Юридические свойства конституции.
Конституції властиві ознаки, що відрізняють її від актів поточного законодавства, які в науці конституційного права іменуються юридичними властивостям.и Основним юридичним властивістю Конституції є її верховенство в системі законодавчих актів держави. Це властивість закріплено в самому тексті Основного Закону (ст. 8), де встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Таким чином, у разі колізії між вимогами конституції та іншими правовими актами діє конституційна норма, а акт, який їй суперечить, підлягає зміні чи скасуванню.
Важливим юридичним властивістю є пряма дія Конституції на всій території Україні. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Юридичним властивістю конституції є також те, що на її нормах і принципах базується все поточне законодавство України.Існує і зворотний зв'язок, що проявляється у впливі галузевого законодавства на зміст конституції.
Важливим юридичним властивістю конституції є особливий порядок її зміни і перегляду окремих положень (розд. XIII). Конституція може бути змінена тільки в особливому, закріпленому в ній порядку, який значно відрізняється від внесення змін до поточного законодавства. Такий порядок встановлено з метою забезпечення стабільності Конституції як Основного Закону України. Одночасно він спрямований і на поєднання стабільності і динамізму конституції, що дає можливість своєчасно реагувати на об'єктивні потреби розвитку суспільства та вдосконалювати державне управління.
|
|
|
До юридичних властивостях конституції належить її особлива правова охорона, яка здійснюється за допомогою інституту конституційного контролю. Контроль за відповідністю законів та інших правових актів конституції, тлумачення окремих її положень зумовлює створення компетентного і авторитетного органу, який функціонував би самостійно і незалежно від владних структур, надійно відстоював би принципи правової держави. Конституція України (розд. XII) передбачає створення Конституційного Суду України, діяльність якої має бути надійною гарантією забезпечення конституційного правосуддя в державі. Особливе місце в захисті Конституції і конституційного ладу належить Президентові України, яка як глава держави є гарантом дотримання Конституції (ст. 102, 104).
КУ – це база поточного законодавства(ядро усієї правової системи)
Структура і зміст Конституц ії Укра їни, їх характеристика.
Структура Конституції - це спосіб її внутрішньої побудови, тобто порядок об'єднання однорідних конституційних норм у певні комплекси - розділи та послідовність їх розташування. КУ складається з Преамбули, основної частини, яка охоплює тринадцять розділів, заключних положень (розд. XIV) та перехідних положень (розд. XV). Невід'ємною частиною Конституції є Закон України "Про прийняття Конституції України і введення її в дію". Прийняття Конституції стало початком нового етапу конституційного розвитку України. Як зазначалося, конституція будь-якої держави, з точки зору її сутності та призначення, є відображенням об'єктивних процесів суспільного розвитку, реального співвідношення політичних сил, що склалися в суспільстві. Соціальний зміст конституції визначає її правовий зміст, яке складають конституційні норми, інститути і принципи. Конституційні норми - це основний правовий матеріал, з якого складається конституція. Існує ряд видів таких норм, які різняться за своєю природою.
|
|
|
Основну масу Конституції Україні становлять норми-правила, які регулюють конкретні суспільні відносини та визначають права і обов'язки суб'єктів конституційного права, їх законну діяльність. До них відносяться, наприклад, норми, які встановлюють права, свободи і обов'язки громадян (розд. II), визначають правовий статус державних органів (розд. IV) та ін За характером конституційно-правових відносин норми-правила поділяються на матеріальні (наприклад, ст. 39 Конституції України) і процесуальні (ст. 91), встановлюють процедуру прийняття законів та інших актів Верховною Радою України.
|
|
|
Норми-цілі представляють собою нормативну орієнтацію розвитку суспільства і держави. Так, в преамбулі Конституції України ставиться мета розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну і правову державу. Наявність норм-цілей - характерна риса сучасних конституцій. Однак надмірне насичення основного закону цими нормами може перетворити його переважно в програмний документ. У Конституції України кількість норм-цілей зведено до розумного мінімуму. Норми-цілі близькі за своєю природою нормам-принципам, які представляють собою нормативне закріплення основних засад суспільного і державного ладу, організації та діяльності окремих державних органів, конституційних інститутів. Ці норми зосереджені, в основному, в розд. I "Загальні положення" Конституції України.
Норми-визначення містять якісну характеристику тих чи інших конституційних інститутів, окремих органів держави. Такі, зокрема, норми, що визначають природу української держави (суверенна, незалежна, демократична, соціальна і правова) та її органів (Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади).
|
|
|
Коротко охарактеризуємо основні структурні елементи Конституції України.
Преамбула, перш за все, виходить з того, що Конституція України є актом установчої влади народу. Вона акцентує увагу на історико-політичних та юридичних підставах виникнення України як незалежної держави. Зокрема, вказується правової джерело, керуючись яким Верховна Рада України прийняла Конституцію. Ним є Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням. Преамбула коротко визначає основні цілі (загальну мету), в ім'я досягнення яких приймається Конституція: забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, зміцнення громадянської злагоди; розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави.
Преамбула є концептуальною основою Конституції. Її положення в концентрованому вигляді виражають вихідні політико-правові ідеї, які пронизують весь зміст Конституції.
Перший розділ Конституції, незважаючи на його традиційне для багатьох сучасних конституцій назву "Загальні положення", фактично закріплює основи конституційного ладу України, основою якого є людина як найвища соціальна цінність.
Про визнання самоцінності людини як такого свідчить і той факт, що розділ, присвячений правам і свободам людини і громадянина та їх гарантій, розташований відразу ж після розділу "Загальні положення". Конституція, таким чином, рішуче відходить від властивого тоталітарним режимам відношення до індивіду як до "гвинтику" всемогутньої держави і сприяє становленню людини з її інтересами і потребами як центру громадянського суспільства.
Виходячи з принципу народного суверенітету, розд. ІІІ Конституції України закріплює основи таких форм безпосереднього народного волевиявлення як вибори і референдум.
У наступних п'яти розділах, присвячених організації державної влади, реалізується принцип її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, проте слід зазначити, що зробити це абсолютно чітко в сучасних умовах не вдалося конституції жодної держави. Не є винятком з цієї точки зору і Конституція України. Не вписується, зокрема, в зазначене положення статус глави держави - Президента України, якому присвячено розд. V Конституції. Йому передує розділ "Верховна Рада України", що, однак, саме по собі не може служити підставою для висновку про форму державного правління в Україні.
Певні особливості притаманні також статусу прокуратури в Україні, що не дозволяє віднести її до органів виконавчої влади, як у більшості європейських країн. Розділ, присвячений прокуратурі, розташований у зв'язку з цим між розділом VІ "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади "та розділом VІІІ" Правосуддя ".
Розділи ІХ і Х Конституції відображають специфіку територіального устою Україні, зокрема наявність у її складі Автономної Республіки Крим.
Характерною рисою переважної більшості сучасних конституцій є виділення в її структурі спеціальних розділів, присвячених основам організації місцевого самоврядування, яка свідчить про істотне підвищення його ролі в житті громадянського суспільства. Цю тенденцію продовжує також Конституція України. Місцевому самоврядуванню в ній присвячений розділ ХІ.
Відокремлено від розділів, які визначають статус основних складових частин державного механізму, розташований розділ, який закріплює функції та повноваження Конституційного Суду України. Це пояснюється як специфікою його правової природи, так і особливою роллю цього державного органу у забезпеченні верховенства Конституції та її охороні.
Завершує основну частину Конституції України розділ, в якому встановлюється порядок внесення змін до неї.
Зміст основної частини Конституції України свідчить про те, що предмет її регулювання не обмежується правовим статусом людини і громадянина та організацією державної влади. Вона містить також ряд положень, які закріплюють основи організації громадянського суспільства, яке формується, зокрема його економічні основи - приватну власність, ринкове господарство, вільну конкуренцію - встановлюють принцип плюралізму в усіх сферах суспільних відносин і т. д.
"Прикінцеві положення" Конституції містять норми, які визначають час вступу її в силу і, беручи до уваги важливе значення Конституції для українського народу, проголошують день її прийняття державним святом - Днем Конституції України.
"Перехідні положення" встановлюють межі дії законів та інших нормативних актів, прийнятих до набуття чинності Конституцією; строки введення в дію окремих конституційних норм, які в силу об'єктивних причин не можуть бути реалізовані відразу ж, порядок і терміни формування передбачених Конституцією органів державної влади та місцевого самоврядування; встановлюють тимчасові винятки для застосування деяких конституційних норм і т. д.
Необхідно зазначити, що норми, які містяться в "Перехідних положеннях", на відміну від основної частини Конституції, закріплюються не у вигляді статей, а у вигляді пунктів. Це зроблено для того, щоб показати їх специфічний, перехідний характер. Однак це зовсім не означає, що дані норми перебувають за межами Конституції. Як і норми її попередніх розділів, вони становлять невід'ємну частину Конституції і мають надзвичайно важливе значення для її застосування, що не можна сказати про Доповнення - Законі України "Про прийняття Конституції України і введення її в дію".
Структура конституції-це її внутрішня побудова: 1.преамбула 2.основна частина: поділяється на 14 розділів, 1 розділ має власну назву загальною нумерацією статей. Вцілому 161 стаття. 3.Перехідні положення 15 розділів. Він поділяється на 14 статей. Зміст конституції – це сукупність конституційно-правових норм, принципів, інститутів, зміст може бути: правовим ( правові норми) соціальні ( що регулюються ними).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 131; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!