої частини є багаточленом того самого степеня щодо синуса і косинуса, а права частина - число 0.

У загальному вигляді однорідне рівняння можна записати так:

 

Розглянуте рівняння (13.11) є однорідним рівнянням першого сте­пеня однорідності щодо синуса і косинуса.

 

 

 

Не слід вважати, що в будь-якому однорідному рівнянні cosx не може дорівнювати нулю. Наприклад, в однорідному рівнянні 2 cos x + + sin xcosx = 0 він може дорівнювати нулю, і тому ділити обидві частини рівняння на cos x не можна, оскільки будуть втрачені роз­в'язки. У такому разі рівняння розв'язується способом розкладання на множники:

 

 

 

 

 

 

Слід постійно звертати увагу учнів на можливі випадки порушення еквівалентності під час розв'язування тригонометричних рівнянь, а саме про втрату і появу сторонніх розв'язків. Ми вже наводили такі приклади. Потрібно спеціально назвати учням причини порушення еквівалентності. Сторонні розв'язки можуть виникнути в результаті піднесення до квадрата обох частин рівняння. Втрати розв'язків мо­жуть трапитись під час ділення обох частин рівняння на вираз, що містить невідому, зокрема в разі необгрунтованого ділення обох час­тин однорідного рівняння на вираз cosn x, використання підстановки , застосування теореми додавання тригонометричних функцій. Наведемо ще два приклади втрати розв'язків.

Розв'язуючи тригонометричні рівняння, учні часто потрапляють у ситуацію, за якої розв'язавши одне й те саме рівняння різними спосо­бами, вони дістали різні за формою формули загальних розв'язків. їх еквівалентність можна довести перетворенням формул і об'єднанням кількох формул в одну. Можна також довести рівність множин розв'язків, записавши у розгорнутому вигляді прогресії, п-м членом яких є формула загального розв'язку тригонометричного рівняння. Проте обидва ці способи громіздкі.

Доцільно записати задане тригонометричне рівняння у вигляді f(x) = 0, знайти найменший додатний період функції у = f (х) і по­казати, що на проміжку [0; 1] кожна з отриманих формул має ту саму множину розв'язків.

Зручним є також геометричний спосіб: якщо різні формули на одиничному колі визначають однакові множини точок, що зображу­ють частинні розв'язки рівняння, то ці множини рівні. Однак така геометрична інтерпретація можлива лише тоді, коли періодом (не обов'язково найменшим додатним) функції у = f (x), що є лівою час­тиною рівняння f(x) = 0, буде число 2p.

Програма курсу алгебри і початків аналізу передбачає ознайомлен­ня учнів зі способами розв'язування лише найпростіших тригонометрич­них нерівностей вигляду sinx>tf, sinx<a, cosx>a, cosx<a, tgx > a, tgx < а. Досвід показав, що найзручніше це зробити за до­помогою одиничного кола

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 639; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!