Джерела конституційного права: поняття і види
Під джерелами конституційного права розуміються правові акти, які містять норми, що регулюють конституційно-правові відносини.
Система правових актів, що є джерелами конституційного права України, досить широка: Конституція України, Конституція Автономної Республіки Крим, закони, постанови та інші акти Верховної Ради України, постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, декларації (перш за все Декларація про державний суверенітет України), Акт проголошення незалежності України, постанови уряду України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, укази Президента України, акти органів місцевого самоврядування, регламенти, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України. Однак джерелами конституційного права є не всі перераховані вище акти, а тільки ті з них, які містять норми конституційного права.
Роль і місце кожного з цих джерел залежить від органу їх прийняв і від форми акта. Найвищу юридичну силу з них має Конституція України. Для джерел конституційного права встановлено певний порядок їх прийняття, скасування, зміни, визнання такими, що втратили силу.
Система джерел конституційного права України
1) КУ – основне джерело, всі ін. акти відповідати і не суперечити ;
2) закон: звичайний – всі ін..; органічні(прийм врозвиток банкетних норм к-ції, закони про внесення доповнень до К-ції, про держ символіку;
3) підзаконні НПА:загальні(приймаються вищими органами держ влади, постанова ВРУ укази та розпорядження Пр укр., постанови розпорядження КабМіну), відомчі(прийм центром органів викон влади, мін-ва, відомства), локальні(акти місц держадміністрації і оргінв місц само вряд);
|
|
|
4) між нар договори – на рівні законів;
5) акти КСУ(на рівні КУ)
6) акти колишнього СРСР УРСР. ЗУ « про правонаступництво Укр від 12,09,1991)
Місце КПУ в сістемі права України
Конституційне право є провідною галуззю права України. Така його роль обумовлена значенням суспільних відносин, які закріплюються і регулюються нормами цієї галузі. Ця галузь дає необхідні орієнтири, що відображають головний напрям правового регулювання у всіх сферах суспільних відносин. Так по суті справи у всіх галузях отримують втілення і конкретизацію закріплені нормами Конституції права і свободи людини і громадянина, державно-правовий принцип: "Людина, її права і свободи є найвищою соціальною цінністю". Усі галузі права України грунтуються на закріплених конституційним правом принципах організації системи влади, компетенції та основних засадах діяльності всіх органів держави, які виступають суб'єктами всіх галузевих правовідносин.
|
|
|
Специфіка галузі конституційного права України як провідної або базовою в правовій системі пояснюється і предметом її регулювання. Відносини з приводу здійснення державної влади пов'язані з участю держави в економічній, культурній та інших областях, а порядок такої участі задає зміст правових норм інших галузей, які видаються (санкціонуються) державою. Крім того, порядок видання державою правових актів, їх види, правила застосування, зміни, вирішення колізій і скасування як форма діяльності держави регулюється конституційним правом, але має відношення до норм будь-яких галузей, створюючи тим самим принципи всієї правової системи.
В основних напрямках розвитку конституційного права України на сучасному етапі реалізуються завдання формування правової держави.
Поняття та предмет науки КП.
Конституційне право України є суспільною наукою, яка вивчає суспільні відносини, явища, практику державного будівництва, політичну, економічну, територіальну організацію суспільства.
Конституційне право є політичною наукою. До політичних наук відноситься тому, що вивчає політичну систему і політичний процес, виборчу систему, тобто вивчає політичне життя суспільства. Проте конституційне право не повинне перетворюватися на політологію.
|
|
|
Конституційне право - юридична наука. Вона входить у систему юридичних наук, і тому її предмет розвивається, змінюється залежно від розвитку системи юридичних наук і завдань юридичної освіти в країні.
Наука конституційного права - це галузева юридична наука, що є цілісною системою знань, висновків та ідей щодо основних принципів, що визначають устрій держави; правового статусу людини і громадянина; територіального устрою України; організації та діяльності органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Предметом конституційного права як науки є дослідження не власне норм, інститутів і відносин, а властивостей відповідних норм, інститутів і відносин, тенденцій і закономірностей їх виникнення, організації, функціонування і розвитку, а також можливих шляхів, форм і механізмів їх реалізації в життєдіяльності особи, держави і суспільства.
Об'єктом конституційного права як науки є конституційно-правова дійсність. До об'єктів конституційного права як науки відносяться норми конституційного права, які є формалізованими в різних джерелах, конституційно-правові відносини, а також конституційно-правове знання як результат вивчення цих об'єктів.
|
|
|
Наука конституційного права України вивчає :
а) конституційно-правові норми й інститути,
б) суспільні відносини, що регулюються конституційно-правовими нормами;
в) практику реалізації конституційно-правових норм;
г) джерела галузі конституційного права;
г) становлення та розвиток конституційно-правових інститутів.
Методологія науки КСУ
Методологія науки Конституційного права спрямована на практику. Вона дає наукове обгрунтування діяльності державних органів, народних депутатів, інстітутів самоврядування. Методологічна Підготовка спеціалістів з Конституційного права МАЄ Своїм завданням озброєння також їх необхіднімі знаннями, які принесуть практично віддачу.
в науці, сістемі знань Взагалі є два рівні - емпірічній І теоретичної.
справжньою основою методології Конституційного права МАЄ буті загальнонауко-вий метод Як метод наукового світоспрійняття І загального логічного осмислення інформації. Основою методології повінні буті загальнолюдські цінності й уявлення, які вироби людство Протягом тисяч РОКІВ свого розвитку.
Спеціальны методи: системний метод,конкретно-соціологічній аналіз, метод кількісного та якісного аналізу, порівняльно-правовий, історичний, формально-юридичного аналізу та ін. , статистичний
Як методологічної основи державно-правової (констітуційної) науки; Дещо інакше глянути на історичні, соціологічні, порівняльно-правові та ІншІ методи.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 290; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!