Внесення змін і доповнень до Конституції України.
Характерними особливостями конституційного порядку внесення змін до Конституції України є:
1) Конституція визначає чіткий перелік суб'єктів законодавчої ініціативи щодо внесення змін до Конституції. Це суб'єкти, які безпосередньо представляють народ України: Президент України і не менше ніж 1 / 3 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України;
2) Конституція встановлює різний порядок внесення змін в окремі розділи Основного Закону. З метою забезпечення стабільності та непорушності конституційного ладу України, гарантування прав і свобод, реального народовладдя Конституція регламентує досить складний процес внесення змін до розділів І, III, XIII, який закінчується всеукраїнським референдумом. Зміни, які стосуються інших розділів Конституції, також реалізуються досить складно, але вже на рівні тільки Верховної Ради України.
У Конституції закріплено, в яких конкретних випадках вона не може бути змінена.
Конституція України (ст. 158) визначає, що Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції. Тут слід звернутися до рішення Конституційного Суду України, яке тлумачить цю норму. Воно виникло на підставі конституційного подання Президента України, який просив дати офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 158 Конституції України. У конституційному надання поставлено питання про правомірність Верховної Ради України XIII скликання, яка принципи 28 червня 1996 нову Конституцію України, не порушуючи вимог ч. 2 ст. 158 Конституції України, вносити зміни до цієї Конституції. Аналіз частини другої ст. 158 Конституції дає підстави для висновку, про те, що право Верховної Ради змінювати положення Конституції України не залежить від того, чи приймала Конституцію України Верховна Рада XIII скликання, чи її прийняли до формування нового складу парламенту.
|
|
|
Здійснюючи превентивний конституційний контроль щодо відповідності вимогам ст. 157 і 158 законопроектів про внесення змін до Конституції України, Конституційний Суд України не обмежує повноваження Верховної Ради України вносити зміни до Конституції, а тільки забезпечує конституційність їх реалізації Верховною Радою, що є однією з основних гарантій стабільності Основного закону України.
Конституція гарантує конституційність законопроектів про внесення змін до Конституції, вимагаючи обов'язкове висновок Конституційного Суду України (ст. 159). Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 р. зміст ст. 159 Конституції України треба розуміти так: законопроект про внесення змін до Конституції України відповідно до ст. 154 і 156 Конституції України може розглядатися Верховною Радою України лише за наявності висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект відповідає вимогам ст. 157 і 158 Конституції України. У разі внесення в процесі розгляду у Верховній Раді України поправок до законопроекту, він приймається Верховною Радою України за умови наявності висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект з внесеними до нього змінами відповідає вимогам ст. 157 і 158 Конституції України. Суб'єктом конституційного подання з цих питань є Верховна Рада України.
|
|
|
8 грудня 2004 Верховною Радою України був прийнятий Закон "Про внесення змін до Конституції України", який змінює редакцію наступних статей Основного закону: ст. 76, 78, 81 - 83, 85, 87, 89, 90, 93, 98, 112 - 115. 2010 – визнили цей закон не відповідним конституції.
Реализация Конституции Украины.
Існують певні форми реалізації правових норм, в тому числі конституційних: використання, виконання, дотримання і застосування.
Дотримання конституційних норм - це форма їх реалізації, при якій громадяни, державні органи, юридичні особи утримуються від здійснення заборонених Конституцією дій. У цій формі реалізуються що забороняють конституційні норми. Наприклад, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64 Конституції); використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41 Конституції). Вимога дотримання конституційних норм адресоване всім суб'єктам права: органам державної влади, органам місцевого самоврядування, посадовим особам, громадянам, їх об'єднанням, іноземцям, особам без громадянства, які перебувають на території Україні. Так, ст. 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України.
|
|
|
Від дотримання слід відрізняти таку форму реалізації, як виконання. Остання на відміну від дотримання представляє не пасивне, а активна поведінка суб'єктів правовідносин. У формі виконання реалізуються норми про основні обов'язки громадян (наприклад, згідно зі ст. 65 Конституції захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України); обов'язки державних органів (п.2 ст. 116 передбачає, що Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина); обов'язки держави перед суспільством і громадянами (наприклад, ст. 11 Конституції передбачено, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України).
|
|
|
Використання - це форма реалізації конституційних норм, яка передбачає активну позицію суб'єктів конституційно-правових відносин. Суб'єкт своїми діями здійснює надані йому права і свободи. При цьому суб'єктами використання є не тільки громадяни України або інші фізичні особи, а також держава, органи державної влади та місцевого самоврядування, посадові особи, громадські об'єднання. Проте, Конституція встановлює певні критерії використання закріплених нею прав і свобод: а) використання прав і свобод має здійснюватися в повній відповідності з їх соціальним і юридичним змістом; б) Конституція вимагає дотримання цільового призначення прав і свобод громадян; в) використання прав і свобод не повинно привести до невиконання обов'язків.
Дотримання, виконання і використання конституційних норм є формами безпосередньої реалізації, оскільки вони втілюються в життя безпосередньо діями самих суб'єктів правовідносин. Особливою формою реалізації правових норм і, зокрема, конституційних є застосування. Для реалізації норм у формі застосування необхідно посередництво уповноважених суб'єктів. Такими, суб'єктами застосування конституційних норм є вищі органи держави, зокрема, Верховна Рада України, Президент України і Кабінет Міністрів, а також Конституційний Суд України.
Реалізуючи свої конституційні повноваження, ці суб'єкти приймають рішення, які знаходять своє втілення в актах застосування норм Конституції. Слід зауважити, що останні можуть мати як індивідуально-правовий (указ Президента України про нагородження громадянина), так і нормативно-правовий характер. Наприклад, актами застосування норм, які містяться у ст. 92 Конституції України, є відповідні закони.
Застосування - це комплексна форма реалізації, оскільки застосування одних норм потребує одночасно у дотриманні, виконанні і використанні інших. При застосуванні норм Конституції, які регулюють законотворчу процедуру, Верховна Рада Україна виконує свою основну функцію - прийняття законів, дотримуючись заборони Основного Закону, щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, при цьому Президент України може використати право вето.
Застосування норм Конституції відрізняється особливо значущими наслідками, масштабністю тих змін, які воно викликає в різноманітних галузях суспільного і державного будівництва. Так, прийняття Верховною Радою України закону про державний бюджет викликає події виняткової значущості, які стосуються різноманітних - громадських, групових, особистих інтересів і потреб. Створюються умови для реалізації великої кількості норм Основного Закону, які регулюють економічну систему, соціальний розвиток, що закріплюють основні права і свободи громадян та ін .
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 618; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!